Днями увагу аграрної спільноти привернула заява Президента України Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики. Він запропонував правоохоронним та антикорупційним органам перевірити і порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих агрохолдингом «Миронівський хлібопродукт» (МХП) у сумі майже 2,5 мільярда гривень, і виплачених акціонерам дивідендів.

«Насправді МХП не потребує державної підтримки, тому що в нього є надприбутки і він щорічно виплачує величезні дивіденди своїм акціонерам», — сказав Володимир Зеленський. Повідомляли, що йдеться про 80 мільйонів доларів. Нагадаємо: МХП — найбільший виробник курятини в Україні, займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, переробкою м’яса.

Утім, варто порушувати питання не лише про окремий випадок. На думку аграрної спільноти, перегляду з належними висновками підлягає вся система надання бюджетної підтримки аграрного сектору, яка не лише несправедлива та недієва, а й може містити ознаки корупції. Про це йшлося на пресконференції, організованій громадською спілкою «Всеукраїнська аграрна рада».

Історія питання

Нагадаємо: до 2016 року для аграрної галузі діяв механізм спецрежиму стягнення ПДВ — нараховані кошти акумулювалися на спеціальному рахунку сільгоспвиробника, і він міг їх використовувати на виробничі потреби. Це було найбільш дієвим механізмом підтримки галузі. І головне — ця підтримка здійснювалася в автоматичному режимі, всілякий ручний розподіл дотацій і пов’язаний з ним корупційний чинник були неможливими.

Мабуть, саме це і стало причиною скасування цього спецрежиму. Його замінили на так звану квазіакумуляцію — бюджетну дотацію, яка мала б замінити акумуляцію. Але хоч із 2017-го обсяги бюджетної підтримки істотно зросли, відповідно зросла кількість питань щодо справедливості їхнього розподілу.

Особливо цікава картина цього року: з передбачених на галузь 5 мільярдів 714 мільйонів гривень на 1 червня освоєно аж 139 мільйонів, тобто 2,4%. Для порівняння: торік з передбачених 6 мільярдів 354 мільйонів було освоєно 4 мільярди 166 мільйонів, або 66%. Це свідчить про те, що з порядком розподілу бюджетних коштів не все гаразд. Адже понад 2 мільярди, передбачені торік, не були освоєні й повернулися до бюджету не тому, що сільгоспвиробникам ці кошти були не потрібні — їх просто не змогли отримати через поставлені аграріям неприйнятні умови.

Особливо боляче це вдарило по тваринниках: у них істотно зросли витрати у зв’язку з адаптацією вітчизняного законодавства у сфері якості харчових продуктів до європейських норм. Тож дехто взагалі відмовляється від тваринництва, найперше від вирощування ВРХ. Так, за словами віцепрезидента Асоціації виробників молока (АВМ) Ганни Лавренюк, протягом першої половини цього року промисловий сектор втратив 9,7 тисячі корів. Відповідно на 166 тисяч тонн зменшилося надходження молока на переробку.

Убивча формула

Тваринники просили розподіляти державну допомогу галузі за простим та ефективним принципом: залежно від фактично сплаченого ПДВ. Тоді й жодні особливі порядки розподілу дотацій не знадобилися б. Однак чиновники вирішили піти іншим шляхом: ще 2017-го застосували таку формулу, за якої господарства, що займаються одночасно і тваринництвом, і рослинництвом, взагалі нічого не отримали.

Річ у тім, що у порядок розподілу бюджетної дотації чи то через нерозуміння, чи то свідомо заклали норму, що розподіляти її потрібно пропорційно до сплаченого ПДВ, а не до зобов’язань з ПДВ за видами діяльності, на які поширюється державна підтримка, як ідеться в законі. У чому тут заковика: якщо у господарства змішані види діяльності, то податковий кредит на рослинницьку продукцію повністю перекриває податкові зобов’язання щодо тваринництва, отже, права на якусь підтримку таке підприємство вже не має.

Однак 2017 року за цією самою програмою майже половину коштів отримали два великі агрохолдинги, найбільше — МХП. Хоч агрохолдинг теж вирощує рослинницьку продукцію, завадою це не стало.

Загалом збитки тваринників, за підрахунками експертів, сягнули 6 мільярдів гривень. Тому провідні аграрні асоціації, зокрема ВАР і навіть Союз птахівників, звернулися до уряду із пропозиціями усунути ці перекоси, пропонували власні варіанти розв’язання проблеми. До них приєдналася Громадська рада при Мінагрополітики. І що? А нічого: 2018-го — знову те саме! Тобто згідно з постановами КМУ №86, №106 та №107 від 07.02.2018 передбачена сума зросла з 5,4 до 6,4 мільярда, але левова частка її знову дісталася великим агрохолдингам.

Мало того, 2018 року до бюджетної годівниці для особливо обраних додалася програма компенсації будівництва тваринницьких комплексів: на неї було передбачено 1 мільярд 200 мільйонів гривень, з них понад 900 мільйонів отримав один-єдиний адресат — вгадайте, хто? Правильно, МХП! Випадковість? Не думаємо.

На суд надії мало

При цьому, як вважає юридична служба ВАР, згадані постанови було ухвалено із процесуальними порушеннями. Як зазначила адвокат і представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, ці постанови не було внесено у порядок денний засідання 7 лютого 2018 року, коли їх прийнято. Мало того, постанови не було погоджено із жодним міністерством, вони не пройшли громадського обговорення. Уже після ухвалення документів міністерства надіслали до них зауваження. Зокрема Мінекономрозвитку — аж на 14 сторінках. Але цих зауважень уже ніхто не взяв до уваги.

На цій підставі у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва на Кабінет Міністрів України, вимагаючи визнати ці постанови протиправними та скасувати їх. Однак у травні цього року суд відхилив позов ВАР, тому 22 липня асоціація подала апеляцію. Окремо варто Згадати і про цей, так би мовити, суд: двоє із трьох суддів, що отримали справу до розгляду, на той момент перебували у відпустці, отже, справу їм передавати не могли. Але ж передали!

Загалом на об’єктивність та неупередженість вітчизняних судів надії мало, тому ВАР має намір звернутися до НАБУ.  «Чиновники Мінагрополітики знали, що затверджені порядки унеможливлять отримання державної допомоги тими, хто її потребує. У нас є підтвердження цього — відповідні листи і звернення. Чому вони навмисне залишили все, як було навіть на 2018 рік, хоч ми неодноразово підкреслювали нечесність схеми розподілу аграрних дотацій? Саме чиновники винні, що аграріїв обдурили. Зробили вони це через незнання чи хитрощі — з’ясує НАБУ», — заявив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

І ще на одному варто зауважити: коли Президент порушував питання про справедливість отримання дотацій, а не їх надання, з юридичного боку проблему було поставлено з ніг на голову. Адвокат, член ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро Тетяна Козаченко справедливо зауважує: до дій МХП претензій бути не може — він отримав бюджетну дотацію цілковито згідно з чинними на той час нормативними документами.

Інша річ, чи розробники цих документів не отримали часом від зацікавлених осіб неправомірну вигоду за те, щоб згадані документи мали саме такий вигляд? Якщо ж виявиться, що корупційний інтерес таки був, тоді вже можна братися не лише за тих, хто брав хабар, а й хто давав.

А ТИМ ЧАСОМ

Офіційної відповіді від Мінагрополітики на цю ситуацію чекаємо. Однак уже зараз можемо констатувати: перша реакція таки є. Кабінет Міністрів обмежив суму державної підтримки 150 мільйонами гривень одному суб’єкту господарювання за програмою підтримки тваринництва. Про це йдеться в постанові Кабміну №669 від 17 липня. При цьому суб’єкти, які одержали держпідтримку на суму понад 150 мільйонів гривень до набрання чинності цієї постанови, бюджетних коштів не повертають.

Нагадаємо: у грудні 2017 року з ініціативи аграріїв Мінагрополітики вносило пропозицію обмежити  надання підтримки виробникам тваринницької продукції 150 мільйонами гривень на одну позицію, однак тоді її не врахували. Що ж, краще пізно, ніж ніколи.