Не міфічним, а справжнім яблуком розбрату стала невелика річка Хомора завдовжки 114 км, яка протікає переважно територією Хмельниччини, однак впадає у Случ на Житомирщині. Упродовж кількох років принесені з чужої області води періодично спричиняють екологічну біду в сусідів, у прямому і переносному значенні отруюючи їм життя. 

Весна для лісівників — ще й пора своєрідних підсумків напруженої лісокультурної кампанії. Черкаські фахівці підрахували, що в державному лісовому фонді цьогоріч створено лісових культур на площі 1400 гектарів (річний план — 1374), зокрема захисних насаджень — 13,7 гектара. Зі створених лісових культур 51% — сосна звичайна, 40% — дуб звичайний, 9,1% — горіх чорний. 

Співачка Руслана звернулася до Президента із проханням підписати закон про охорону пралісів («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат»), ухвалений Верховною Радою 23 травня. Найдавніших і найдикіших, не чіпаних сокирою та пилкою хащ у нас залишилося якихось 50 тисяч гектарів (загальна площа лісів України — понад 10 мільйонів га).

З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!» 

Розчиніть у літрі води п’ять столових ложок солі. Спробуйте пити. Ні? Не можете? Та ніхто не може. І жити в такій воді жодна живність не здатна. Та ціле озеро такого розсолу розкинулося у Широківському районі Дніпропетровщини. Озеро це штучне: люди перегородили гирло балки Свистунова і скидають сюди шахтні води навколишніх гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК). Спробуйте уявити ставочок площею понад 200 гектарів. А міститься в ньому близько 12 мільйонів кубометрів розсолу. 

На Полтавщині 146 річок, загальна протяжність яких майже 5 тисяч кілометрів. Але їхній стан жахливий. За словами науковців, жодну з них не можна зарахувати до класу чистих. Виною тут господарська діяльність людини. Скажімо, в річку Хорол підприємства щороку скидають понад 1,3 мільйона кубічних метрів недоочищених стоків. А в усі водойми краю за цей час виливають 900 тонн нітратів, 33 тисячі тонн мінералів. 

На Говерлі ще лежить сніг. Але трохи сонячних днів — і сотні туристів потягнуться до південних воріт Карпатського національного природного парку з палким бажанням підкорити найвищу вершину України. Поки що відмови не отримав ніхто, але… Науковці підрахували, що допустиме навантаження на прикарпатський схил Говерли — 250 осіб на день. Якщо пропустити більше, ліс і полонину просто витопчуть. Охорона Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення парку з жахом згадує часи масових, по п’ять-сім тисяч на день, набігів на гору прибічників однієї з політичних сил. Зламані кущі й гілки дерев, гори сміття, обірвані квіти. 

Поза сумнівом, основним економічним ресурсом Волині залишається деревина. Адже область друга за площею лісових масивів (34%) після Рівненської (37,7). Та й державні лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами для районів і головним роботодавцем для жителів прилеглих населених пунктів. Волинське облуправління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) — серед лідерів за обсягами сплачених податків. Торік до бюджетів усіх рівнів від його підприємств надійшло 250 мільйонів гривень, що на 58 мільйонів більше, ніж попереднього року. Причому 66,4 мільйона з них отримали місцеві бюджети. 

У неспокійному сьогоденні майже непоміченою пройшла добра новина: всі водно-болотні угіддя Рівненського природного заповідника набули статусу міжнародних. До торфово-болотного масиву Переброди нещодавно долучилися масиви Сира погоня, Сомине, Біле озеро та болото Коза-Березина. Тобто майже всі 42 тисячі гектарів заповідника тепер перебувають, як кажуть екологи, під егідою Рамсара. Ідеться про Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, яку підписано в місті Рамсар (Іран) 1971 року. 

Відповіді на запитання попереднього інтерв’ю, яке очільник відомства дав «УК» рік тому, починалися словами «плануємо, хочемо, збираємося». Що вдалося реалізувати із запланованого? Це стало головною темою розмови із головою Держрибагентства Яремою КОВАЛІВИМ.