Медицина

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    МОЗ більше не буде закупівельною агенцією

    Те, що МОЗ планував зробити цього року, вдалося реалізувати приблизно на 60%. Про це на підсумковій прес-конференції журналістам розповів міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Реально розпочати фундаментальні зміни в управлінні системою охорони здоров’я цього року не вдалося, бо парламент так і не ухвалив необхідний для цього пакет законопроектів. «Основне в реформі — фінансувати не ліжко-місце, а безпосередньо послугу. В цій системі держава покриватиме 100% вартості основного пакета послуг. Такий принцип не можна втілювати без автономізації мережі», — сказав він.

    Найголовніше досягнення у галузі держзакупівель ліків — передача їх міжнародним організаціям. Передовсім це удар по корупції, а також найкраще співвідношення ціни та якості. Таким чином, до трьох міжнародних організацій передали 2 мільярди 197 мільйонів гривень. «Більшу частину грошей конвертовано у валюту. Це означає, що за будь-яких несприятливих умов в економіці ми збережемо кошти закупівель важливих лікарських засобів», — пояснив заступник міністра Ігор Перегінець. У планах на наступний рік — повністю передати цю процедуру міжнародним організаціям. Тому МОЗ більше не буде закупівельною агенцією, наголосив міністр. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Здоров’я в гаманці

    Системи охорони здоров’я у світі реформуються постійно. Це спричиняють нові виклики, що виникають повсякчас: міграція людей, старіння населення, поява нових вірусів, інфекцій тощо. Відмінність української медицини в тому, що, попри стоси всіляких «дорожніх карт» і нормативних актів, написаних за чверть століття, та мільйон разів озвучену потребу в реформуванні, інфаркти з інсультами й досі викошують десятки тисяч українців щороку (66% у структурі смертності), а тривалість нашого життя не збільшується з 1958 року. Нині Україна посідає 148-ме місце у світі за середньою тривалістю життя. За даними соціологів, 92% українців вважають, що медицину треба реформувати, 72% — незадоволені медичною допомогою й приблизно стільки само вважають її корумпованою. 

    Головний перебій системи — не лише брак коштів, а й не ефективність використання навіть того обмеженого ресурсу, що надає держава. За підрахунками профільного міністерства, із 46 мільйонів, спрямованих цього року, лише 9 % витратили безпосередньо на оплату медичних послуг, тобто лікування людей.  

  • Наталія ДОЛИНА

    "Катаракта - не яблуко, яке має дозріти"

    Щороку в Україні проводять понад 300 тисяч операцій із захворювання очей. Інвалідами внаслідок вад зору визнають близько 12 тисяч осіб. Як зберегти очі здоровими? Що спричиняє захворювання очей серед дорослих та дітей? Про це - наша розмова з головним офтальмологом МОЗ України Сергієм Риковим.

  • В’ячеслав БЕРЕЖНИЙ: «Дитяче харчування не повинно бути надто дорогим»

    Постійні стреси, забруднення навколишнього середовища — із цими проблемами сучасна людина стикається щоденно. Вони негативно позначаються на здоров’ї кожного з нас, але особливо потерпають від них молоді мами, в яких передчасно пропадає або й зовсім нема грудного молока. Тому питання, чим замінити материнське молоко, за якими якостями підібрати штучне дитяче харчування, що не тільки не зашкодить, а й буде корисним для малюка, набуло нині особливої актуальності. Про це наша розмова з професором, доктором медичних наук завідувачем кафедри педіатрії №2 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика В’ячеславом БЕРЕЖНИМ. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Ігнорувати не можна лікувати

    Усе їхнє життя — щоденна боротьба за нього. Юлина 10-річна донька хворіє на вроджену рідкісну недугу — муковісцидоз. «Нам не доступні майже всі потрібні ліки: вони або не зареєстровані в Україні, або дуже дорогі». Тому часто препарати везуть з-за кордону нелегально. Історії про те, як людину з ліками, без яких дитина не може прожити й дня, висаджують на кордоні через незаконне перевезення, — на кожному кроці. «Коли дитині треба зробити інгаляцію, але ти не можеш собі цього дозволити, бачиш, як у неї синіють губи від браку кисню, знаєш, що зараз вона почувається так, ніби в протигазі, живеш як у камері катувань», — розповідає Юля. Дисонанс між її рівним голосом та сповненими болю очима  — пекельний.

    Нині МОЗ офіційно затвердило 171 нозологію рідкісних недуг. Скільки достеменно українців страждають від них, невідомо: реєстру орфанних хворих у нас немає. За приблизними підрахунками, їх 5 %. 75% орфанних захворювань вражають дітей. «Як виживаєте?» — питаю в Юлі. «Використовуємо прострочені ліки. В інших країнах такі препарати безплатні, тож передають їх нам як гуманітарну допомогу». До півроку після закінчення дати ліки ще можна використовувати. У такий спосіб, каже вона, рятуються майже всі хворі на муковісцидоз.

  • Микола ШОТ

    Як поставити заслін інфекційним хворобам

    На IX з’їзд 260 інфекціоністів  із 24 областей  зібралися  в Тернополі. 

    Примітно, що на адресу з’їзду надійшов лист від імені 95 інфекціоністів Криму, які засвідчили свою повагу та побажали успіхів. Президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів професор Михайло Андрейчин  у вступному слові наголосив, що національній безпеці країни передовсім  загрожують хвороби, які набули значного поширення: ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, герпетичні, кишкові та арбовірусні інфекції, а також різні паразитози. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Жити без мук

    Щороку від раку помирає сто тисяч українців. Часто останні дні цих людей проходять у невимовних муках. Є чимало й інших хвороб, які супроводжуються сильними болями. Людство давно знайшло способи полегшити такі страждання, але шлях відповідних медичних препаратів до українських хворих виявився довгим та звивистим. Забезпечення доступу до знеболення важкохворих (не лише онкологічних) пацієнтів в Україні відкрила постанова Кабінету Міністрів №333, яка значно спрощує систему обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я. ЇЇ ухвалили ще у травні 2013 року. А ось наказ МОЗ №494 «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», який забезпечує реалізацію постанови №333, з’явився лише на початку серпня цього року.

    «Завдяки наказу № 494 система обігу підконтрольних препаратів в Україні стала однією з найдемократичніших на пострадянському просторі.  Норми, затверджені в ньому, визнають право лікаря на самостійне прийняття рішень щодо надання допомоги пацієнтам та забезпечують їхні права  на доступ до якісного знеболення», — заявила менеджер програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал.

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Від цільової програми — до електронної медицини

    З весни цього року в регіоні запроваджено нову стратегію допомоги хворим на інфаркт міокарда. Вона полягає у своєчасному виявленні хвороби та відкритті ураженої судини за допомогою стентування. Для жителів віддалених районів  бригади екстреної медичної допомоги спочатку застосовують тромболізис, який протидіє зсіданню крові, а вже потім пацієнта транспортують в один із двох центрів для проведення коронарографії та стентування. Забезпечено злагоджену роботу медиків усіх рівнів, і це вже дало результат.

    Цьому передувала чимала організаційна робота. Навесні 2011 року Волинська обласна рада підтримала регіональну програму із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард». Ініціаторами її були професор Андрій Ягенський та колишній голова облдержадміністрації Борис Клімчук.

  • Без надрізів та з гарантією одужання

    Колектив Національного інституту хірургії і трансплантології ім. О. Шалімова висунув на здобуття Державної премії України 2015 року в галузі науки і техніки цикл наукових праць із загальною назвою «Міні-інвазивні хірургічні втручання при захворюваннях печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози». Йдеться про напрацьований останніми роками групою провідних фахівців інституту докторів медичних наук (проф. Петра Огородника, проф. Олександра Литвиненка, проф. Анатолія Скумса, проф. Ігоря Хомяка, Геннадія Мошковського і Костянтина Копчака) комплексний підхід до покращення результатів лікування хворих, які страждають на важкі захворювання органів черевної порожнини, за рахунок розроблення і впровадження в широку практику нових малотравматичних методик лікування.  

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Лікар-гомеопат Тетяна Попова: «Прошу, щоб пацієнтки до мене приходили без макіяжу»

    Днями засновниці Гомеопатичного центру імені свого батька Дем’яна Попова Тетяні Поповій виповнюється 85 років. Цей рік ювілейний і для Київської гомеопатичної школи, яка існує вже 80 років і входить до трійки найвідоміших у світі, — компанію їй складають Лондонська гомеопатична та грецька школа Джорджа Вітулкаса. Пацієнти Тетяни Дем’янівни розпорошені у всьому світі, серед сотень її учнів німецькі та швейцарські громадяни, яким вона викладала німецькою мовою. Тим часом відомий за межами України гомеопат, незважаючи на солідний вік, не полишає роботи, двічі на тиждень приймає пацієнтів у Гомеопатичному центрі.