Народні обранці у першому читанні ухвалили закон, на який вже давно чекала Україна, — «Про електронну комерцію». Цей документ регулює онлайн-торгівлю та використання електронних грошей. Утім, слід сказати, що відсутність такого закону багато років поспіль не стала перепоною для розвитку електронної торгівлі в нашій країні. Саме про це влучно сказала народний депутат Ольга Белькова, яка представляла цей документ перед колегами, — він фактично унормовує те, чого ринок досяг сам.
Неабиякий розвиток цього сегменту ринку говорить сам за себе. Так, обсяг ринку електронної комерції (який ще називають e-commerce) становить майже 2 мільярди доларів на рік. Утім і така чимала цифра могла б бути значно більшою, тому депутати впевнені в тому, що остаточне ухвалення цього закону надасть ще більший поштовх у цьому напрямі. 

Можливість будівництва Канівської ГАЕС у с. Бучак у 2014 році обговорили учасники спільного виїзного засідання громадської ради при Міненерговугілля, президії та науково-технічної ради асоціації «Укргідроенерго», відділення енергетики Української академії наук та ради ветеранів енергетики України. Як підкреслив генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота, майбутня електростанція є гідроакумулюючою, торік проведена комплексна державна експертиза проекту будівництва ГАЕС в ДП «Укрдержбудекспертиза», а екологічна — в Мінприроди. За підсумками обох експертиз одержані позитивні експертні звіти.   

Наразі енергетичну безпеку країни надійно забезпечує в тому числі й вугільна галузь. І це відбувається в дуже важких воєнних умовах, які склалися в більшості районів видобутку вугілля на Донбасі.

Тож за це щиро подякував шахтарям цього регіону та всім робітникам галузі в інших областях країни перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Юрій Зюков. За його словами, у травні цього року було видобуто 2 мільйони тонн вугілля, що на 205 тисяч тонн більше, ніж в аналогічному періоді 2013 року. 

Нарешті за багато років Верховна Рада спромоглася допомогти пересічним клієнтам банків. Зокрема 3 червня депутати ухвалили Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Таким чином, законодавці заборонили відбирати житло в населення у випадку несплати ним валютних банківських позик. 

Не менш важливим є й інше — закон забороняє продаж майна або його переуступлення фінустановами різним структурам. Насамперед, це стосується так званих колекторських компаній, які можуть за «завданням» банку просто вигнати з житла кредиторів. 

Журналісти зможуть першими взяти участь в електронних торгах арештованим майном. Таке тестування буде побудоване у вигляді гри, і кожен, хто виявить бажання взяти в ньому участь, зможе прийти до Державної виконавчої служби, сісти за комп’ютер, стати учасником і переможцем торгів, отримати протокол і побачити на власні очі, як працює система й наскільки вона справді прозора. Таке запрошення під час прес-конференції озвучив голова Державної виконавчої служби Дмитро Сторожук, розповідаючи про останні зміни, що стосуються Тимчасового порядку реалізації арештованого майна на електронних аукціонах.  

Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція, інспекція) здійснюватиме реєстрацію, перереєстрацію маломірних (малих) суден, видачу посвідчень судноводія маломірного судна не в центральному апараті в Києві, а в регіонах. Про це голова Укрморрічінспекції Павло Буланович повідомив на брифінгу в Кабінеті Міністрів. 
Першочерговим завданням в Укрморрічінспекції нині визначають поліпшення взаємодії її міжрегіональних територіальних органів та центрального апарату, максимальну передачу функцій на місця. В рамках децентралізації з дев’яти терорганів інспекції залишиться сім. При цьому кількість спеціалістів у них збільшиться за рахунок скорочення центрального апарату. 

Україна і Росія за посередництва ЄС під час переговорів не досягли домовленостей щодо ціни на газ і боргових зобов’язань. Тож Україну перевели на режим передоплати, і «Газпром» уже звернувся до Стокгольмського арбітражу через газовий борг. У відповідь НАК «Нафтогаз України» вимагає від «Газпрому» через Стокгольмський арбітраж 6 мільярдів доларів за поставки газу за завищеними цінами. 

«УК» звернувся до експертів газового ринку і юристів, які працюють у цій галузі, з проханням прокоментувати перспективи і наслідки такого протистояння. 

Івано-Франківщині є з чим іти в Європу. Принаймні, чимало її підприємств уже там зі своєю продукцією. У першому кварталі цього року експорт товарів області до країн ЄС зріс на 11% порівняно з першим кварталом 2013-го.
Як повідомили «УК» у відділі євроінтеграції та інвестицій управління з упровадження економічних реформ Івано-Франківської обласної державної адміністрації (ОДА), зростання обсягу експорту в першому кварталі відбулося за рахунок нарощування виробничих потужностей «старими» підприємствами-експортерами.
Торік область експортувала до країн ЄС товарів на 210,6 мільйона доларів, а послуг — на 52,5 мільйона. У товарній групі переважали електричні машини (27,8% загального показника), деревина і вироби з неї (26%), полімерні матеріали та пластмасові вироби (7%). Серед призерів експортованих послуг — переробка матеріальних ресурсів і транспортні перевезення. 

Промисловість потребує перезавантаження. Більшість створених раніше потужних виробничо-технологічних комплексів переважно припинили своє існування. На їхній базі створено десятки суб’єктів підприємництва, які належать різним власникам, не мають спільної виробничої програми. 
Разючими прикладами повного занепаду колишніх високотехнологічних комплексів, приміром, на Придніпров’ї є Дніпропетровський машинобудівний завод, Дніпропетровський комбайновий завод, Дніпропетровський радіоприладобудівний концерн «Весна», більшість підприємств верстатобудування, сільгоспмашинобудування, приладобудування тощо. Не оминула «чаша сія» й підприємств інших галузей. У металургії — Нікопольський південнотрубний завод, у металообробці — Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна, у хімпромі — Дніпропетровський лакофарбовий завод.

Нині власний видобуток газу та нафти —це не просто робочі місця і відрахування в бюджет, це — без перебільшення — майбутнє України. Переговори між НАК «Нафтогаз України» та російським «Газпромом» більше нагадують «холодну війну», росіяни висувають щораз нові вимоги: підвищення ціни майже до 500 доларів за 1 тис. куб. м, перехід на передоплату тощо. Україна такі пропозиції категорично відхиляє, але найкращою відповіддю на тиск Росії міг би стати розвиток української нафтогазової галузі, тобто збільшення власного видобутку.