Українська кондитерська корпорація «Рошен» відновить поставки своєї продукції на російський ринок, припинені з літа цього року з метою проведення перевірок якості. Спроститься ситуація з перетином російського кордону і для інших українських товарів, якщо власники підприємств погодяться пройти спеціальну перевірку. Про це під час прес-конференції заявив голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергій Орєхов. Він повідомив, що відповідної домовленості було досягнуто в ході його візиту до Москви та проведення переговорів з керівництвом Федеральної служби з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини Російської Федерації. 

Дискусії щодо доцільності видобутку сланцевого газу в Україні не вщухають. Його супротивники на перше місце тут виводять екологічну складову і законодавче забезпечення захисту довкілля та прав громад, де розроблятимуться  родовища.
У світі багато прикладів вдалого розв’язання подібних проблем. Піонером, як відомо, стали США, де успішно відбулася так звана сланцева революція. Про це йшлося  під час експертно-аналітичного круглого столу «Досвід Північної Америки в реалізації проектів з освоєння нетрадиційного газу», в якому взяли участь представники компанії Shell та українські експерти. 

Проблема диверсифікації та пошук нових ринків збуту продукції для вітчизняних підприємств набуває особливої актуальності. Адже після того, як на загальнодержавному рівні було заявлено курс на євроінтеграцію, російська сторона продемонструвала, чим може обернутися для України небажання приєднатися до Митного союзу. Хоч і до цього непередбачуваність РФ, яка час від часу зводила  бар’єри просуванню на її ринки чи то харчової, чи то металургійної продукції,  змушувала український бізнес замислитися над пошуком нових ринків збуту.

За роки незалежності в Україні було ухвалено низку правових актів в енергетичній сфері. Проте жодним із цих документів не визначено, який саме орган державної влади  відповідає за розроблення та реалізацію державної політики в питаннях зовнішньоекономічного забезпечення енергетичної безпеки, спрямовує, координує та контролює діяльність установ та організацій, що працюють у цій сфері. Саме це питання стало лейтмотивом круглого столу «Зовнішньоекономічні аспекти забезпечення енергетичної безпеки України», який нещодавно пройшов у Києві.  

Цього року в  нашій країні добре вродили яблука.  В Європі — також. Тому зацікавленість їхніх виробників в обсягах присутності на українському ринку, вочевидь, не зменшиться. Цікаво: а чи можуть наші яблука вільно конкурувати з європейськими? 

8 серпня 2012 року «УК»  вже порушував тему виживання мешканців невеличкого залізничного роз’їзду Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташованого просто на греблі, на місці колишнього села Панське, затопленого водами Кременчуцького водосховища за десяток кілометрів від Черкас (матеріал «Робінзони затопленої зони»).
Кілька десятків жителів невеличкого селища постійно страждають від невлаштованості, погодних катаклізмів, нестачі нормального торговельного, медичного, комунального обслуговування. Великою мірою все це спричинене географічним розташуванням селища, відірваного як від обласного центру, так і від села Чапаєвки, де й міститься сільська рада.

У країнах Західної Європи і США 15% виплат зі страхових випадків дістається шахраям. Таку оцінку дають закордонні експерти. Аналогічна статистика в Україні не відома. Цими цифрами не володіє навіть Нацкомфінпослуг, яка, зокрема, наглядає за вітчизняними страховими компаніями. Оскільки відповідальність за шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України, ККУ) не стосується страхового шахрайства, то провадження за такими справами не належить до компетенції цього поважного органу. Він не веде статистики щодо кількості таких скоєних кримінальних злочинів. Проте його фахівці вважають, що доцільно встановити у ККУ особливості кваліфікації злочинів з шахрайства, вчинених на страховому ринку. Зазначені особливості мають бути визначені за результатами проведення Міністерством юстиції аналізу таких кримінальних справ.
Фахівці стверджують, що іноді важко розібратися, де невезіння, недбальство або нещасний випадок, а де шахрайство. Про те, з якими видами шахрайства зустрічаються учасники ринку на практиці і як пересічним громадянам уберегтися від них, «УК» розповідає голова правління страхової групи (СГ) ТАС Павло ЦАРУК. 

«Запоріжсталь» — це не просто відоме металургійне підприємство. Це справжня історична легенда Запорізького краю і всієї України. Для багатьох поколінь запоріжців комбінат став другою домівкою. І сьогодні тут трудяться представники понад 150 робітничих династій. Запоріжсталівці здійснили подвиг, коли будували цей комбінат, коли перед війною евакуювали підприємство і коли відновлювали його після руйнівної війни. Сьогодні ж вони продовжують свою шляхетну справу, проводячи докорінну технічну і технологічну реконструкцію флагмана вітчизняної металургії. Бо у запоріжсталівців крицевий характер і українська душа. 

Традиційно ми твердимо: «Наші чорноземи унікальні». Тим часом учені б’ють на сполох: «Україна втрачає гумус!» На жаль, реальної оцінки землі не знає ніхто, оскільки великомасштабні обстеження здійснювались в 1957—1961 роках. Тому розроблено проект державної цільової програми «Великомасштабне обстеження грунтового покриву України».

Як воно проводитиметься, що це дасть? На ці та інші запитання відповідають перший віце-президент Національної академії аграрних наук, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Ігор ГРИНИК та директор Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», академік НААН Святослав БАЛЮК. 

Системі контролю та нагляду за виробництвом харчової продукції потрібні докорінні зміни, щоб зона вільної торгівлі з ЄС відбулась і наші переробники могли безперешкодно здійснювати експорт на Захід. За оцінками експертів, щороку на єдиному євроринку продається харчової продукції на 20 мільярдів євро. Щоправда, торгувати там деякими видами продукції, переважно тваринного походження, країна зможе, лише прийнявши низку законів.
На сьогодні якість та безпечність харчів в Україні контролює кілька органів — Держветслужба, Держспоживінспекція, Держсанепідемслужба, функції яких часто дублюються. При цьому увага українських контролерів зосереджена на кінцевому продукті. «Перевірити все фізично неможливо. Та й відповідальних за такої кількості виконавців не знайдеш», — зауважив радник з питань ветеринарних та міжнародних справ Гендиректорату Єврокомісії з питань здоров’я та захисту споживачів (DGSANCO) Карлос Антолінез, з яким випала нагода поспілкуватись під час нещодавнього міжнародного тематичного «круглого столу».