Депозитарна реформа відбулася. Зокрема Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (комісія, НКЦПФР) станом на 16 жовтня видала 298 ліцензій на здійснення діяльності депозитарним  установам. А 15 жовтня анульовано  ліцензії 351 зберігачеві цінних паперів і 116 реєстраторам, 4 ліцензії на ведення власного реєстру. Про це на прес-конференції у НКЦПФР повідомив голова комісії Дмитро Тевелєв.
12 жовтня набув чинності закон «Про депозитарну систему України» (далі — закон). У зв’язку з цим припинено паперовий документообіг цінних паперів (ЦП) і ліквідовано інститут реєстраторів, які обслуговували  документарні випуски. Зберігачі цінних паперів (обслуговують бездокументарні випуски ЦП), які  пройшли процедуру переліцензування, тепер називаються депозитарними установами. Нині замість двох конкурентів-депозитаріїв цінних паперів на базі Національного депозитарію цінних паперів (НДУ) створено Центральний депозитарій (ЦД).

Частина областей України вже у першому кварталі 2013 року повністю вичерпала річний ліміт закладених у місцеві бюджети компенсацій на перевезення пільговиків залізничним транспортом. Приміром, у бюджеті  Луганської області на рік заплановано 993,2 тисячі гривень, а за перші три місяці надано послуг з перевезення пільговиків на 1,4 мільйона, у   Вінницькій   — 5,7 тисячі, послуг отримано  на 397,4 тисячі гривень.
Та чи не найгірша ситуація в Києві, де спершу зовсім не передбачили  компенсацію за пільгові перевезення на 2013 рік. Натомість у першому кварталі пільг використали на 8,4 мільйона гривень. Загалом у першому кварталі 2013 року залізницями України надано таких послуг на суму 84,3 мільйона гривень, тоді як на весь нинішній рік для компенсацій за пільгові перевезення у місцевих бюджетах закладено лише трохи більше 150 мільйонів. Картина вимальовується зовсім сумна, якщо врахувати, що за перший квартал перевізнику компенсовано лише 35,8 мільйона, що становить 42,5% від сум наданих послуг.

Тижні енергоефективності, що проходять в Україні на початку жовтня, вже стали традиційними. Відбуваються вони й на Сумщині. Хіба що з єдиною різницею: такі семиденки фактично не закінчуються і тривають цілий рік. Принаймні останні роки, відколи в області розробили і прийняли комплексну програму з виробництва і застосування місцевих альтернативних видів палива на основі біомаси.
Як зазначає голова Сумської ОДА Юрій Чмирь, так область крок за кроком наближається до наміченого. Невпинно зменшуючи частку блакитного палива, вдається ставити на службу інші джерела енергетики, які раніше залишалися в пасивному резерві.

Кредитні спілки (КС) України, попри свою велику поширеність в нашій державі та популярність серед населення, наразі мають чимало проблем, які їм псують життя. Експерти впевнені, що вони не мають права залучати депозити населення,  а Нацбанк не проти  взяти їх під свою прискіпливу увагу (наразі їхню діяльність контролює Держфінпослуг). Тим часом, клієнти КС переходять з їхнього табору до конкурентів: банків та ломбардів.  
Дедалі частіше з вуст численних експертів уже кілька місяців поспіль лунають заклики до реформування КС. Є кардинальні думки, що більшість з них займаються незаконною діяльністю. Однак все б хотілося розповісти по порядку.

Правоохоронці Житомирщини відзвітували про масштабну спецоперацію — одночасне припинення роботи аж семи незаконних кар’єрів з видобутку піску, що діяли на територіях чотирьох районів області. В результаті накладено арешт на потужну техніку, за допомогою якої розробляли поклади формально не золотоносної, однак не менш прибуткової корисної копалини. Загалом йдеться про вилучення «знарядь вчинення злочинів» (екскаваторів, бульдозерів, вантажівок) та «отриманих злочинним шляхом цінностей» на суму понад 1 мільйон гривень. Втім, це лише видима частина айсберга, бо видобуту на Житомирщині сировину реалізовували навіть за межі області — будівельним підприємствам Вінниччини та Рівненщини, де теж можливе відкриття кримінальних проваджень за фактом «придбання краденого».  

Вдале географічне розташування Миколаївщини надає великі переваги у розвитку транспортно-логістичного комплексу області. Серед них розгалужена транспортна система, до складу якої входять усі види наземного транспорту, а також морського, річкового, авіаційного та трубопровідного, існування судноплавних водних артерій. Особливість регіону — об’єднання кількох водних маршрутів — судноплавних шляхів у гирлах річок Дніпро та Південний Буг, які створюють Дніпро-Бузький басейн і вихід через Бузько-Дніпровсько-лиманський канал до Чорного моря. Усе це в комплексі — позитив для розвитку Миколаївського транспортного (інтермодального) вузла і надає можливість ефективно розвивати морегосподарський комплекс.  

Розвиток вітчизняного нафтогазовидобувного комплексу почався в другій половині 1930-х років,  коли українські геологи першими в Радянському Союзі знайшли нафту на сході України. Тривав він до 1970-х. За словами генерального директора ДП «Укрнаукагеоцентр» Петра Голуба, на сьогодні  вже розвідано 387 родовищ вуглеводнів, або дві третини від  наявних запасів. Це означає, що за понад вісімдесят років нафти і газу в землі істотно поменшало. А якихось нових родовищ геологорозвідка не знаходить тому, що починаючи з кінця 1970-х різко зменшилося фінансування цих робіт. Як вийти зі становища, що склалося, та  виконати настанови Президента щодо зменшення енергозалежності України шляхом нарощення обсягів видобутку газу, в тому числі нетрадиційного, — про це йшлося на Міжрегіональному семінарі-нараді, присвяченому досягненням та перспективам розвитку нафтогазового комплексу Полтавщини.  

Питання придбання наших чорноземів ніколи не порушувалось Піднебесною під час перемовин. На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час прес-конференції, за підсумками вересневого візиту української делегації в Пекін. Річ у тому, що хтось запустив у китайських ЗМІ чутку, нібито агрохолдинг KSG Agro віддав китайцям 3 мільйони гектарів землі на 50 років у оренду. Вітчизняні мас-медіа підхопили цю «новину», дещо додали від себе і нажахали українців, повідомивши, що «китайцям почали продавати українську землю». 

Уряд готовий оприлюднити всі угоди, що діють у рамках Митного союзу, до яких може приєднатися Україна, відразу ж після завершення відповідного аналізу цих документів на рівні експертів. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час традиційного спілкування у соціальній мережі Фейсбук. «Тільки-но аналіз угоди буде закінчено, ті документи, за якими буде прийнято позитивне рішення, обов’язково будуть опубліковані для того, щоб усі промисловці могли з ними ознайомитися», — уточнив Микола Азаров. 

Чим ближче до Вільнюського саміту, тим більшою стає кількість людей, які  шукають відповіді на запитання: що дасть Україні  і особисто  їм підписання Угоди про асоціацію з ЄС?  Саме цим, очевидно, й можна пояснити непідробний інтерес до міжнародного  форуму «Угода про глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі з європейськими партнерами — шлях до підвищення конкурентоспроможності регіонів», який  відбувся у Харкові. У дискусії, а  саме в такому форматі проходив форум, взяли участь іноземні дипломати, економісти, представники місцевої влади, бізнесу та студенти вишів.