Нині у стінах парламенту опрацьовують законопроект №3112 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння розвитку малого підприємництва)». За нічим не примітною назвою ховається, можна сказати, благородна мета: захистити пенсіонерів, інвалідів, осіб з низьким рівнем доходів. «УК» вирішив поцікавитися, чи насправді цей документ здатний подати руку допомоги таким громадянам. 
У пояснювальній записці до законопроекту необхідність його ухвалення  об∂рунтовується недосконалістю чинного законодавства про податки та збори (зокрема й Податкового кодексу), яке не забезпечує підтримку розвитку малого підприємництва в середовищі малозахищених верств населення. Його автори наголошують, що немає досконалих механізмів запобігання бідності та безробіттю, що зростають серед таких громадян, бракує належної фінансової підтримки та стимулів для розвитку дрібного бізнесу. 

Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради проект закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності». Він зокрема передбачає включення до органів управління підприємств з державною часткою власності незалежних директорів (НД).
За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, система управління підприємствами з держчасткою, яка існує, через уповноважених представників держави не забезпечує належного економічного ефекту. Останні — державні службовці, які часто не мають достатнього досвіду у сфері корпоративного управління, матеріально не зацікавлені у підвищенні ефективності діяльності підприємств. При цьому виконання обов’язків на основному місці роботи не дає змоги приділяти належну увагу питанням діяльності компаній. 

Кількість аварій за участю пасажирського автотранспорту щоразу зростає і скоро, мабуть, дійде до загрозливих масштабів. Воно й не дивно, адже ринок пасажирських перевезень досить тінізований і аж кишить нелегалами. За офіційними даними, 40% порушень автотранспортного законодавства вчиняють саме нелегальні перевізники.
За словами голови Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті Євгена Пронченка, його відомство з початку року перевірило майже 140 тисяч транспортних засобів щодо дотримання автотранспортного законодавства. Контролери зафіксували майже 16 тисяч порушень, вчинених нелегальними перевізниками. За результатами розгляду матеріалів до порушників застосували штрафних санкцій на загальну суму понад 6,3 мільйона гривень. Окрім того, заборонено експлуатувати 545 транспортних засобів, що належали перевізникам, які працювали поза правовим полем. Їм скасовано й державну реєстрацію. 

Закономірно, що саме на жовтень після літнього штилю припадає пік підприємницької активності. Вирує ділова стихія і в західному регіоні, який вигідно розташований на  перехресті головних торгових шляхів, про що свідчить зацікавленість ХIII Міжнародним економічним форумом  представників органів влади, ділових та бізнесових кіл. Уже зареєстровано понад 250 учасників, а загалом очікують на приїзд майже 600 осіб. Участь у форумі підтвердили представники 15 країн, прогнозують, що до курортного Трускавця прибудуть  делегації з 30  держав.  

  Черкащина — наймолодша область України, проте сьогодні це перспективний інвестиційний регіон нашої держави. Через унікальність географічного розташування, особливості історичного поступу, економічний потенціал та культурне різноманіття вона має всі передумови для подальшого динамічного розвитку. У цьому переконалися учасники Інвестиційного форуму «Черкащина — територія співпраці», який тривав два дні. Завітали до Черкас гості з інших країн, зокрема із Грузії, Німеччини, Північної Кореї, Ізраїлю, Франції, Кіпру, представники міжнародних організацій, делегації з усіх областей України, провідні науковці, керівники підприємств. 

У  Миколаївській області триває освоєння коштів, отриманих Україною за Кіотським протоколом. Згідно з протоколом наша країна скорочує викиди парникових газів, торгуючи квотами на ці самі викиди. Японія, в свою чергу, направляє «зелені» інвестиції, які йдуть на зниження споживання паливно-енергетичних ресурсів. У Миколаївській області «кіото-гроші» освоюють на 17 соціальних об’єктах.
 У садочках, школах, лікарнях має бути проведено утеплення фасадів, заміна вікон, ремонт дахів. На жаль, роботи ці ведуться із серйозними недоліками і порушенням термінів. Як повідомили в Миколаївській облдержадміністрації, у 2012 році за рахунок цих коштів із 76 запропонованих енергозберігаючих проектів до фінансування та реалізації було допущено 17, вартість робіт на яких становить понад 50 мільйонів гривень. 

У матеріалі «Омріяне житло з… вулканічного скла» («Урядовий кур’єр», 28.09.2013 року) йшлося про те, що Броварський завод будівельних конструкцій відкрив нову еру — еколого-енергозберігаючу — у виробництві. Запропоновані на підприємстві новації із заміни газу на торф допоможуть значно здешевити виробництво продукції і постачати бюджетним організаціям райцентру дешеву електро- і теплоенергію. Вигідно всім. Тим більше, що родовища торфу в районі є і розробляються давно. На це й розраховували ентузіасти.  

Для того, аби безперешкодно торгувати з ЄС, триває активна робота з гармонізації технічних умов і регламентів, узгодження митних ставок та експортних квот на понад дві тисячі товарних позицій. 

На сьогодні у Держстандарті на реєстрації перебувають 320 розроблених і відпрацьованих до норм ЄС  техумов і регламентів з 1,5 тисячі тих, що ще потребують гармонізації. «За рік-півтора закінчимо цю роботу, і допоможе нам у цьому Польща», — зазначив  очільник Мінагропроду Микола Присяжнюк під час нещодавньої зустрічі з журналістами, додавши, що торік Україна експортувала у країни ЄС 7,5 мільйона тонн збіжжя. 

«Урядовий кур’єр» неодноразово висвітлював  тематику розвитку базової галузі економіки держави – енергетики. Нещодавно на шпальтах нашого видання вийшов матеріал «Наскільки важливий маршрут дороги до «зеленої» енергетики», де йшлося про альтернативні джерела енергозабезпечення. Тепер до уваги читачів – розширена експертна думка про стратегію енергетики України до 2030 року.
Нині своєї черги  затвердження чекає чергова оновлена версія Енергостратегії України, яка має окреслити напрями розвитку галузі до 2030 року. Розробляти цей документ розпочали ще 2002 року. Через кілька років його помпезно презентували. «УК» широко висвітлив цю подію. Проте реалізація стратегії чомусь загальмувалася — знову на кілька років. Почалися доопрацювання, редагування — лише нещодавно вона отримала певні  зміни і тепер чекає вердикту Кабміну. Як кажуть, не минуло і 13 років. Для порівняння: аби звести новий атомний реактор, треба 10—11 років за відповідного фінансування. Зрештою, маємо те, що маємо.

Родичка знайомих, киянка, активно цікавилася місцевими цінами на квартири поліпшеного планування. «Так дешево! — мало в долоні не плескала. — Хочу нагледіти собі кімнатку в центрі міста». Співрозмовники не погоджувалися: дешево порівняно з вартістю столичного житла. Але для безквартирних чернігівців не так доступно, щоб вони самі могли розкупити новенькі квартири, не чекаючи на заїжджих товстосумів.