Скажу одразу — приміряла на себе роль футбольних вболівальників, і можу їм лише поспівчувати: згаяла майже півдоби, аби добратися з королівського Кракова до королівського Львова. Знайомі запевняють: багатогодинного очікування можна було б уникнути, заплативши 200 — 500 гривень. А що не додумалась запропонувати віддяку «кому треба», то й чекала довго. Натомість мала нагоду почути голос народу з черги. Люди, які не раз у рік, а по кілька разів на тиждень, чи місяць перетинають кордон, бо для них це єдиний спосіб заробити на прожиття, знають про специфіку все чи майже все.  

Прокуратура Одеської області порушила кримінальну справу за фактами незаконних оборудок щодо виведення із комунальної власності м. Одеси майна комунального підприємства «Ринок Привоз». Ідеться про злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення чи розтрата, заволодіння чужим майном, вчинені в особливо великих розмірах.  

Типово поліський Лугинський район Житомирщини — один із найменших в області як за площею, так і за кількістю населення. Втім, не лише у цьому його особливість, бо із п’яти промислових підприємств, які діють на його території, чотири — державні. Проте якщо два лісгоспи рік у рік нарощують обсяги виробництва і забезпечують майже півтисячі жителів поліської глибинки стабільною роботою, то стан справ на торфобрикетному і спиртовому заводах (ще донедавна бюджетоутворюючих для району) викликає велике занепокоєння аж ніяк не місцевого рівня.  

Зайве й казати, наскільки важливе для людей вирішення житлового питання вже сьогодні. Принаймні на Черкащині на квартирних чергах сьогодні перебуває майже 17 тисяч жителів. Це, зрозуміло, далеко не всі, хто потребує поліпшення житлових умов. В області діє кілька програм пільгового отримання квартир, але «Доступне житло» найбільш перспективна з них, оскільки це безповоротна державна допомога у розмірі 30%. 

Заготівля цілющої рідини, що ще днями крапала з підсочених беріз, — давня волинська традиція, яка, втім, набирає дедалі більше прихильників. «Бо випити сотню літрів свіжого березового соку — це те саме, що на місяць у Трускавець з’їздити!», — переконані ті, хто уже пізнав силу цього дарунку поліської землі…  

Доки точилися дискусії довкола питання «хто має рубати деревину?», лісгоспи впевнено взяли у свої руки бензопилки й почали на повну потужність займатися лісозаготівлею. І ось сьогодні Чернівецьке обласне управління лісового господарства опановує особливий її вид. А саме – плаче, але пиляє гілку, на якій сидить разом з усіма своїми виробничими структурами й колегами-лісокористувачами з інших відомств. Наче заради якоїсь єзуїтської втіхи, облдержадміністрація саме лісівникам доручила підготувати розпорядження про заборону вивозу лісу-кругляку за межі області.  

Ось так колись писав про свою малу батьківщину та її річки уродженець Донбасу, класик української поезії Володимир Сосюра. Та багато відтоді збігло брудних промислових стоків до тутешніх водних артерій. І тому, на жаль, оте «милі срібні ріки» тепер тільки у спогадах. Або у сні.  

Хотілося як краще, а вийшло як завжди! Це саме можна сказати про зміни у правилах паркування, бо перейти виключно на безготівкову форму розрахунку за ці послуги виявилося надзвичайно складно. Всі встановлені урядом терміни для обладнання стоянок паркоматами хоч би у великих містах давно збігли, а віз, умовно кажучи, і нині там — електронних «касирів» як не було, так і немає, зате «Київтранспарксервіс» стоїть на своєму: платіть готівкою і крапка! Навіть після того, як сам Прем’єр-міністр вказав на незаконність цих операцій. Про ситуацію, що складається в інших містах, розповідають наші кореспонденти з Дніпропетровська, Львова, Одеси і Донецька.  

Місяць тому Рахівський районний суд Закарпатської області завершив розгляд справи місцевого приватного підприємця. Чолов’яга примудрився 11 (!) разів переправити через митницю вантажівки з «лівими» дошками. У справі фігурують майже 440 кубометрів дощок вартістю 265 тис. грн. Вантаж їхав в Угорщину й Італію на підставі справжніх-підробних «експортних» сертифікатів про походження лісоматеріалів.
Для підприємця справа закінчилася, можна сказати, щасливо — зважаючи на його інвалідність, двох неповнолітніх дітей та щире розкаяння, він отримав лише рік позбавлення волі.  

Відомо, що тиха вода греблі рве. А стічна — роз’їдає труби, перетворюючи сірководень, що міститься в ній, на сірчану кислоту: майже 8 кілометрів залізобетонних труб напірного каналізаційного колектора, які проходять від міста Чернігів у заплаві річки Десна до очисних споруд уже півстоліття, на деяких ділянках просто розчиняються в агресивному середовищі. А це весь час загрожує викидом неочищених стічних вод у  поки що чисту річку, яка дає 70% питної води для киян.