Трудовий колектив приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок» (ПрАТ «Діпрозв’язок») вкрай занепокоєний подіями, які відбуваються в інституті впродовж останніх двох місяців. ПрАТ «Діпрозв’язок» — господарське товариство державного сектору економіки (100% акцій належить державі) внесено до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та її безпеки. Управління корпоративними правами щодо нього здійснює Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв’язку), якій ці повноваження передано розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 вересня 2011 року №901-р. Адміністрація — вищий орган ПрАТ.

Попри не надто ясну і доволі морозну днину, 16 січня у Харкові видалося провісником весни. Ідеться не про погоду, а про ті довгоочікувані зрушення в обов’язковому запровадженні української мови у сферу послуг, які нині увійшли у повсякдення харків’ян й усіх українців.

Сучасний світ спонукає до того, що діти і дорослі щодня користуються інтернетом. Особливо актуальним це стало в період пандемії коронавірусної хвороби, коли багато часу доводиться проводити вдома. Всесвітня мережа надає чимало переваг: не виходячи з дому, можна поспілкуватися з рідними й друзями, які живуть далеко, сплатити рахунки, не вистоюючи годинами в чергах, оформити певні документи, не збираючи особисто купу довідок, зробити покупки і просто розважитися, подивившись фільм чи граючись в ігри.

Майже рік діє Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон ухвалений Верховною Радою України 25 квітня 2019 року, набув чинності з 16 липня 2019 року. Обов’язково мають розмовляти українською мовою державні службовці, предствавники місцевого самоврядування, військовослужбовці, правоохоронці, судді, прокурори, адвокати, нотаріуси, медпрацівники, вчителі тощо.

Окупований Крим. Севастополь. Перший у житті шкільний урок. Перше завдання вчителя — розфарбувати державний прапор і зобразити рідне місто. Маленька рука старанно малює море і військовий підводний човен. А потім з пам’яті розфарбовує російський прапор. Тема уроку — моя батьківщина.

Уже зачинив за собою двері високосний 2020-й. Зустрічаючи 2021-й, що впевнено крокує Україною, ми загадували бажання й підсвідомо вірили в диво. Кожен у власне маленьке. Але саме з таких змін складаються великі — ті, що сприятимуть новій якості розвитку України і життя кожного з нас.

Провідні країни розпочали щеплення своїх громадян від COVID-19. Українцям доведеться почекати, позаяк вакцина стане доступною не так швидко, як хотілося б, і далеко не всім. Про найближчі перспективи пандемії та про те, чи виправдане рішення влади знову посадити країну під замок розповів завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій доктор технічних наук, професор, науковий керівник науково-дослідної лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету Віталій МОКІН.

Розробка колективу науковців Харківського національного університету міського господарства неінвазивний апарат штучної вентиляції легень, про яку повідомляв «Урядовий кур’єр» і захоплено розповідали десятки ЗМІ, потрапила у довгий лабіринт чиновницьких узгоджень, дозволів та інших бюрократичних зволікань. І відбувається це, нагадаю, в час, коли сотні лікарень потерпають від нестачі сучасного кисневого обладнання для лікування хворих на COVID-19. Схоже, що інноваційний недорогий мобільний і нескладний у користуванні апарат, виробництво якого за ліцензією Лондонського університету вчені Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова адаптували під українські стандарти, може спіткати доля численних винаходів, проєктів, які роками лежать у шухлядах чиновницьких столів.

Останнім часом Миколаївщина фігурує у ЗМІ як область, де боротьбі з пандемією коронавірусної хвороби місцева влада приділяє неналежну увагу. У Южноукраїнську хворими зайняті 100% ліжок у місцевій лікарні. Тут планують в разі збільшення кількості недужих посунути тих, хто мав би лікуватись у гінекологічному і дитячому відділеннях. 80—100% ліжок зайняті хворими в Баштанській центральній районній лікарні. У миколаївських міських лікарнях №№1, 3 та 5 перебувають пацієнти з інфекцією.

Підсумки всіх виборів на Донеччині за минулі роки під час гібридної війни багатьох співвітчизників дивують, насторожують, дратують чи обурюють. А ще змушують замислитися. Бо й справді: чому жителі прифронтового краю, які на власному досвіді пізнали жорстокі реалії «рускава міра», знову віддають голоси за кандидатів, політичні партії та сили із чіткою проросійською орієнтацією? Чому їх нічого не навчив гіркий досвід окупованого Донецька, який за шість років під російськими триколорами та прапорами «республіки» з великого всеукраїнського індустріального, бізнесового, наукового, культурного та спортивного центру перетворюється на депресивну територію і руїну?