Для України контрольно-пропускні пункти на західних кордонах із країнами Євросоюзу — вікно в Європу. Більшість із них — у Закарпатській області, яка має унікальне географічне розташування і спільний кордон із чотирма європейськими країнами. Однак дуже часто тут виникають проблеми з безперешкодним перетином кордону, тож утворюються довжелезні черги великогабаритних вантажівок, які бажають якнайшвидше дістатися місць призначення.

Оборонна реформа у Збройних силах України триває відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня, у якому визначено п’ять стратегічних цілей. Для кожної з них були конкретні завдання. Загалом 28 оперативних цілей і 139 завдань. Кількість результативних показників виконання становить 381, або 79%. Це непоганий результат. Найвагоміший напрям — нарощення оперативних, бойових і спеціальних спроможностей сил оборони, потрібних для забезпечення відсічі збройній агресії, оборони держави, а також підтримання миру й міжнародної безпеки в межах міжнародних зусиль. Ті завдання і заходи оборонної реформи, які дали змогу зупинити російського агресора, — головний здобуток її першого етапу.

Міністерство оборони і надалі зосереджує основні зусилля на тому, щоб максимально забезпечити потреби, визначені керівництвом ЗС України та Генеральним штабом ЗСУ, максимально ефективно використати бюджетний фінансовий ресурс на розвиток війська. Насамперед закупівлю техніки, озброєння, боєприпасів відповідно до програм державного оборонного замовлення. Такий основний пріоритет у діяльності вітчизняного оборонного відомства виокремив перший заступник міністра оборони України Іван Руснак під час підбиття підсумків діяльності Збройних сил України у 2020 році.

Упродовж десятиліть історичним пам’яткам України випадає доля пасинків. Знищення на догоду комуністичній ідеології культових споруд, руйнація дворянських садиб — шедеврів архітектури минулих століть, витравлення із пам’яті українців автентичних перлин народного мистецтва… Епоха радянщини була злою мачухою української історичної спадщини.

Із самого початку загарбання 2014 року частини українських територій на Донбасі тамтешні люди живуть у страху. Російська пропаганда, нагадуючи вічний двигун, досі наганяє жах про «загрозу України» та «фашистів», «бандеровців», які буцімто з дня на день підуть у наступ і зрівняють Донецьк із землею.

Чотири роки тому миколаївське ТОВ «ЮГ ТЕХ СЕРВІС» запропонувало жителям дев’яти старих будинків по вулицях 1-а Лінія, 8-а Повздовжня, 9-а Повздовжня, Шкільна та Будівельників капітально відремонтувати теплові вводи у будинки і встановити прилади обліку теплової енергії. Пропозицію аргументували тим, що після завершення зазначених робіт витрати мешканців в оплаті за спожите тепло зменшаться. Містяни погодилися. Вони власним коштом оплатили проєкт встановлення теплових лічильників, але внаслідок здійснених робіт стали платити майже втричі більше, ніж до ремонту та встановлення лічильників. Чому так сталося і як тривала боротьба миколаївців за відновлення їхніх прав на доступні тарифи, дізнавався «УК».

Фармацевтичні компанії Pfizer, BioNTech та Moderna оголосили, що вакцини, над якими вони працювали, виявилися більш ніж на 90% ефективними. Pfizer уже заявив, що планує подати заявку на початок екстреного використання вакцини протягом кількох днів.

За кількістю та різноманіттям (понад 140 тисяч) унікальних пам’яток у різних регіонах Україна належить до країн з багатющою історико-культурною спадщиною. Нині триває активне проникнення нашої країни у світовий культурний простір, тому повне та глибоке виявлення й вивчення культурної спадщини для її комплексного збереження та використання — гуманістичне і науково-практичне завдання державної ваги. Захист вітчизняної культурної й духовної спадщини визнано одним із пріоритетів Стратегії національної безпеки України.

Тривожний дзвінок голови Світової федерації українських лемківських об’єднань Ярослави Галик укотре повернув до болісної, інакше й не скажеш, теми примусового виселення найзахіднішої гілки українців з їхніх етнічних земель Закерзоння в 1944—1951 роках. Укотре, бо «Урядовий кур’єр» кілька разів привертав увагу суспільства та офіційного Києва до проблеми, яка не втрачає актуальності через десятиліття (матеріали «Під жорнами кількох депортацій» від 16 липня 2019 року, «Вигнані з батьківщини» від 14 вересня 2019-го, «Відмовчали б, та як відмовчиш?» від 12 вересня 2020). Ця тема пронизана слізьми й болем кількох поколінь наших співвітчизників, які не можуть дочекатися відновлення справедливості в рідній державі навіть на 30-му році її незалежності. Нонсенс? Ще й який!

Кабінет Міністрів розпорядженням від 11 листопада схвалив Концепцію Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021—2030 роки. З моменту проголошення незалежності Україна мала всього дві десятирічні програми розвитку авіапромисловості. Перша з них була розрахована на 1992—2001 роки, друга — на 2001—2010. Обсяг їхнього фінансування не перевищував 17% запланованого. Останні 10 років держпрограми не було