У порядок денний сесії Верховної Ради України нарешті потрапив багатостраждальний законопроєкт №0856 «Про сільськогосподарську кооперацію». Проголосувати за нього закликав депутатів голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Хоч банківські структури і працюють протягом усього карантину, спричиненого коронавірусом, вони зазнають втрат і мають численні проблеми нині й матимуть у майбутньому. Натомість, як уже неодноразово писав «Урядовий кур’єр», вони мають істотну ліквідність. Як розвиватимуться ці фінансові установи? Як кредитуватимуть бізнес та населення? Що можна в цей непростий час порадити потенційним і нинішнім клієнтам банків? Про все це та інше «Урядовий кур’єр» розпитував завідувачку відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, доктора економічних наук, професора Наталію ШЕЛУДЬКО.

Якщо у лютому 2020 року, коли в Україні й у світі загалом не було розпочато заходів для запобігання розповсюдження коронавірусу та впровадження карантину, економічні експерти і Нацбанк рапортували про деяке скорочення токсичних кредитів, то нині аналітики констатують: їхня частка знову стала стрімко зростати.

Страховому бізнесу живеться нелегко — карантинні заходи фактично звели нанівець його роботу. Ситуація ускладнюється тим, що з 1 липня 2020 року компанії, які працюють на цьому ринку небанківських фінансових послуг, повинні перейти під крило Нацбанку України, який надалі регулюватиме їхню діяльність. Керівники страхових компаній у цьому вбачають неабиякі проблеми. Як їх подолати? Як виживатиме страховий бізнес та які завдання на нього покладено, «Урядовий кур’єр» розпитує генерального директора асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава ЧЕРНЯХОВСЬКОГО.

Із запровадженням в Україні карантину частина свинарів необґрунтовано підняли ціни на живих свиней із 45 до 52 грн/кг, через що переробні підприємства вимушено підвищили ціни на свою продукцію для торговельних мереж і менше стали купувати свиней як сировину. Пропозиція стала перевищувати попит на них, і закупівельна ціна знизилася подекуди до 40 гривень за кілограм живої ваги. Але попит на свинину та продукцію з неї вже катастрофічно впав, тож програли всі — і свинарі, і переробники. 

Під час карантину через пандемію коронавірусної хвороби в Україні майже не працює весь пасажирський транспорт на міських, міжміських, приміських, міжобласних та міжнародних маршрутах. Це спричиняє не лише незручності пересічним українцям, а й значні збитки транспортних компаній. Як якісно та кількісно зміняться пасажирські перевезення після скасування карантину? Якими будуть ціни на проїзд? Із якими проблемами зіштовхнуться пасажирські перевізники і споживачі їхніх послуг? Про все це «Урядовий кур’єр» розпитує в голови громадської організації «Розвиток інфраструктури» Станіслава ГВОЗДІКОВА.

У продезинфікованому приміщенні та з додержанням усіх вимог особистого захисту в місті Мукачево на Закарпатті відбувалося засідання, яке знаменувало початок роботи нового органу в адвокатському середовищі — Комітету захисту прав адвокатів. Він діятиме при раді адвокатів, яку в області очолює відомий фахівець і правозахисник Олексій Фазекош.

Чого українцям очікувати після відкриття ринку землі й чому вітчизняні фермери не схвалюють його запровадження, «Урядовому кур’єру» розповів завідувач кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор економічних наук, почесний землевпорядник України Григорій ШАРИЙ.

Нині агрокомпанія з міжнародними інвестиціями «Контінентал Фармерз Груп» обробляє в п’яти областях 195 тисяч гектарів землі. Але не хлібом єдиним сповнена її діяльність. Торік понад 30 мільйонів гривень спрямувала на втілення різних соціальних ініціатив у галузях освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, духовності, навколишнього середовища, інфраструктури, розвитку кооперативного руху, а також на допомогу українській армії.

Звучить як аксіома: від карантину найбільше страждає малий та середній бізнес. Тобто саме той сегмент, на якому тримається соціально-економічна стабільність. Ось чому на його підтримку в багатших державах уже нині витрачають 10—15% ВВП.