Кажуть, Україна — важливий транспортний вузол. Але через низку проблем, якими обросла транспортна галузь, цей вузол перетворився на Гордіїв. Однією з дискусій, які останнім часом точаться довкола стану галузі та можливостей її розвитку, став Інфраструктурний день, який провела нещодавно у Києві Європейська бізнес-асоціація. Активну участь в обговоренні взяв міністр інфраструктури України Володимир Омелян. 

Цього разу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав роботу заспокійливим зверненням. Мовляв, він чудово усвідомлює, що нині в кожній оселі найчастіше лунають запитання «Як ми житимемо завтра?» та «Як розвиватиметься Україна?» У меншій кількості родин намагаються знайти відповідь на те, «чи вдасться здолати рух, спрямований на руйнацію держави?» На все це глава уряду відповів швидко: «У нас завжди є вибір створювати й будувати чи знищувати та руйнувати. Я в своєму житті завжди створював та будував. Я завжди буду проти тих осіб, котрі намагається руйнувати нашу державу. Що буде завтра? (йдеться про 7 грудня. — Авт.) Важливий день для затвердження проекту закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Від рішення залежатиме, як ми проживемо наступний рік». А наступний рік Прем’єр планує прожити у стабільній державі, яка дасть пересічним громадянам змогу працювати за гідний дохід, жити «в прогнозованому спокої». 

Полтавщина належить до областей із найкращою динамікою адміністративно-територіального реформування.  Там сформували 43 об’єднані територіальні громади, п’ять із них входять до ТОП-20 фінансово найспроможніших в Україні. Це трохи менше, ніж планували сформувати, але вибори, які відбулися в ОТГ наприкінці жовтня, показали, що полтавці сприйняли реформу і не звернуть з обраного шляху. На цьому акцентує голова Полтавської обласної ради Олександр БІЛЕНЬКИЙ, з яким ведемо розмову. 

4 грудня 2017 року Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало свій 19-й рейтинг надійності банківських депозитів на основі публічної інформації. Генеральним інформаційним партнером рейтингу стало ІА «Інтерфакс-Україна». 

Рік тому «УК» писав про земельний конфлікт у Доманівському районі, який тривав понад два роки. Триває й досі. У №217 від 18 листопада 2016 року в статті «Про землевласників та землепривласників» йшлося про фактичне захоплення фермерської землі. Тоді жінка-підприємець Лариса Мірошнікова скористалася спірним статусом землі фермерського господарства «Орбіта» і засіяла поле озимою пшеницею. Невизначеним залишався статус урожаю. 

ІІ Всеукраїнський форум об’єднаних громад відбувався під гаслом «Ініціативи, що змінюють життя». Цей захід повинен був згуртувати місцеве самоврядування громад, бізнес-спільноту, урядові структури, дипломатичні представництва. Тож найбільше уваги в столичному Mercure Kyiv Congress приділили проектам міжнародної технічної допомоги, місцевому економічному розвитку, залученню інвестицій, розбудові малого та середнього бізнесу. Окремо головам об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та експертній спільноті презентувався перший в Україні мобільний ЦНАП. 

Схоже, що великі проблеми ошуканих інвесторів-фізичних осіб, які свого часу вклали свої кревні у зведення осель і не отримали замість цього ні грошей, ні квартир, нарешті збурили будівельний загал. І навіть чесні девелоперські чи будівельні компанії начебто стали перейматися цим питанням. Ще б пак! Адже хороші фірми, які мають лише позитивну репутацію в очах потенційних і нинішніх інвесторів, не можуть так просто терпіти знущання відвертих компаній-шахраїв (це б’є по репутації всіх будівельників), що безбожно дурять людей. 

На центральному ринку в Полтаві звернув увагу на яблука від місцевого виробника. Якісь вони всі дрібнуваті цього року. Хоч коштують залежно від сорту 15, 20 і 25 гривень за кілограм. «А які ви хотіли побачити яблука, якщо свердловину пробурити дорого, а ставок, з якого поливаємо садок, висох. Пам’ятаєте ж, які були весна й літо», — невдоволено відповів продавець фруктів.

Ще б не пам’ятати. У селищах Рибці, Гожули, Щербані, на околиці Полтави у криницях води не стало, не те що в ставках. Стало шкода фермерів, які на благодатних полтавських ґрунтах недоотримують врожаї тільки тому, що вчасно не проконсультувалися з науковцями й не дізналися від них про важливість такого чинника підвищення врожайності, як полив. 

Нині влада активно форсує розвиток переробки в Україні. Не обходить цей пріоритет і галузі картоплярства. І виробники з цим згодні: справа потрібна. «Проте картоплярі — це зазвичай середні фермери, які не наважуються брати кредити під високі відсотки. У спільноті картоплярів України вистачає експатів-іноземців, які переїхали в Україну й тут працюють. Вони мають доступ до іноземних кредитів і можуть знайти інвесторів. Проте пояснюють своє зволікання невирішеністю земельного питання. Ніхто не хоче будувати завод на території, яку можуть у будь-який момент реприватизувати, відібрати тощо», — каже виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. 

Дві приємні події відбулися під час зустрічі вищого керівництва держави й депутатського корпусу з представниками ділових кіл країни. По-перше, Президент Петро Порошенко оголосив про довгоочікуване рішення надати нам черговий транш макрофінансової допомоги. «Щойно вийшло комюніке Європейської комісії за підсумком моїх переговорів під час саміту «Східного партнерства».