АПК

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Вродили зернові — буде й молоко

    Молочний комплекс у селі Григорівці Бахмацького району — красиве, просторе, сучасне приміщення. Чистий, світлий, із новим обладнанням доїльний зал теж виправдовує своє призначення, адже йдеться про виробництво високоякісного молока. Що вразило насправді — комп’ютер у кімнатці навпроти, котрий щодня фіксує кількість надоєного молока від кожної корови. Придивившись, що тварини пронумеровані багатозначними числами, здивувалася: «Вони що, кличок не мають? А доярки як звертаються: «Ей ти, номер сорок шість тисяч вісімсот два, повернися!»? Це ж незручно!»  

  • Владислав АТРОШЕНКО

    Від колективізації — до оптимізації?

    За статистикою, щорічно з карти України зникає щонайменше півтора десятка сіл. Чому селяни, насамперед молодь, полишають батьківські хати, землю, яку віками обробляли їхні предки, й масово переїздять до великих міст, а то й взагалі шукають кращої долі у чужих світах? Зазвичай відповідь на це запитання і на офіційному, і побутовому рівнях вкладається в коротку формулу: нема роботи. Нема роботи — нема ради! А за цими словами — повна невизначеність держави з цією проблемою у часі, просторі і в діях. І в цій невизначеності, як у мареві, пливе українське село останні двадцять років до прірви деградації і повного занепаду.  

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Своя картопля не смакує?

    Традиційний зліт фермерських родин пройшов на Рівненщині. І проблеми, що на ньому озвучувалися, теж уже традиційні. Щоправда, цього разу до них додалися й нові. Достукатися до тих, хто вершить долю села, і розповісти їм, почім нині кусень фермерського хліба, рівненська делегація планує на Всеукраїнському з’їзді фермерів, який пройде у Києві 15 лютого.

    Що ж сьогодні найбільше турбує людей, котрі встають раніше від сонця, а йдуть спочивати пізніше від нього? Як зробити так, щоб, за влучним висловом одного з фермерів, були вони на своїй рідній землі не лише горбатими, а й багатими? 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Пшениця пішла з молотка

    - Прошу вимкнути мобільні телефони, щоб не заважати брокерам, — так опівдні 22 січня оголосив початок сесії біржових торгів в актовому залі приміщення Аграрного фонду на вул. Грінченка, 1 їхній маклер, начальник відділу торгів Аграрної біржі Олександр Сегін. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Чому не літають мокрі кури?

    Деякі норми ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови» не відповідають міжнародним вимогам до якості продукції. Тому довгоочікуваний ринок Європейського Союзу для вітчизняних птахівників може так і не відкритись, навіть попри досягнуті домовленості із ЄС. Так вважають у асоціаціях «Союз птахівників України» та «Український клуб аграрного бізнесу», про що повідомляється на сайті останньої. 
    В асоціаціях нагадують, що свого часу Міністерство аграрної політики та продовольства замовило Інституту тваринництва НААН розробити проект ДСТУ «М’ясо птиці. Загальні технічні умови», визначивши однією з головних умов відповідність проекту міжнародним вимогам, зокрема нормам регламентів ЄС.  

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Півцарства за коня?

    Закон України № 9610 «Про аграрні розписки» переданий на підпис Президенту України Віктору Януковичу. Верховна Рада 7 листопада 2012 року прийняла закон. Він дасть змогу сільгоспвиробникам залучати матеріально-технічні і фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю, а згодом і свійських тварин. Коли він набере чинності, будь-яка фізособа зможе позичити фермеру певну суму грошей, звернувшись до нотаріуса, який засвідчить відповідну аграрну розписку. Запорукою повернення кредиту виступатиме майбутній урожай.
    І хоч Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ радило доопрацювати проект після першого читання, його винесли на друге і прийняли, відхиливши  шість зауважень депутата Юрія Кармазіна. 

  • Олег ЧЕБАН

    «Солодка» валюта для села

    Цукрова промисловість в Україні завжди була стратегічно важливою. Сьогодні вона відроджується і потребує переосмислення значення для держави і навпаки. Згадаймо, в перші роки незалежності в молодій країні цукор називали  українською валютою. Щоправда, відтоді у кілька разів зменшилася чисельність підприємств, що його виробляють. Відродити їх колишню економічну і соціальну значимість сповна найближчим часом навряд чи вдасться. Але планку все ж треба піднімати. Останніми роками зросла зацікавленість у вирощуванні цукрового буряку. Наш ринок наповнений українським цукром, частина заводів нарощує потужності, а законсервовані готові почати працювати. Але це потребує комплексності, бо нині у галузі  чимало ситуативного, що ставить під сумнів саму можливість ефективно працювати.  

  • Людмила ЩЕКУН

    Хто розрубає земельний гордіїв вузол?

    17 грудня жителі сіл Віліне, Берегове та Піщане, що в Бахчисарайському районі, які вже тривалий час судяться з агрофірмою «Крим»,  укотре вийшли на мітинг. Селянам увірвався терпець від безкінечного коливання терезів Феміди і постійного пошуку правди.  Вони перекрили рух транспорту на трасі Севастополь — Євпаторія, розмістившись на матрацах і лавках. Кульмінацією стало підпалення автомобільних шин й опудала рейдера.  
    Усе розпочалося ще в 1990-х, коли колгосп ХХІІ з’їзду КПРС  реформували у колективне сільгосппідприємство — агрофірму «Крим». Саме тоді землі колишнього колгоспу було розпайовано і понад 1500 його працівників отримали сертифікати на земельний пай. «Розпаювання проводили за законодавством України, на основі указу Президента і за методиками, розробленими відповідними держустановами», — запевнила голова Вілінської сільради Людмила Пучкова.

  • Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО: «Земельна революція»: чи буде селянин у виграші?»

    Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» внесено зміни до Земельного кодексу, законів України «Про землеустрій» та «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» та запроваджено сертифікацію інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів. Усі ці зміни набули чинності з 4 грудня 2012 року. А вже з 1 січня 2013-го набере чинності Закон «Про державний земельний кадастр» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
    Фахівці вже встигли назвати ці зміни революційними. Що ж принесе «земельна революція» пересічним користувачам та власникам земельних ділянок? Про це «УК» дізнавався в начальника головного управління Держземагентства у Рівненській області Світлани БОГАТИРЧУК-КРИВКО. 

  • Владислав КИРЕЙ

    А своє яблуко — краще!

    Цього «яблучного» року садівники Черкащини зібрали понад 20 тис. тонн плодів і ягід. Самих же яблук, за словами начальника відділу рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Василя Харченка, одержано майже 18 тис. тонн, чого достатньо для забезпечення потреб споживачів області. Ці дані, однак, попередні, й до того ж, не враховують урожаїв фермерських та присадибних господарств.  
    На Черкащині вже сформувався потужний сектор великих садівничих господарств із площами від 100 га і більше. Успішно працюють понад 60 великих сільськогосподарських і фермерських підприємств.