Ескалація кризи в Європі загрожує скороченням надходжень інвестицій в Україну, відтоком іноземної валюти, подорожчанням позик, ускладненням рефінансування зовнішньої заборгованості тощо. Фінансові умови погіршилися, а ризики зниження темпів економічного зростання підвищилися. У відповідь на ці загрози уряд постійно проводить моніторинг фінансових загроз із боку зовнішніх чинників. Особлива увага приділяється зовнішнім загрозам фінансовій стабільності в Україні, зокрема, банківській системі.  

Розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення вимог до емітентів цінних паперів» уже пройшов узгодження з усіма міністерствами та відомствами і найближчим часом буде направлений Кабміну для внесення у парламент. Про це «УК» повідомив директор департаменту аналізу, стратегії і розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов.  

Село Лосятин розкинулося за кілька кілометрів від славнозвісної Почаївської лаври, що на Тернопіллі. Духовності тут надають великого значення, але останніми роками цей населений пункт відомий в області радше завдяки дієвій господарській діяльності. Ключем для пожвавлення економічного життя  у селі вибрали сільськогосподарський кооператив. Ця структура зараз перейнялася і тваринництвом, і картоплярством, і ягідництвом.  

Під час робочої поїздки до АР Крим міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк ознайомився з ходом весняно-польових робіт, побував на племінному заводі з вирощування і розведення української червоної молочної породи корів тощо. Керівник підприємства «Партизан» Петро Калин звернув увагу міністра на низку проблем, з якими стикаються кримські аграрії. Зокрема йшлося про потребу збільшення виплат дотацій на підтримку розвитку молочного і м’ясного тваринництва, проблеми з подачею води для зрошування полів та високу ціну її перекачування.  

Як без годівлі курки не можна отримати яйця, так і без вкладань не може бути віддачі. Цей принцип чудово освоїли у Криму, створивши максимально привабливі умови для інвесторів. І результат не забарився. Торік Крим очолив ТОР-10 регіонів України з приросту прямих іноземних інвестицій (41,3%), значно обігнавши Івано-Франківщину, що посіла в рейтингу друге місце (приріст —  21,4%). У Мінекономіки Криму повідомили, що на 1 січня 2012 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становив $ 1,17 млрд, тобто у розрахунку на кожного кримчанина припадає майже $ 600.

Останніми роками точиться багато розмов про глобальне потепління. З цього приводу презентовано не одне наукове дослідження і майже кожне з них критикують скептики. Проте є очевидні факти зміни клімату, які, якщо уважно придивитися, неозброєним оком може побачити кожен. Скажімо, ми всі помічаємо, що рік у рік зима в Україну приходить пізніше, а стовпчик термометра в холодний період піднімається трохи вище, ніж зазвичай.

Кліматичні зміни найбільше відчуває сільське господарство, зокрема рослинництво. Тож «УК» спробував дізнатися думки з цього приводу представників профільних відомств та наукових установ.    

Шахтний метан — одвічний супутник вуглевидобутку. Проблема його нейтралізації виникла паралельно з початком нелегкого підземного промислу. Cпершу наявність газу у виробках сприймали лише  як шкідливий чинник, який потрібно ліквідувати для безпечної роботи гірників. Власне, безпека людей — і сьогодні головний пріоритет дегазації вугільних пластів, хоч існують ще й інші напрямки — екологічний та економічний. Щодо останнього, то його важливість не викликає сумнівів із урахуванням актуальності використання альтернативних джерел енергії. Тим більш, що промисловий Донбас, маючи у вугільному підземеллі багатющі запаси шахтного метану, поки що не може похвалитися раціональним його використанням.

Приводом для написання цієї кореспонденції стала інформація, поширена у мережі Інтернет. У ній ішлося, що за попередній рік число підприємців на Черкащині скоротилося на 50 тисяч. З огляду на те, що в області всього приблизно 55 тис. підприємців, у достовірності цих даних я засумнівався і звернувся за коментарем в обласне управління розвитку підприємництва. За словами начальника управління Миколи Папуші, кількість підприємців на початок 2012 року, порівняно з відповідним періодом 2011-го, справді зменшилася на майже п’ять тисяч. І це, на його думку, природний процес, бо з бізнесом попрощалися так звані «мінімізатори» та «тіньовики», що не «дружили» із законом. Зате свою справу відкривають нові суб’єкти підприємницької діяльності, чому й сприяє місцева влада.  

Президент Віктор Янукович провів планову зустріч з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим, у ході якої глава уряду доповів про стан національної економіки та поточні питання, що потребують нагального вирішення.

«Ми домовилися, що уряд посилить увагу до таких важливих галузей, як промисловий комплекс і транспорт», — поінформував Микола Азаров після закінчення зустрічі. 

З агрострахуванням в Україні не склалося. Кілька спроб впровадити випробуваний в усьому світі механізм захисту вітчизняного товаровиробника від примх погоди не увінчався успіхом. Непростою була й доля Закону «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою». Ухвалений наприкінці минулого року, в січні цього він був заветований Президентом. Однак уже в лютому депутати знову проголосували за документ, а вже 2 березня глава держави підписав рамковий закон, який дає можливість для гнучкого розвитку системи аграрного страхування, не прив’язуючись до жорстких норм і правил.