Те, що в банках України нині існують чималі проблеми, пов’язані з крадіжками коштів клієнтів на різних етапах і різними «виконавцями», вже потроху обговорюється у ЗМІ та Інтернеті. 

Так, наприкінці вересня цього року деякі джерела поширили інформацію про те, що найближчим часом фінустанови будуть вимушені переобладнати приміщення і розпочати стеження за своїми працівниками, адже Нацбанк вже начебто розіслав банкам нову редакцію «Правил обладнання інженерної інфраструктури банків України». Зрозуміло, що фінустановам на це доведеться викласти чималі кошти. 

Як відомо, у жовтні цього року Міндоходів почало виконувати нову функцію — контроль за сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), що раніше належало до компетенції Пенсійного фонду. У міністерстві зазначають, що зміна адміністратора пройшла вдало і платники ЄСВ активно переорієнтовуються на електронне звітування.
Водночас не варто забувати, що передбачено штрафні санкції за невчасне перерахування ЄСВ та подання звітів. На прохання «УК» заступник начальника державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Анатолій ДИМУРА роз’яснив, хто зобов’язаний платити внесок, а хто може робити це добровільно.    

Знову завирував парк імені Івана Франка, що в центрі давнього Львова: тут вже увосьме розпочав роботу ярмарок харківських товаровиробників.  Підприємці зі Слобожанського краю привезли до Львова одяг, взуття, ковдри, постільну білизну, шкіргалантерейні вироби. А пасічники пропонують галичанам скуштувати різноманітну продукцію бджільництва. Як повідомила заступник начальника відділу економічного розвитку управління економіки Львівської міської ради Галина Заєць, нинішнього року найновіші моделі одягу та взуття, речі домашнього вжитку в місті Лева представили 55 виробників з Харківщини. Долучилися до тамтешніх підприємців і 14 місцевих (торік, для прикладу, разом зі слобожанами ярмаркувало лише п’ятеро львівських).  

Удруге за останні три роки очікуємо на рекордний урожай зернових — понад 60 мільйонів тонн. Такими словами Президент Віктор Янукович розпочав урочистості з нагоди професійного свята працівників сільського господарства. Він заявив, що агропромисловий комплекс впевнено перетворюється на потужний інвестиційно привабливий сектор економіки. Адже щороку капіталовкладення в нього зростають більш ніж у півтора раза. 

Популярні нині приклади «золотого» пенсійного віку зарубіжних пенсіонерів для Дмитра Леонова — не лише «малюнки з обкладинки». Він виріс у сім’ї військових, для яких ще за радянських часів вихід на пенсію за вислугою років не був ознакою завершення активного життя. А професійний фах фінансиста дав змогу зазирнути за лаштунки пенсійної системи саме в період її деградації.
Наприкінці 1990-х років Дмитро Леонов долучився до моделювання накопичувального рівня вітчизняної пенсійної системи. Нині датою впровадження другого рівня пенсійного забезпечення називають кінець 2014-го — початок 2015 років. Наразі пан Леонов пропонує концептуальну «реконструкцію» закладеної в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 2003 року моделі. Про пенсійні систему та послуги, які є одним з небагатьох елементів фінансової системи «природного походження» (зумовлені потребами людини накопичувати на старість), «УК» розмовляє з одним з провідних вітчизняних фахівців з питань пенсійного забезпечення Дмитром ЛЕОНОВИМ. 

Стан дорожнього господарства України значною мірою визначає рівень її розвитку — аксіома, яку ніхто не може заперечити. Зниження капіталовкладень в дорожнє господарство і, як результат, поганий стан автошляхів, одна з основних причин недостатнього розвитку економіки держави. 

Результати дослідження «Вплив Інтернету на економіку України», спрямованого на просування Інтернету в українському підприємницькому середовищі, презентував віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. У події взяли участь регіональний директор зі взаємодії з органами державної влади Google Росія та СНД Марина Жуніч, директор Google Україна Дмитро Шоломко й директор Google зі стратегічного планування в галузі державної політики та зв’язків з урядами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу, Африки та Росії Уільям Фітцджеральд. 

Днями Нацбанк повністю і за графіком закрив питання за кредитними зобов’язаннями перед МВФ, перерахувавши 359,2 мільйона доларів (в еквіваленті) і підтвердивши статус надійного позичальника. Водночас МВФ рекомендує національному банківському регулятору трохи підкоригувати  монетарну політику, якщо той планує продовжити співпрацю з фондом за програмою stand-by. Україна розраховує переговори щодо цього  продовжити уже в середині грудня. 
«Ми не бачимо монетарної політики, яка працювала б адекватно. Щодо ставок — не працює, у розподілі ліквідності — також не працює. У банків є ліквідність, але це не завжди відображається на ринку», — розкритикував стан банківської системи і дії регулятора постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше під час Українського банківського форуму, організованого Інститутом Адама Сміта. За його словами, потрібно змінювати монетарну політику Нацбанку, зокрема зробити гнучкішим обмінний курс. На його думку, це підштовхне Україну до експортної ефективності та економічного зростання. 

Завдяки сучасним телекомунікаційним мережам кожного дня ми отримуємо стільки інформації, скільки генії Відродження за все життя. Телекомунікації змінили життя людей, їхні взаємини. Вони впливають на бізнес, відкриваючи нові горизонти та новий рівень можливостей для кожного. Недарма інформацію вже назвали нафтою XXI століття. І саме працівники телекомсфери є нині тією головною структурою, яка забезпечує права наших співвітчизників на доступ до всіх переваг інфокомунікаційних технологій.
Гасло «Хто володіє інформацією, той володіє світом» нині стало одним з найактуальніших, оскільки визначає зрілість суспільства, його обізнаність та здатність до змін. У наш час поняття «спілкування» набуває всеосяжного значення. З появою Інтернету мільйони, мільярди людей отримали можливість одночасно спілкуватися в режимі реального часу, обмінюватися думками і документами, фото- й аудіоматеріалами. 

Кабінет Міністрів України ще у вересні 2010 року затвердив результати конкурсу, за підсумками якого російське ВАТ «ТВЕЛ» було визнано переможцем тендера з відбору технологій будівництва заводу з фабрикації ядерного палива. Українській ДК «Ядерне паливо» належить 50%+1 акція, 50% акцій — російській паливній компанії «ТВЕЛ». У 2015 році завод повинен розпочати виробництво ТВЕЛів і тепловиділяючих збірок (ТВЗ), а також цирконієвих комплектуючих і комплектуючих з нержавіючої сталі, у 2020 році — виготовлення паливних порошків і таблеток. Загальна вартість будівництва заводу становитиме близько $450 мільйонів.