Оскільки з 22 квітня Європейський Союз скасував митні збори на вітчизняні товари, то перед нашими виробниками постало завдання якнайефективніше використати цілу низку вигідних торговельних преференцій, які надає Україні Старий світ. Чи готові наші господарюючі суб’єкти скористатися вигідними пропозиціями, які перешкоди стоять на їхньому шляху до одного з найбільших ринків світу, і чим спроможна допомогти виробничникам держава? На ці та інші запитання шукали відповіді за «круглим столом». 

Ще на початку травня залізничники відрапортували: до насиченого сезону літніх  відпусток підготували 2350 пасажирських вагонів, з яких плановим деповським ремонтом відремонтували 1009. Роботи з підготовки пасажирського рухомого складу планують завершити ще до закінчення останнього весняного місяця.

Якщо конкретно, то на Південно-Західній залізниці до перевезень пасажирів вже готові 237 вагонів, на Львівській — 196, Придніпровській — 188, Донецькій — 156, Одеській — 142, Південній — 90 вагонів. Загалом до літа пасажирський вагонний парк має сягнути майже 4 тисяч одиниць. Це трохи менше, ніж торік, коли до ладу стали 4,5 тисячі пасажирських вагонів.

Нарешті пересічні громадяни добилися свого — Конфедерація будівельників України (КБУ) розпочинає роботу щодо оцінки надійності об’єктів і забудовників України та складання відповідного рейтингу. Нещодавно КБУ навіть провела круглий стіл на тему «Як захиститися від афер у будівництві», який пройшов під егідою та за підтримки Асоціації допомоги постраждалим інвесторам і рейтингового агентства IBI-Rating.
Президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе вважає, що нині найгостріша проблема на ринку — недобудови. «Нині в Україні існує 16,4 тисячі недобудованих об’єктів, з них житлових — 4,2 тисячі. Цю проблему, на жаль, поки що не розв’язано на державному рівні. Немає закону, який захищав би приватних інвесторів, та інструментів, що дали б змогу ці об’єкти завершити та добудувати. Конфедерація спільно з асоціацією розробила та направила до профільного комітету Верховної Ради пропозиції щодо розв’язання на законодавчому рівні проблеми недобудов», — інформує президент конфедерації. 

Експерти зазначають, що обсяги продажу на ринку нового житла впали у 20—30 разів порівняно з докризовим часомРізке падіння курсу гривні щодо американського долара зробило свою «чорну» справу і на ринку первинної нерухомості Києва. Так, компанії-забудовники у квітні змушені були, за даними інформаційно-аналітичного порталу «Столична нерухомість», підняти в середньому ціни на нові (або ті, що зводяться) квартири на 11% порівняно з березнем. Щоправда, хоча ця висока цифра  дещо лякає, але вона в основному «базується» на чималому відсотковому зростанні вартості квадратних метрів у помешканнях бізнес- та преміум-класів (відповідно на 15,3% та 13,85%).  

Європейський Союз, який два дні тому надав перший транш макрофінансової допомоги нашій країні 100 мільйонів євро, обіцяє і надалі фінансово підтримувати Україну. Підставою для таких дій слугуватиме початок реформ у різних сферах суспільного життя, зокрема реформи самоврядування.

Про це на загал сказав віце-президент Європейської комісії Сіім Каллас, який 20 травня взяв участь у розширеній нараді з питань децентралізації виконавчої влади, що відбулася в Мінрегіонбуді. 

Американські науковці з’ясували, що, маючи медичну страховку, людина може вдвічі менше перебувати на лікарняному завдяки ефективнішому і своєчасному лікуванню. Тоді працівник зазвичай не затягує з походом до лікаря. Крім того, його контролюють лікарня і страхова компанія (СК). Для українських реалій, за підрахунками страховиків, зменшення кількості лікарняних удвічі могло б привести до зростання ВВП на 20—30 мільярдів гривень щорічно.  

Норвегія, експортуючи газ, планує з часом відмовитися від видобувних енергоносіїв та отримувати достатньо енергії з сонця, землі, води, вітру і біомаси. Звісно, ця країна багата і тому може собі це дозволити. Але ж вся Європа ставить перед собою чіткі завдання з енергоефективності та енергозбереження. До 2020 року 20% всієї виробленої енергії Європа планує отримувати з відновлювальних джерел. Заможно живуть, проте ресурси використовують ощадливо. 

Приказка про те, що краще погано їхати, ніж добре йти, нині не актуальна. Сучасники хочуть, щоб проїзд був комфортним. Що для цього може зробити влада і самі перевізники? 
На Чернігівщині нині налічується 270 суб’єктів господарювання, які забезпечують рух громадського транспорту на майже 500 маршрутах. Приблизно 90% сіл області мають зв’язок з іншими населеними пунктами. Лише торік було відкрито 7 нових автобусних маршрутів. Загалом перевезено майже 70 мільйонів пасажирів.

У нинішніх непростих політичних і соціально-економічних умовах громадськість і бізнес очікують на відповідні зміни та перетворення, які, без сумніву, повинні активізувати загальну фінансову ситуацію в країні, надати їй позитивного імпульсу й динаміки. 
Хоч Сумську область відверто не «штормить», бізнесово-підприємницька спільнота краю прагне з’ясувати, як у подальшому їй доведеться працювати і з яких джерел наповнюватиметься бюджет.
На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповідає начальник ГУ Міндоходів у Сумській області Олександр СЕМЧЕНКО.

Користуючись наземним громадським транспортом, ми нерідко стаємо свідками некоректного поводження кондукторів та контролерів із пасажирами. Проте водії маршрутних таксі побили всі рекорди у грубому ставленні до тих, кого возять. Особливо від них потерпають пасажири пільгових категорій, які мають право на безкоштовний проїзд (інваліди, пенсіонери).