З-поміж економічних ініціатив, озвучених Президентом Володимиром Зеленським і Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком, є й така: Національному банку України варто знизити облікову ставку, а банківським підрозділам — активно і вигідно кредитувати населення й бізнес, значно знижуючи відсотки за позиками. Днями регулятор таки знизив облікову ставку до 16,5%.

Із дати ухвалення цього документа вже минуло більш як сім місяців, і «Урядовий кур’єр» (як ми це завжди робимо) намагався дослідити, що позитивного та негативного вніс цей закон у наше непросте життя.

Банківських фахівців та експертів останнім часом дуже турбує питання фінансової грамотності населення, точніше, фінансової безграмотності українців.

Стабільно високі позиції у рейтингу займав ПриватБанк. За перший квартал 2019 року він показав прибуток у сумі 7,612 мільярда гривень і чистий процентний дохід на рівні понад 4,897 мільярда гривень. Ситуація в Ощадбанку та в Укрексімбанку була трохи гіршою, проте жоден із цих державних банків так і не випав із групи з найвищою оцінкою надійності в багатьох відношеннях завдяки підтримці свого акціонера — держави Україна.

З першого липня Нацбанк України вводить обов’язкову перевірку банками потенційних кредитоотримувачів через Кредитний реєстр. Щоправда, кажуть там, поки що все працюватиме в тестовому режимі.  «Урядовий кур’єр» ще до початку роботи інституції неодноразово писав про  позитиви і негативи, яких слід очікувати. Проте дуже скоро фінансові установи виконуватимуть усі вимоги цього державного реєстру. Що саме вони повинні робити і  як  це позначиться на роботі банків, аналізуємо нижче.

Час вносить корективи на депозитному ринку України. Якщо, як писав «Урядовий кур’єр» у статті «Вкладам потрясіння не завада» від 13 грудня минулого  року,  наприкінці 2018-го ставки за банківськими вкладами фактично за всіма валютами трохи зростали, то кілька місяців потому спостерігається зворотна тенденція.

Понад місяць тому в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (№2478-VIII). Цим документом банки нарешті домоглися від влади розширених прав для себе, щоб повернути чимало боргів і фізичних, і юридичних осіб. «Урядовий кур’єр» намагався ретельно з’ясувати, як положення цього документа впливають на роботу банків та життя їхніх клієнтів.

Термінове засідання Ради національної безпеки і оборони відбулося у зв’язку із ситуацією, яка виникла після ухвалення судом першої інстанції — Окружним адміністративним міста Києва — рішення, яким фактично зроблено спробу скасувати всі нормативні рішення уряду та РНБО щодо націоналізації ПриватБанку, ухвалені в 2016 році.

Деякі видання останнім часом пишуть, що українські банки масово закривають рахунки клієнтів. Приміром, начебто лише в Ощадбанку облікова кількість клієнтів за минулий рік зменшилася на 3,63 мільйона осіб (21,5%) — з 16,88 до 13,25 мільйона. У ПриватБанку було закрито 1,05 мільйона (4,6%) рахунків. Так відбувається й в інших фінустановах. Про це начебто свідчать статистичні дані Нацбанку України. 
ЗМІ обговорюють іншу тему: начебто активно зменшується кількість клієнтів українських фінансових установ. 
Чи це так? І  якщо так, то з чим пов’язано закриття рахунків? Невже в банках меншає кількість клієнтів? «Урядовий кур’єр» провів своє власне розслідування

Початок депозитного року для українських вкладників не став несподіванкою і тим більше не створив проблем, якими наприкінці 2018-го лякали деякі експерти. Пригадаймо останній торішній місяць, коли в деяких регіонах країни діяв воєнний стан і люди, трохи нервуючись, почали забирати свої вклади з банків