У розвинених країнах вже є усвідомлення того, що світ задихається від велетенських обсягів пластмасового сміття, велика частина якого — використана тара. Зарадити цьому покликаний поступовий перехід на картон­ну упаковку. Це вторинна сировина для виробництва паперу, а в найгіршому разі, навіть потрапивши на смітник, швидко розкладається з мінімальною шкодою для довкілля.

Новорічні свята приходять з ялинкою. Щастя для дітей — прикрашати зелене деревце, що пахне лісом, а для батьків — бачити, як у дитячих очах народжується казка. А починається вона із традицій, теплих долонь лісівників. Щоб виростити ялинку або сосну, які даруватимуть гарний настрій, треба багато праці й знань. Відповідальної роботи, за якої щороку площа нових лісів збільшується.

Щорічно напередодні Нового року в Україні заготовлять майже 500 тисяч ялинок. І це тільки офіційні дані державних лісових господарств, тобто Державного агентства лісових ресурсів, яке обліковує і маркує такі ялинки.

Нарешті сталося — борці за чисте довкілля можуть радіти: Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкт про заборону поліетиленових пакетів. Щоправда, набути чинності в разі остаточного ухвалення він може лише з 1 січня 2022 року.

Навряд чи знайдеться людина, яка хоч раз не відпочивала на узбережжі Чорного моря. Не важливо де, — в Затоці на Одещині, в Коблевому на Миколаївщині, у грузинському місті Батумі чи на курортах Туреччини. Спостережливі відпочивальники роблять висновки про очевидне забруднення водойми й дають невтішні прогнози. Мовляв, світові природні катаклізми, антропогенне втручання в довкілля спричиняють несприятливі умови. Нещодавня аварія танкера «Делфі» біля Одеси та забруднення акваторії нафтопродуктами, постійні зливання в море брудних стоків, засмічення морського середовища пластиком, хімічними речовинами та відходами людської життєдіяльності, зменшення кисневого шару — це далеко не повний перелік причин того, що Чорне море потребує лікування. Щоб його призначити, слід чітко з’ясувати, на що і як давно хворіє пацієнт.

Екологи стверджують: щоб уберегти планету Земля від незворотних екологічних змін, природа відвела нам максимум 50 років. Далі вже буде пізно говорити про забруднене повітря, неякісні воду, продукти, погіршення здоров’я людей, які її населяють, вирубування лісів тощо. Отже, людство повинне відмовитися від пасивного спостереження за подальшим погіршенням стану планети і перейти до рішучих екозахисних дій.

Одна з найбільших проблем сьогодення — навчитися пра­виль­но поводитися з відходами. Чинне законодавство передбачає, що кожна область має розробити і впроваджувати регіональний план управління твердими побутовими відходами. «Урядовий кур’єр» роз­повідає як змінюють ситуацію у трьох з них.

Днями за участю експертів DESPRO вінничани обговорили базові позиції власного плану. Зробили це у місті Іллінці, яке має добрі напрацювання.

Ставлення українців до найбільшої річки, яка бере початок і впадає у нашій країні, тривалий час було подібним до відомої байки. Якщо, скажімо, умовно віз із добром — Південний Буг, то в діях персонажів (Лебідь, Рак і Щука) помітні вади людей. Однак днями у Вінниці, вийшовши на берег, побачив розумний пейзаж листопада. Дерева задля власної безпеки скинули листя, щоб сніг не ламав гілок. Вода стала темною й чистою: саме час мальку риби-меліоратора, кілька тонн якого викинули в річку, бачити своє завдання. А неподалік на плесі працював земснаряд. Звісно, настане літо, і вкотре все зазеленіє, зокрема і вода в річці. Багато років треба, щоб повернути їй жвавість і чистоту роси. Та оновлення триває.

За ініціативи регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» і підтримки Українського товариства птахів та Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи в Коблевому, що на Миколаївщині, відбулася 28-ма конференція «Дослідження та охорона птахів». У ній взяли участь відомі українські вчені, науковці-практики, орнітологи, екологи. Учасники висловили думку про те, що Тилігульський лиман — невичерпне джерело практичної роботи для студентів-біологів України і зарубіжжя.

Майже 30 років тому в Миколаєві з’явився новий мікрорайон Намив. Територію під забудову майбутніх багатоповерхівок намивали піском безпосередньо в акваторії Бузького лиману за допомогою спеціальних пульпопроводів. Намивали і майже одразу будували. Швидко і багато, як і потребували умови того часу. Нині на Намиві проживає понад 40 тисяч миколаївців, житлове будівництво на комерційних умовах ще триває, забудовують вільні ділянки. Натомість місцеві жителі схвильовані тим, що вода прибуває, звузилася пляжна зона — недалеко й до багатоповерхівок так званої першої лінії. Чи насправді проблема настільки загострилася і як міська влада планує її вирішувати, дізнавався «УК».