Колектив Національного інституту хірургії і трансплантології ім. О. Шалімова висунув на здобуття Державної премії України 2015 року в галузі науки і техніки цикл наукових праць із загальною назвою «Міні-інвазивні хірургічні втручання при захворюваннях печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози». Йдеться про напрацьований останніми роками групою провідних фахівців інституту докторів медичних наук (проф. Петра Огородника, проф. Олександра Литвиненка, проф. Анатолія Скумса, проф. Ігоря Хомяка, Геннадія Мошковського і Костянтина Копчака) комплексний підхід до покращення результатів лікування хворих, які страждають на важкі захворювання органів черевної порожнини, за рахунок розроблення і впровадження в широку практику нових малотравматичних методик лікування. Що це за методики, «Урядовому кур’єрові» розповів провідний науковий співробітник відділення хірургії підшлункової залози, лапароскопічної і реконструктивної хірургії жовчовивідних протоків НІХТ ім. О. Шалімова, доктор медичних наук професор Петро Огородник:
— Лікування хворих із серйозними патологіями органів черевної порожнини завжди вимагало радикального відкритого, отже і вкрай травматичного оперативного втручання, після якого на пацієнта чекав тривалий післяопераційний та реабілітаційний період. Раніше, щоб видалити ушкоджений жовчний міхур чи кісту підшлункової залози, хворому доводилося робити великий розріз на животі, після якого шов іноді довго не гоївся і часто загрожував утворенням свищів чи післяопераційних гриж.
Через тиждень — на роботу
З початку нинішнього століття широкого застосування у світовій хірургії почали набувати методи ендоскопії і лапароскопії. Це не що інше, як малотравматичні операції без розрізу живота, при яких повноцінне оперативне втручання проводять через невеликі проколи.
Першу в Україні лапароскопічну операцію на органах черевної порожнини зроблено в інституті ще в травні 1993 року. Відтоді успішно провели понад 30 тисяч таких операцій, а також допомогли опанувати методиками багатьом хірургам з усієї країни, тож тепер лапароскопічні оперативні втручання можуть виконувати в багатьох вітчизняних клініках, зокрема і в районних лікарнях.
По суті, нині з лапароскопічним доступом можна оперувати все, що є в черевній порожнині, зокрема й такі складні випадки, коли потрібно видаляти кісти і пухлини печінки, підшлункової залози, жовчного міхура, селезінки, навіть злоякісні.
Скажімо, підшлункову залозу взагалі оперувати дуже складно, оскільки вона виробляє агресивний сік, небезпечний і для неї самої. Але доктори медичних наук Ігор Хомяк і Костянтин Копчак успішно проводять малоінвазивні хірургічні операції і при гострих чи хронічних панкреатитах, а також пухлинах на цьому ніжному і водночас підступному органі. Переваги таких малотравматичних операцій очевидні. Насамперед це мінімізація післяопераційної травми, максимально можливе збереження органів і швидка реабілітація, коли хворі перебувають у стаціонарі не два-три тижні, як раніше, а три-чотири дні. Не слід забувати й про великий економічний ефект як для держави, так і для самої людини, яка після лікування максимум через тиждень може виходити на роботу.
«Важливо, що ми не просто проводимо, а й постійно вдосконалюємо багато видів лапароскопічних втручань і застосовуємо нові технології, — зауважує професор кафедри хірургії і трансплантології НІХТ доктор медичних наук Олександр Литвиненко. — Наприклад, першими у світі взялися за вивчення, об∂рунтування і застосування на практиці методики електрозварювання живих м’яких тканин, після чого її взяли на озброєння провідні хірурги багатьох країн».
У групі є й фахівці, які успішно виконують не лише лапароскопічні, а й ендоскопічні оперативні втручання. Найбільший досвід у цій царині має Петро Васильович Огородник, який може похвалитися значними результатами. «Завдяки йому за кількістю виконаних оперативних втручань з ендоскопічним доступом — а таких операцій ми виконали понад 20 тисяч — наша клініка випереджає багато відомих європейських хірургічних центрів», — приєднується до розмови доктор медичних наук Ігор Хомяк. Інший блискучий фахівець доктор медичних наук Геннадій Мошковський одним із перших в Україні почав оперувати кісти печінки й підшлункової залози, а також невеликі злоякісні пухлини на цих органах через малотравматичні проколи в шкірі під контролем УЗД.
Знову-таки, уперше в хірургічній практиці, без традиційного радикального втручання, під контролем УЗД або з лапароскопічним доступом, що значно скорочує термін госпіталізації і поліпшує якість післяопераційного життя хворого. За цими напрямами захищено п’ять докторських дисертацій, отримано близько сорока авторських свідоцтв і патентів на винаходи. У клініку приїжджають вчитися лікарі не лише з України, а й із Грузії, Білорусі, Азербайджану, Лівану, Йорданії та інших країн.
Шукайте лікаря у вітчизні
Не секрет, що певна частина наших громадян вважає за краще оперуватися за кордоном. Особливо ті, в кого є на це кошти... «Нещодавно дружина одного з високопосадовців повезла свою матір, якій років зо п’ять тому ми видаляли камені з жовчних протоків, на операцію в Німеччину, — згадує професор Огородник. — Бачте, камені мають здатність через певний час утворюватися знову. Кажу, приходьте, ми повторно сануємо жовчні протоки — і жінка нормально почуватиметься ще п’ять, а то й більше років. Ні, поїхали, там дали наркоз, після якого хвора впала в кому. Це до того, що в нас не гірші, а часто й кращі за зарубіжних лікарі. Так само на рівні й умови для лікування. Принаймні в нашому інституті, де завдяки його директорові доктору медичних наук, професору Олександрові Усенку придбано найсучасніше обладнання для нових операційних. На жаль, часи нині складні, і ми, маючи все необхідне для успішної роботи, все-таки відчуваємо труднощі з деякими медикаментами. Тож якусь їх частину хворі змушені купувати самостійно. Але порівняймо: якщо лапароскопічна операція за кордоном коштує в середньому 15 тисяч доларів, у нас всі витрати становлять не більш ніж 8—10 тисяч гривень».
До речі, у групі, що працює за новітніми технологіями, є й два військових хірурги, полковники медичної служби Анатолій Шудрак і Михайло Каштальян, які вперше застосували лапароскопічні й ендоскопічні доступи в лікуванні поранених у зоні АТО. За допомогою нових методик вдалося прооперувати понад 200 поранених молодих хлопців без великого травматичного розрізу черевної стінки. Лише завдяки трьом-чотирьом проколам ушивали поранену печінку, видаляли селезінку, жовчний міхур, діставали осколки.
...Щодня бригада лікарів відділення хірургії підшлункової залози, лапароскопічної і реконструктивної хірургії жовчовивідних шляхів інституту ім. О. Шалімова виконує близько п’ятнадцяти так званих міні-інвазивних операцій. Вони більше нагадують роботу висококваліфікованих майстрів-ювелірів, яка, втім, має величезне наукове і практичне значення для сучасної медицини. За такими новітніми технологіями — майбутнє хірургії.
Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+