За даними Держмитслужби, порівняно з відповідним періодом торік експорт електроенергії зріс на 16%. Її основними покупцями були Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія та Білорусь. Нині уряд продовжує працювати над створенням інфраструктури, яка надасть можливість забезпечити зростання обсягів поставок електроенергії до країн ЄС, а також стабільну і безперебійну роботу вітчизняної енергосистеми. Міністерство енергетики та вугільної промисловості визначить розташування вставок постійного струму, які планується побудувати між енергосистемою України та країн ЄС. Це суто технологічна операція, але вона необхідна, щоб можна було безперебійно нарощувати експорт електроенергії. 

Однак досягнуте — далеко не межа. За підсумками першого півріччя 2013 року, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в регіоні становило 2588 мільйонів доларів США, а у січні—червні 2012 року — 1630 мільйонів доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту дорівнював 2 (торік — 1,5). У січні–червні цього року обсяги експорту товарів становили 5136,4 мільйона доларів США, імпорту — 2548,4 мільйона доларів. Порівняно з відповідним періодом торік експорт збільшився на 1,8%, а імпорт зменшився на 25,4%. За весь минулий рік у регіон ввезли товарів на суму 6538,3 мільйона доларів, а експортували з області — на 10 129,7. Отже, цьогорічні показники підтверджують тенденцію збільшення обсягів експорту і зменшення імпорту.   

Україна за інтелектуальним потенціалом у 80-х роках минулого століття була на першому місці в світі. Ми надавали численні заявки на винаходи та відкриття, за часів Радянського Союзу могли змагатися навіть з Японією. Оскільки головним інноваційним ресурсом у світі є інтелектуальний, експерти вважають, що нині відчутний дефіцит не сировинних ресурсів, а ідей. Вітчизняні економічні мрійники плекають надію про часи, коли Україна зможе запропонувати модель, що ліквідує дисгармонію між розвитком науково-технічного прогресу та людини.  

Як нині наші експортери завойовують нові ринки збуту продукції? Як можна поліпшити механізм державної підтримки українських компаній під час участі в міжнародних тендерах за кордоном? Про це ми запитали в експертів. 

Попит на споживчі кредити, попри не надто привабливі річні відсоткові ставки, залишається серед пересічних українців високим. Такі позики також полюбляють надавати майже всі банки, тому обсяги їх видачі зростають щомісяця. Про це розповідають і переконливі цифри. Так, на початку вересня компанія Porsche Finance Group надала результати свого дослідження ринку автомобільного кредитування України. Згідно з ними, частка куплених таким чином автівок у січні — серпні 2013 року становила 24%, що на 1,2% більше, ніж за аналогічний період 2012 року.   

Ще донедавна про рибну галузь в Україні якщо й згадували, то здебільшого напередодні та під час святкування Дня рибалки. Складалося враження, що вона для держави як п’яте колесо до воза. Однак із приходом до керівництва галуззю нової команди в ній відбулися  позитивні зміни. Тому нашу розмову з головою Держрибагентства України Віктором ДРОНИКОМ ми розпочали саме з оцінки  їх значущості  для відродження рибогосподарського комплексу і виведення його на європейський рівень.  

Майже десятиліття деякі українські банки продовжують наполегливо пропонувати своїм клієнтам (здебільшого власникам зарплатних карт) пільги для користування кредитом у так званий грейс-період, за який кілька десятків днів взагалі не стягують жодних відсотків. Нині така «щедрість» фінансових установ уже не дивина, і не лише не відлякує щасливих власників пластикових карток, куди справно щомісячно надходить платня, а й навпаки, спонукає закріпити збільшений інтерес громадян до нібито безплатного сиру.
Нині в Україні пластикові кредитні карти з грейс-періодом уже стали надбанням не лише найбільших, а і дрібніших фінансових установ. Проте дослідження, проведене на цьому сегменті ринку, показало, що, по-перше, умови надання пільгових періодів в них майже схожі (мало хто з банків хоче виокремитися), по-друге, на сайтах фін?установ не завжди можна докопатися до  суті та цифр, які характеризують такий період. 

Уже багато років поспіль триває обговорення важливого законопроекту «Про особливості здійснення ріелторської діяльності», від якого фахівці з нерухомості чекали й чекають якісного поліпшення роботи цього ринку. Проте останній варіант документа, який розробляв уряд за дорученням Президента України, на думку більшості керівників ріелторської спільноти, також не ідеальний. Про своє бачення щодо ухвалення цього законопроекту, можливі зміни до нього та що чекатиме на ринок нерухомості після його ухвалення у Верховній Раді з кореспондентом «УК» поділився президент Асоціації спеціалістів з нерухомості (ріелторів) України (АСНУ) Сергій ЗЛИДЕНЬ.  

Чому про чоловічий і жіночий бізнес говорять неначе про дві різні планети? Це при тому, що закони ринку для всіх однакові.   

Рік тому на посаду генерального директора Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь» було призначено молодого амбітного керівника Ростислава Шурму. Разом з ним на комбінат прийшла нова команда управлінців. Підприємство на той момент  перебувало у стагнації. Перед новим менеджментом постало завдання: повернути «Запоріжсталі», що неабияк постраждала від наслідків світової економічної кризи, колишню міць. Адже від цього залежить доля 19,5 тисячі працівників підприємства та їхніх сімей, добробут цілого багатотисячного Запоріжжя. Із запитання про перші результати діяльності молодої команди управлінців ми й розпочали розмову з генеральним директором.