На території села Носи Воскобійницького старостату урочисто відкрили перший в Україні й один із найсучасніших у світі доїльний зал німецького виробництва, спроможний сам себе діагностувати й калібрувати. Таких розробок у світі працює тільки 10, і одна з них на Полтавщині.

Нещодавно оприлюднено дані Державного комітету статистики України щодо фінансових результатів підприємств за видами економічної діяльності. Згідно з ними, рівень рентабельності операційної діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за 2018 рік становив 17,9%. Цей показник найнижчий з 2014-го і на 4,5 відсоткового пункту менший, ніж у 2017 році (22,4%).

Згідно з дослідженнями, українські пасічники віддають перевагу саме маткам породи карпатка та українська степова. Проте на території Східної України немає сертифікованих пасік, які б розводили чистокровні бджолині колонії. Тож пасічники Луганської та Донецької областей або замовляють бджолині сім’ї поштою, або їдуть по них в інші регіони. Це дорого, ненадійно та не стимулює розвитку галузі.

На Полтавщині цьогорічні жнива завершили приблизно на декаду раніше, ніж зазвичай. Попри несприятливі погодні умови очікують, що загалом зберуть не менш як 5—6 мільйонів тонн зерна.  Проте там менше посіяли основних круп’яних і пшениці, надавши перевагу монокультурам. Про тенденції в сучасному агровиробництві області розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.

Днями увагу аграрної спільноти привернула заява Президента України Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики. Він запропонував правоохоронним та антикорупційним органам перевірити і порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих агрохолдингом «Миронівський хлібопродукт» (МХП) у сумі майже 2,5 мільярда гривень, і виплачених акціонерам дивідендів.

Нині ягідники передають вітамінну естафету фруктовим деревам. Утім, садівнича галузь — не лише смачна продукція та працедавець. Це також питання соціальні й економічні, взаємодія із суміжниками та інтеграція у світовий ринок. «Урядовий кур’єр» аналізує  тенденції, які  спостерігають на Вінниччині, найбільшій садівничій області в Україні.

Ті, кому недавно довелося проїжджати автотрасою Суми — Ромни — Київ, на 7-му кілометрі не могли не помітити представницького зібрання, доповненого зразками сучасної жнивної техніки і насамперед збиральними комбайнами. Саме ця місцина на території Сумського району неподалік обласного центру стала традиційною для проведення Дня поля, який на Сумщині справедливо вважають своєрідним компасом для хліборобів.

195 тисяч гектарів у Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Хмельницькій областях обробляє компанія «Контінентал Фармерз Груп». Хлібний лан тут також вагомий. Загалом під час цієї важливої сільськогосподарської кампанії мають зібрати озимі ячмінь, пшеницю, ріпак, жито, а також яру пшеницю з площі 110 тисяч гектарів. Перші тижні жнив засвідчують: урожай дорідний.

Жнива в розпалі. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 15 липня українські сільгоспвиробники зібрали 17,4 мільйона тонн зернових і зернобобових культур з площі 5,1 мільйона га, або 52% прогнозу. Зокрема зібрано: пшениці — 12 мільйоні тонн з площі 3,3 мільйона га, або 51% прогнозу, з урожайністю 35,9 ц/га; ячменю — 4,9 мільйона тонн із площі 1,5 мільйона га, або 61% прогнозу, з врожайністю 32,4 ц/га; гороху — 497 тисяч тонн із площі 223 тисяч га, або 78% прогнозу, з врожайністю 22,3 ц/га тощо.

Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов під час недавньої пресконференції зазначив: тенденція — стале зростання обсягів виробництва та експорту зернових. Якщо торік було вироблено загалом 92 мільйони тонн зернових та олійних, то на наступний аграрний сезон аналітики УЗА очікують приблизно 94 мільйони тонн.