Міністерство економічного розвитку і торгівлі й МВФ нещодавно оприлюднило Прогноз економічного та соціального розвитку на 2017 рік. Щоправда, 31 травня уряд його скорегував. Отже, що матимемо цього року? Наскільки покращиться наше життя? Критично чи ні зростуть ціни? 

Про зміни у структурі системи охорони здоров’я нам говорять мало не повсякчас. Концепцію медичної реформи розглянуто на всіх можливих рівнях — від нижчих ланок до міністерського та урядового. А ось як триває будівництво багатостраждального комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», чуємо нечасто. Адже закладено його було далекого вже 2011-го. За два роки всі роботи призупинили через недофінансування, а закуплене тоді дороге новітнє обладнання простоювало. Перебіг робіт з різною інтенсивністю інспектували всі очільники минулих урядів. 

Нині з упевненістю вже можна твердити, що в останній день весни Україна майже позбулася російського газового зашморгу, який накинули на неї у 2009 році тодішній глава українського уряду спільно з Путіним. Стокгольмський арбітражний суд фактично вибив з рук кремлівських шантажистів енергетичну зброю, яку вони використовували не лише проти нашої держави, а й проти багатьох країн Європи. Щоправда, тамтешні компанії, стосовно яких діяв принцип «бери або плати» набагато раніше привели до тями російського газового монополіста через той же Стокгольмський арбітраж. 

З 5 по 7 квітня в Києві пройшла виставка «Світ канцелярії-2017», у якій взяли участь понад 60 компаній, представивши свою продукцію. Запам’ятався виступ на церемонії відкриття спеціального гостя — генерального директора ТОВ «Тетрада» Володимира Чайковського, легендарної (як потім писали деякі українські ЗМІ) особистості, яка стоїть біля витоків вітчизняного ринку канцелярських товарів. 

Маючи доволі розвинену енергетичну систему, Україна досі не може похвалитися провідним становищем у когорті світових лідерів виробництва електроенергії. Серед головних стримувальних чинників, що гальмують входження країни у світовий енергоринок на правах одного із законодавців, — неоптимальна структура генеруючих потужностей, що зумовлює дефіцит і маневрових, і регулюючих джерел енергії. Якщо в енергооб’єднаннях розвинених країн з перевагою генерації ТЕС і АЕС у структурі потужностей ГЕС і ГАЕС становлять не менш як 15%, то в Україні цей показник не перевищує 9%, що спричиняє гострий дефіцит у покритті змінних складових добових графіків навантажень. 

З 11 по 14 травня 2017 року у Львові пройшов другий етап Кубка України Кубок Галичини зі стендової стрільби. Серед 73 спортсменів, які представили на ньому вісім областей, була й команда ССК «Сапсан» у складі 19 осіб. Спортсмени столичної області вдало відстрілялися на траншейному і круглому стендах: «срібло» на круглому стенді серед чоловіків (К-5) виборов Юрій Ващук, «бронзу» — Георгій Іпатов. На траншейному стенді срібний результат продемонстрував Олександр Квятківський, а третім був Ігор Тєльний. У жінок (Т-3) на другу сходинку п’єдесталу піднялася Юлія Данилова, а серед юніорів (Т-5) «золото» завоював Влад Матвієнко. 

22 травня 2017 року Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало сімнадцятий рейтинг надійності банківських депозитів на основі публічної інформації. 

Як тільки завершилася Революція гідності і країна визначилася з Президентом та вищим керівництвом, влада одразу ж заявила, що вона по-новому та по-справжньому вирішуватиме складні питання приватизації державних підприємств. Як справдилися на практиці такі сподівання та плани держави? Чи отримали ми великі кошти від приватизації? Як взагалі просувається цей процес та чи вигідно (або навпаки, невигідно) вітчизняним та закордонним підприємцям брати в ньому участь? Що взагалі може дати приватизація підприємств для докорінного підняття економіки України?

Новий час провокує нові виклики до нашого головного фінансового регулятора — Національного банку України. Які нові завдання цієї установи нині? Яким шляхом НБУ має іти? Усі ці питання неабияк турбують і пересічних громадян, і український бізнес. 

Пам’ятаю, як на початку 80-х років я, молодий журналіст, їздив у господарства Коростишівського району Житомирської області й писав репортажі з поля. Замурзані механізатори у кабінах запилених тракторів, комбайни без жаток чи коліс у машинному парку, постійні скарги інженерів на брак запасних частин до техніки — колгоспники не працювали, а мучилися. Не випадково все це називалося «боротьбою за врожай», яка не завжди закінчувалася перемогою.

Тепер часи змінилися на краще: за понад три десятиліття сільськогосподарська техніка зробила такий великий крок уперед, що за допомогою сучасних високопродуктивних інтелектуальних імпортних машин можна не лише без втрат збирати все вирощене в полі, а й робити це у комфортних умовах.