Південна Родезія, британський домініон на півдні африканського континенту, була однією з найкоштовніших перлин у короні імперії. Основу її економіки становило добре розвинене високопродуктивне сільське господарство. Мало того що країна повністю забезпечувала себе зерновими, що для континенту нетипово, — тут виробляли на експорт і поціновану європейськими гурманами мармурову яловичину, і тютюн, чай, фрукти й овочі та продукти їх переробки, навіть вино.

Малі та середні агровиробники в пошуках швидких і дешевих сезонних грошей усе частіше дивляться у бік аграрних розписок.

Саме цей фінансовий інструмент 20 років тому став у пригоді бразильським фермерам, умови господарювання у яких були подібні до українських: незначна держпідтримка і надвисокі ставки за банківськими кредитами.

До слова про Бразилію, варто зазначити, що аграрні розписки змогли за два десятиліття згенерувати понад $30 млрд обігового капіталу для тамтешніх малих та середніх фермерів. 

Вітчизняні тваринники переживають чергове випробування: у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Донецькій, Київській областях недавно зафіксовано чергові спалахи африканської чуми свиней. Наслідки економічно сумні: втрата поголів’я у підсобних господарствах населення і в сільськогосподарських підрозділах, загроза розповсюдження хвороби.

І хоч в осередках захворювання вживають відповідних заходів з локалізації, аграрії й науковці б’ють на сполох: перед чумою необхідно поставити надійний заслін, який би гарантував динамічний і планомірний розвиток вітчизняного свинарства.

Серед тих, хто конкретними справами допомагає протистояти хворобі, — науковці Сумського національного аграрного університету. Про відповідну роботу колективу, її результати й перспективи кореспондентові «УК» розповів декан факультету ветеринарної медицини СНАУ Олександр НЕЧИПОРЕНКО. 

Є результат — і це головне! Такий висновок-коментар напрошувався після кожного виступу (підкреслимо, що в усіх, хто піднімався на трибуну, горіли очі й дзвенів голос від задоволення від зробленого!) на ІІ Міжнародному форумі з хутра молодих дизайнерів. Його організатори — Українська асоціація хутровиків, Київський національний університет технологій та дизайну. Дійство відбувалося за підтримки Міжнародної хутрової федерації. 

Днями Президент України підписав важливий закон «Про ринок електричної енергії». Цей документ, згідно з угодою про членство України в Енергетичному співтоваристві, повинен вирішити низку питань: гарантування незалежності повноважень Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); дерегуляція цін на електроенергію та створення незалежних структур для передачі й розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності). 

Наприкінці березня цього року сталася важлива подія в розвитку космічних технологій світу. Підприємство мільярдера Ілона Маска, відомого не лише електромобілями, а й планами польотів на Марс, уперше відправило ракету в космос повторно. Як правило, ракети-носії, доставивши на орбіту необхідні вантажі (кораблі, супутники тощо), відокремлюються і перетворюються на космічне сміття. Але вже понад два роки компанія SpaceX запускає свої ракети Falcon 9 і повертає їх перший ступінь назад. І ось одну з таких уже раніше запущених ракет використано вдруге: 30 березня з мису Канаверал у Флориді Falcon 9 відправив у космос супутник зв’язку SES-10. Перший ступінь ракети-носія повернувся: відокремився і сів на один з безпілотних кораблів-платформ SpaceX в Атлантичному океані. Чому про це розповідаю? Під час святкування Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня робітників ракетно-космічної галузі України в Дніпрі на вітчизняному флагмані цієї галузі ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» з’ясувалося, що вищеозначені технології для наших ракетників не новина. То чому ж українська ракета не зробила того, що робить Falcon 9? 

Родина переселенців Людмили та Володимира Юркових з Донецька два роки варить сири в Краматорську. Навколишні селяни навіть почали докуповувати собі більше корів, бо вигідно здавати молоко цим милим і надійним підприємцям. Почувши назву їх бізнесу, важко не посміхнутися: «Скажи CHEESE». 

Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН нещодавно виповнилося 85 років. За цей час у ньому відбулося багато змін. Але завжди незмінним залишався його статус головної наукової установи у своїй галузі. Про те, як колектив інституту справляється з викликами сьогодення, розповідає його директор заслужений працівник науки і техніки України Василь ВОЛОЩУК.

За даними Держстату, в 2016 році в економіку України іноземні інвестори вклали 4,406 мільярда доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Це на 642 мільйони доларів (або на 17,1%) більше, ніж 2015-го. Цього року (за словами голови Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України Юлії Ковалів) очікують щонайменше 3,5—4 мільярди доларів. Ніби непогано. Але у 2008—2009 та 2012 роках Україна отримувала щороку від 8 до 10 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Щоб вийти хоч на ці показники, нашій економіці, стверджує пані Ковалів, потрібно 2—3 роки. 

Сільське господарство на Миколаївщині могло б стати галуззю, яка витягла б на достойний рівень усю економіку області. Якби важку працю селян високо цінували, та не встромляли палки в колеса керівникам успішних підприємств і самим підприємствам, якби кредитна й фінансова політика держави була більш сприятливою до аграріїв. Та навіть в умовах, що гальмують розвиток агробізнесу, на Миколаївщині є приклади вдалого господарювання. Один з них — державне підприємство «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, що розташоване в Арбузинському районі.