Шановні громадяни!

Сьогодні відбулося чергове засідання Ради національної безпеки і оборони України. Ми продовжуємо відновлювати справедливість там, де хтось вважав, що його персональні фінансові апетити можуть бути сильнішими за інтереси держави та народу України, а його власні кишені важливіші від державної казни. 

Війна не закінчується з останнім пострілом. Ні для самих військових, ні для медиків, психологів, тих, хто надає реабілітаційні послуги, соціальну та іншу допомогу. Наша ж війна з агресором-Росією триває. Тому щодня кількість проблемних питань для тих, хто повертається з передової, зростає.

Це залежатиме від Верховної Ради України, яка ось-ось може винести відповідне рішення. Це рішення таке: не переводити годинник на літній час, а залишити зимовий.

У ЄС добре розуміють суть приказки: «Добрий сусід — найближча рідня». Тому один з головних напрямів зовнішньої політики Євросоюзу — його відносини із сусідніми країнами, так звана політика сусідства. Підходи у цьому питанні формуються не стосовно певної держави, а за регіональним принципом.

«Реалізація потужних інвестиційних проєктів щодо освоєння унікальних природних ресурсів у Ренійському районі Одещини може перетворити північно-західний регіон нашого Придунав’я на квітучий, привабливий форпост України на кордоні з Євросоюзом». У цьому ми тоді переконалися після тривалих спілкувань з Ренійським міським головою Сергієм Колевичем та детальної презентації ним нашій газеті великого пакета інвестиційних проєктів «Формування інноваційних структур випереджального розвитку. 2010—2015»

Для багатьох з нас дорожній рух — життєва необхідність. Хтось добирається автобусом до місця роботи, хтось везе дитину в садочок чи школу, а хтось просто переходить вулицю на зелене світло.

Для водіїв-професіоналів дорога — робоче місце. І в жодному разі ніхто з учасників руху не хотів би ділити шлях із нетверезим неадекватом. Та, на жаль, на вулицях міст їх не бракує. На будь-якому шосе і вдень і вночі.

«Відразу п’яти містам Донеччини скоротять водопостачання через ремонт на ділянці Другого донецького водогону». «Дефіцит питної води стосується 3—4 мільйонів жителів, серед яких 500 тисяч — діти». «Водопостачання на водогоні Горлівка — Торецьк відновлено».

Погодьтеся, мало яка дитина зрозуміє, що таке свідоме сприйняття й критичний аналіз інформації, вміння відокремлювати реальність від її віртуальної симуляції (ці терміни — часткова характеристика поняття медійної грамотності). Але до навчання інформаційної грамотності у розвинених країнах долучено всіх: від дошкільнят (їх з наймолодшого віку навчають сприймати інформацію за принципом «довіряй, але перевіряй», зокрема контент з телеекрана, інтернету) до людей поважного віку. Адже відповідальна держава зацікавлена, щоб у світі, яким керує інформація, людина вміла оцінювати її, знала, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини і як захиститися від маніпуляцій. Ці знання стали дуже вагомими з огляду й на сучасні безпекові світові реалії.

В Офісі Президента 19 лютого відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України під головуванням Володимира Зеленського. Було розглянуто низку важливих питань у військовій, енергетичній галузях та у сфері державної безпеки. Про це йдеться на сайті Президента України. 

«Подумаєш! Ну, сказала дівка не «решта», а «здача». Ну, вилаялася спересердя. Але ж культурно: «Блін!» Що? «Вигук блін — слово-паразит?» А хіба такі є не тільки серед людей? То тепер слід казати млинець? А хіба людину за це треба ось так катувати? А вони відразу схопили під руки, відвезли кудись і влаштували розправу. Двоє лобурів тримали в руках напоготові стоси шкільних підручників, а третій почав голосно декламувати українські вірші. І навіть змусив вивчити напам’ять один із них. Зі словами «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Ага, станеш тут цуратися. Тому нещасна схопила подарований їй підручник «Українська мова» для учнів 5 класу, пообіцяла вивчити і дременула. І що? Відтепер, бідолаха, навіть отой паразитичний «Блін!» лише подумки каже. А вголос вигукує по-новому: «Трясця!»