Нинішнє 1 вересня запам’яталося не лише початком навчального року, а й заявою Міністерства охорони здоров’я щодо спалаху поліомієліту в Україні. Його ще називають хворобою брудних рук: поліомієліт, небезпечне інфекційне захворювання, здатне спровокувати параліч, передається через слину та фекалії. Він належить до ентеровірусів (кишкових вірусів) і гине під час кип’ятіння, від ультрафіолетового проміння та під дією дезінфікуючих засобів. Такої інформації щодо простих заходів безпеки, яка могла б заспокоїти наляканих батьків, серед повідомлень профільного міністерства ми не побачили. 

Щороку 50 тисяч українців підкошує інфаркт. Торік у 110 тисяч наших співвітчизників стався інсульт. Помирає приблизно третина перших і половина — других. Ще 30% тих, хто після інсульту вижив, стають інвалідами. Масштаби вражають ще більше, якщо уявити, що 50 тисяч людей — це населення таких міст, як Охтирка чи Білгород-Дністровський. Отже, щороку від інсульту вимирає один умовний районний центр. За рівнем серцево-судинних хвороб Україна — лідер у Європі. Головний кардіохірург МОЗ Костянтин Руденко повідомив «УК», що разом із колегами понад рік впроваджує проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», і розповів, як українці самі гублять свої серця, як змінити ситуацію та чому її неможливо виправити лише таблетками й операціями.

Інтерв’ю з Костянтином Володимировичем проводили в кілька етапів. Почали розмову в його кабінеті в інституті Амосова, закінчували вже телефоном: зустріч довелося перервати, бо кардіохірургові треба було оперувати чотиримісячну дівчинку з важкою серцевою вадою. 

Бізнесменів на «круглому столі» на тему «Презентація концепції реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я» було втричі більше, ніж журналістів. Чимало прийшло й представників пацієнтських організацій. Це й не дивно: для одних прозорість процесу та рівня конкуренції — це питання виживання компаній, для інших вчасність закупівлі й доступність ліків — питання виживання їх самих. 

Кров людська — не водиця, проливати не годиться, стверджує народне мудрослів’я. Але російському агресорові-окупанту, що притягнув війну на українську землю, хіба збагнути цю гуманістичну ідею?! Гинуть тисячі людей — і військові, і мирні. Не менше й поранених, за життя яких цілодобово борються медики. Тож донорські краплі стають життєдайними. Служба крові завжди була однією з головних складових охорони здоров’я та національної безпеки країни. Як тепер зважають на роботу центрів служби крові, як підняти їхню значимість? З такою цікавістю навідався в «кров’яний» заклад у Тернополі. 

За історію незалежної України, на жаль, так і не вдалося здійснити реформи в медицині. Для успіху головне — наступність. Реформи в західних країнах тому і були успішними, що кожна нова влада продовжувала і розвивала політику попередників. Щоб пробити нині бюрократичне середовище, необхідно модернізувати систему, тож іншого шляху, крім реформування, в України немає. 

Ми ніколи не думали, що Вона так передчасно піде від нас. Її старші сестри відійшли у небуття далеко за свої 80, тож і сподівалися, що наша матуся, баба Аня, дочекається ще й правнуків. Та не сталося як гадалося. Відійшла в інший світ несподівано. Вранці, тихо, мужньо. І вдома. Як того і бажала. Останнім часом не хотіла навіть чути про якісь лікарні чи санаторії. Від регулярних диспансеризацій у «нашій» поліклініці категорично відмовилася вже давно, після того, як несподівано потрапила на операційний стіл Інституту ендокринології. «У вас четверта стадія пухлини щитовидної залози, — обурювався відомий науковець. — Як же ви довели себе до такого стану? Куди дивилися ваші дільничні ендокринолог і терапевт?!» 

Понад сто років тому одеський офтальмолог-академік Володимир Філатов уперше трансплантував рогівку ока. Нині цю операцію в Україні не роблять. Тим часом щороку її потребує майже 3000 людей. «Це колосальна соціальна проблема: велика кількість хворих, які піддаються лікуванню, сліпне», — каже головний трансплантолог МОЗ професор Олександр Ніконенко.

Ухвалений 1999 року закон про трансплантацію закріпив презумпцію незгоди (тобто людина апріорі не згодна на те, щоб її органи забрали для пересадки). У такий спосіб перекрили кисень цьому напряму. Тим часом у всьому світі саме трупне (органне) донорство дає змогу рятувати величезну кількість людей. 

Серцево-судинні хвороби багато років тримають першість серед причин смертності у світі. Проте в розвинених країнах від недуг судин і серця люди стали помирати рідше, а в Україні цей показник зростає й надалі. Такі хвороби забирають дедалі більше українців працездатного віку: за статистикою, зросла смертність саме серед 30—59-річних. На другому місці — рак, показник захворюваності на який останнім часом зріс в Україні на 25%. Через відсутність раннього виявлення та профілактики його в нас діагностують переважно на 3—4 стадіях. 

Проекти законів щодо змін системи охорони здоров’я не передбачають приватизації лікувальних закладів, наголосив під час брифінгу міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, коментуючи основні принципи нарешті зареєстрованих у Верховній Раді шести законопроектів.

— Треба переходити від фінансування ліжко-місць на фінансування послуг. Це означає, що держава оплачуватиме послуги, які мають отримувати всі люди, незалежно від соціального-економічного статусу. Це також забезпечить автономію для мережі. Нині вона в управлінському сенсі на 100% — власність держави. А нам потрібно, щоб вони самостійно могли заробляти гроші, самі розпоряджатися своїм бюджетом. Наголошую, це не приватизація. Медичні заклади змінюють правову форму, але не змінюють власника. Правові норми, що вводитимуться, нададуть змогу легально отримувати гроші за послуги, — сказав міністр. 

Оснащена сучасними приладами, устаткуванням та матеріалами, укомплектована досвідченими кадрами фахівців служба крові Черкащини забезпечує потреби лікувальних закладів області в компонентах і препаратах крові, організовує донорство. Останніми роками, щоб автоматизувати службу, впроваджено програмний комплекс «Crystal Finance Millenium» для створення єдиного реєстру донорів, забезпечення інфекційної безпеки компонентів та препаратів тощо. Для заготівлі донорської крові та її компонентів розробили, впровадили і підтримують у робочому стані систему якості.