Україна входить у невеличку групу країн, які порівняно з 1990 роком не збільшили, а зменшили обсяги ВВП, тоді як решта його приростила в рази. І якщо Україна найближчим часом не зробить надзусиль, щоб увійти до складу країн-лідерів, то мусить змиритися із сумною долею аутсайдера. 

Понад 20 років ТОВ «Енергія зварювання» ГМБХ виробляє зварювальне обладнання. Це єдине в Україні підприємство, яке виготовляє продукцію у такому великому асортименті. На європейському ринку зварювального обладнання з іменитими західними фірмами, зокрема німецькими, в Україні на рівних з ними конкурує саме це вітчизняне підприємство. Прикметно, що українська продукція вдвічі дешевша й не поступається якістю. До того ж запорізьке товариство, крім встановлення устаткування, займається сервісним обслуговуванням своєї продукції. Детальніше про українську перлину на ринку зварювальних апаратів розповідає її засновник та гендиректор Віталій Подгайний. 

Державне підприємство «Правдинське», що у Великописарівському районі, знане не тільки на Слобожанщині, а й далеко за її межами. Господарство одне з базових славнозвісного Миронівського інституту пшениці імені В. Ремесла і ось уже впродовж багатьох років аграрний флагман області й України завдяки тісному поєднанню хліборобського досвіду і найсучасніших досягнень аграрної науки. 

Що більше українська економіка, зокрема аграрний сектор, інтегрується у світову, то більше на ній позначаються світові тенденції, які бувають не завжди позитивними. Нашому АПК дається взнаки тенденція за останні три роки падіння вдвічі й навіть більше цін на сировинних ринках. Нині вона послабшала, але зовсім не зникла. І, як вважають експерти, у найближчі два—три роки збережеться. 

Протягом двох останніх місяців гривня демонструє стійкість щодо основних валют світу, насамперед до американського долара, зупинившись на позначках 26,2 — 26, а то й нижче. Це не може не тішити. Проте люди намагаються з’ясувати, скільки це триватиме. А також чому так відбувається і як відображається стійкість національної валюти на життєдіяльності економіки. 

У багатотисячній трудовій сім’ї одного з лідерів вітчизняної гірничодобувної промисловості ПрАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат» радісна подія — виповнилося 40 років від запуску першої технологічної лінії виробництва залізорудних окатків. Напередодні Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України кореспондент «УК» побував у Горішніх Плавнях (колишній Комсомольськ), де розташований ГЗК, і поспілкувався з його керівництвом і тими, хто виробляє окатки сьогодні. Розмовляли про поточну ситуацію в цеху й на підприємстві, про завдання на перспективу і значення комбінату в житті кожного з моїх співрозмовників зокрема.  

Під час робочої поїздки на Сумщину Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті заводу ТОВ «Гуала пак Україна», збудованого італійським інвестором. Голова ради директорів компанії «ГУАЛА ПАК» Мікеле Гуала ознайомив Президента з виробничими потужностями підприємства й зразками продукції. Петро Порошенко та Мікеле Гуала здійснили запуск нової лінії виробництва. 

З  першого серпня 2017 року розгорнеться нова сторінка в історії нашої держави — саме з цього дня діятиме угода про зону вільної торгівлі між Україною і Канадою. «Це історичний момент, який підсумовує колосальний пласт роботи наших дипломатів і політиків. Але це й початок набагато значимішого етапу: час наповнювати цю угоду життям — контрактами, робочими місцями та інвестиціями», — зазначив нещодавно Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді Андрій Шевченко. 

Проблема греблі на річці Тясмин біля Чигирина — з великою бородою. На моїй пам’яті активні виступи в ЗМІ та на обласних нарадах 10-річної давності, коли йшлося про тріщини, розбиті опори, зруйноване дорожнє покриття. Ще тоді фахівці заговорили про те, що тясминська захисна дамба може обвалитися, і понад два десятки сіл постали під загрозою затоплення. З часу спорудження греблі тут не проводили жодних капітальних ремонтів. Тим часом через греблю щодня проїжджають сотні вантажівок. Побудована ще в радянські часи, споруда не розрахована на таке навантаження. У її власника — Черкаського регіонального управління водних ресурсів — коштів на ремонт гідроспоруди немає. 

Проект із найсучаснішими технологіями й іноземними інвестиціями, розпочатий на Дніпропетровщині, — це біогазовий завод, який перероблятиме залишки відходів міської станції аерації (стічних вод) на електроенергію. Будівництво мають розпочати вже нинішнього серпня у Дніпропетровському районі області на території очисних споруд КП «Дніпроводоканал». Відповідний меморандум днями підписали в Дніпрі Дніпропетровська облдержадміністрація, Дніпровська міськрада, Дніпроводоканал та компанія «БІО Енерджи Дніпро» (дочірня компанія австрійської фірми APSPower Technology GMBH). Вартість проекту — 310 мільйонів гривень. Кошти нададуть австрійські інвестори, вони надійдуть від кредитування в державному Укргазбанку. Біогазова електростанція не тільки створить майже 100 робочих місць, а й сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в регіоні. Адже у великих містах підземна каналізація — один з основних забруднювачів землі й водних джерел. Робота нового підприємства не створюватиме ні шуму, ні запахів. Тож людям, які живуть у цьому районі, воно не заважатиме.Нині мул, що утворюється після очистки відходів стічних вод, зберігають на мулових майданчиках. Їхня площа постійно збільшується. Це негативно впливає на атмосферу, ґрунт, надземні та підземні води.