300 млн грн виділила цьогоріч держава на компенсацію втрат аграріями посівів озимих. На початок березня площі втрат оцінювались Мінагропродом у 3,5 млн га, та завдяки сприятливим погодним умовам деякі посіви вдалось реанімувати, тож під пересів підпало 2,1–2,2 млн га. Щоправда, як зазначають власкори «Урядового кур’єра», господарства не поспішають вишиковуватися в чергу на відшкодування. Бо механізм його надто вже складний і непевний.  

Цікаво: за Київської Русі яблуко було з черв’яком, чи без нього? Та ні, у мене ні на йоту немає бажання одягти кольчугу, шолом, припнути до пояса меча, взяти у ліву руку щит, щоби правою зірвати з дерева «колискове» яблуко. Річ у іншому. Зайшов до супермаркету, а там гарна молодиця стоїть перед полицею з яблуками, як ніби вони їй мають щось сказати. Зробити вибір, справді, непросто, адже асортимент широкий: червонощокі, жовті, зелені, більші і менші, вітчизняні та імпортовані. І за ціною різні — від 12 до 21 грн за 1 кг. Ну, думаю, зараз я її спровокую. Та підійшов до лотків і закляк, згадавши, що у студентські роки один професор повчав: «Найкраще те яблуко, в якому є черв’як». То яке краще, власне, тепер, навесні, коли пролежало півроку? Чи корисне воно?  

Вітчизняні агрохолдинги та нові вертикально і горизонтально інтегровані утворення вміло використовують податкові пільги, преференції, передбачені законодавчо для розвитку сільського господарства. Натомість якість життя селян щороку погіршується через консервативне ставлення до них як до «підсобних» і «неперспективних», адже вони практично не мають прямого доступу до системи держпідтримки. Їхні потреби у модернізації виробництва, отриманні справедливих цін, захисті економічних і соціальних інтересів нехтуються. Із 3,1 млн осіб, зайнятих у 2010 р. в агросекторі, приблизно 2,2 млн вважалися такими, що працюють в особистих селянських господарствах (ОСГ), і перебувають поза системою соцстрахування.

«Ми щоранку молимося, щоб відбувалися нові IPO (публічні розміщення акцій компаній). Бо якщо цього року пройдуть великі IPO, буде подолана інвестиційна крига», — зізнався на бізнес-форумі «Успішний вихід українських аграрних компаній на міжнародні фондові ринки» віце-президент фондової біржі Deutsche Borse AG Штефан Хедер.
Час, коли фінансові ринки були переповнені ліквідністю, минув. Нинішній ринок вкрай жорсткий. І наразі жодна українська компанія не розмістила свої акції на іноземних фондових майданчиках. 

Це дасть можливість заповнити внутрішній ринок власним якісним насінням, зменшити його імпорт і збільшити експорт. Адже дотепер аграрії змушені були купувати посівний матеріал переважно за кордоном, при цьому ніхто не був застрахований від його браку. Про те, як у подальшому розвиватиметься цей ринок, що стримує прихід інвестицій у нього та інші проблеми, з якими стикається галузь, «УК» розповіли експерти.  

Пилові бурі в Криму в лютому цього року переконливо довели: агропідприємства, які обробляють землю перед сівбою, втрачають не лише родючий шар грунту, що його здуває вітер, а й гроші інвестора (на насіння, добрива, оранку, дискування і культивацію). Як показав досвід «Агро-союзу», уникнути невиправданих витрат дає змогу технологія прямого посіву без попередніх операцій з підготовки грунту.  

Наведена нижче статистика, мабуть,  вразить небагатьох, але, за  даними МВС, торік на автошляхах країни майже кожні 17 хвилин траплялося ДТП з потерпілими, через кожні 107 хвилин в автопригодах гинула людина. В середньому за добу дороги забирали 13 життів, а  приблизно 105 учасників руху діставали тілесні ушкодження різної важкості. Загалом загинуло 4870 осіб і понад 40 тисяч травмовано —  переважно тих, хто становить активну працездатну частину населення. За підрахунками міжнародних організацій, економічні збитки України від аварійності на дорогах сягають приблизно 5 млрд доларів США щороку.

Багаті чорноземи і добрі спогади — от і все, що залишилося від колгоспу-мільйонера імені газети «Правда», який сам процвітав і з яким розквітало село Росошани. Розбитий на майнові паї, його потужний виробничий комплекс, яким пишався весь Кельменецький район, зник у вирі економічних перетворень разом з усією сільгосптехнікою, фермами, млином, олійнею та переробними цехами.
Землю також розпаювали між колишніми колгоспниками. 

Якби не кілька десятків автомобілів із синьо-жовтими прапорами, які час від часу ніби дефілювали біля Будинку уряду, і невеличка група людей, оточена представниками мас-медіа, мирний протест таксистів залишився б непоміченим. Схоже, їхня акція (на якій планували участь не менш як 400 авто) проти монополізації ринку таксоперевезень та змін правил гри на ньому здулась, як мильна бульбашка. Чому? Це вже інше питання.  

23 лютого парламент ухвалив, а в середині березня Президент підписав Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Щоправда, під час його написання розробники так і не врахували події 2008—2009 років, коли система гарантування вкладів фактично впала у колапс. Тож гарантій, що не наступимо на ті самі граблі у разі виникнення кризи, немає.