Економіка

Різного роду фінансові та економічні перипетії, що мають місце в державі та світі, мало вплинули на розвиток будівельної галузі в Полтавській області. Полтавські будівельники не збавляють темпів будівництва ось уже протягом трьох років. На цей час капіталовкладення в галузь у регіоні становлять майже 1,6 мільярда гривень. Це п’ятий показник у державі, попереду тільки області з містами-мільйонниками та столиця. А за виробничою активністю, тобто за кількістю вкладених у будівництво інвестиційних коштів, у перерахунку на одного жителя області Полтавщина на другому місці в Україні. Про це на прес-конференції у Полтаві повідомив перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Віктор Животенко.  

За підрахунками експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), щороку сільгоспвиробники втрачають близько 2,6–3 мільйонів тонн овочевої продукції, або 27% валового її збору. І це без урахування картоплі. Так, 2,1–2,3 мільйона тонн плодів «гине» просто в полі, бо далеко не всі сільгоспвиробники мають де їх зберегти та можуть продати у сезон. 

Нові акцизні марки клеїтимуть на алкоголь і цигарки з 1 вересня цього року. Розмір марок не змінився, вони стануть кольоровими і коштуватимуть у 2,5 раза дорожче, ніж старі. Щоправда, як констатують у Міністерстві доходів і зборів, у грошовому виразі вартість однієї алкогольної марки становитиме 27 копійок, а тютюнової — 14. Таким чином, тут вважають обгрунтованим подорожчанням однієї пляшки алкогольного напою лише на 17 копійок, а однієї пачки тютюнових виробів — на 9.  

В осінньо-зимовий період, коли підвищується попит на російський газ у країнах Євросоюзу, проблем з його транспортуванням через українську газотранспортну систему не буде. НАК «Нафтогаз України» готовий виконати всі взяті на себе зобов’язання перед ВАТ «Газпром» щодо безперебійного постачання блакитного палива. Цьому питанню було присвячено переговори віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка з главою російської монополії Олексієм Міллером, які днями відбулися в Москві. Крім планового проходження осінньо-зимового періоду, вони також обговорили надійне забезпечення газом українських споживачів, бо актуальність цієї теми зростає з наближенням холодів і початком опалювального сезону, який традиційно стартує 15 жовтня. 

Зниження з 1 січня 2014 року податку на додану вартість з 17 до 9%  (нині діюча ставка — 20%) з одночасним скасуванням пільги з ПДВ та паралельне введення компенсаційного податку з обороту із ставками 1 і 2%, залежно від виду діяльності. Саме такі ініціативи Міністерства доходів і зборів закладені в законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення оподаткування податком на додану вартість». 

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери поштового зв’язку» наробив переполоху. Мовляв, ринку поштових послуг загрожує монополізація. Це може викликати сповільнення його розвитку, втрату надій на конкуренцію між господарюючими суб’єктами і на якісніші продукти для споживачів, втечу інвестицій і врешті скорочення робочих місць.

У багатьох країнах світу українська пшениця та кукурудза поза конкуренцією, каже аналітик міжнародних товарних ринків «ПроАгро» Артем Яремко. 

Одною з найбільш пошкоджених та незручних для автомобілістів до останнього часу залишалася автомобільна дорога державного значення Н-11 Дніпропетровськ—Миколаїв. Особливо на під’їздах до таких райцентрів, як Новий Буг та Казанка. Загальна протяжність усієї траси становить майже 140 кілометрів, дорога займає важливе значення в транспортній системі держави, сприяє розвитку багатьох регіонів України та забезпечує автотранспортні зв’язки західних, центральних та східних областей України з портами Одеси, Південного, Миколаєва та Херсона.  

Відповідний закон уже підписав Президент держави і відразу запропонував внести зміни до нього. Насамперед, потрібно скасувати коефіцієнти до ставок збору, зробити його єдиним для всіх легковиків, незалежно від об’єму двигуна та віку автомобілів.  Крім того, він  доручив Кабміну вилучити норми, які не відповідають міжнародним зобов’язанням країни перед СОТ. Про це йшлося  під час  прес-конференції генерального директора Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів  Олега  Назаренка і представників імпортерів. 

Луцький ремонтний завод «Мотор» — одне з тих підприємств, що за часів Союзу були абсолютно закритими. І перебування журналіста — та ще й із фотоапаратом в руках! — директорові та певним компетентним службам могло хіба що наснитися у жахливому сні. Але наше суспільство за роки незалежності кардинально змінилося. А з ним — і ставлення до відкритості підприємств, що виконують надзвичайно важливі для держави функції — працюють на її обороноздатність та поповнення бюджету валютою. Яка, зрозуміло, як і повітря, була, є і буде потрібною завжди.  Тому санкціонований державним концерном «Укроборонпром» візит журналіста на підприємство став своєрідним відкриттям. Бо про існування авіаремонтного підприємства на Волині завжди знав весь обласний центр, але… його нібито й не існувало (за документами). І в ЗМІ про нього ніхто ніколи не згадував. А коли свого часу одну з автобусних зупинок перевізники з благих намірів назвали «Авіазавод», то навіть виник мікро-скандал. Аякже  — страшну військову таємницю розголосили! 

Ще не забулося, як уперше в своїй історії позаторік полтавські аграрії намолотили п’ять мільйонів тонн зерна. Виявляється, в ту саму річку можна увійти двічі. Той загальноукраїнський рекорд славні полтавці планують повторити і перевершити під час нинішніх жнив. Про це — наша розмова з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергієм ФРОЛОВИМ.  

Першими під прес руйнації, який запустили свого часу горе-реформатори, потрапили підприємства легкої промисловості. Зокрема, в столиці знищено взуттєві фабрики. Тисячі висококласних спеціалістів тепер або сторожують, або продають зарубіжний крам. Історію вітчизняної легкої промисловості перервано. Але ентузіасти зберегли головне для її відродження і продовження: традиції та вітчизняну школу. Важливо, що практики і вчені Київського національного університету технологій та дизайну зуміли створити базу для відродження галузі, конкурентоспроможної в сучасних умовах. Нині, коли реалізується Державна програма активізації розвитку економіки, це особливо важливо. Про конкретні напрацювання, на прохання «Урядового кур’єра», розповідає Олександр БОРОДИНЯ.