Медицина

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Доза толерантності

    Чи здатна людина, що терпить тортури болю, перепродавати ліки, котрі тамують її страждання? Система контролю за наркотиками, що існує нині в Україні, стверджує: так. Ті, кому випало доглядати вдома, наприклад, онкохворих родичів, знають, якими правдами й неправдами доводиться діставати наркотичні препарати, що полегшують біль. «Коли мій батько помирав від раку, пам’ятаю, як ми випрошували опіати, щоб йому зробили укол. Було дуже важко бачити, як він мучився. Людині необхідні умови, в яких вона зберігатиме свою гідність. Це одне з фундаментальних прав — уникнути тортур, пов’язаних з важкими хворобами», — поділився власною історією під час зустрічі «Розмова про наркокоплітику//Drugpolicy talk» виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький. 

  • У медичних закладах України почала діяти система моніторингу препаратів для онкохворих

    Онкохворі дорослі й діти відтепер мають змогу перевіряти, чи не придбали вони вже закуплені державою ліки. Дізнатися про наявність препаратів загалом і перевірити їхню кількість можна в системі моніторингу «Ліки-контроль». У всіх областях країни в режимі реального часу збиратимуть інформацію зі 112 медичних закладів. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    До самого серця

    Їхнє завдання — дістатися святая святих людського організму — серця. Рівно о восьмій ранку до Центру дитячої кардіології та кардіохірургії заходять його директор професор Ілля Ємець та двоє його колег зі Швейцарії: кардіохірург Пауль Фогт та інтервенційний кардіолог П’єр Левіс. Вже понад рік ці видатні лікарі приїжджають у центр консультувати та оперувати пацієнтів. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Навіщо селу реанімація

    «Лікарні в райцентрах нам більше не потрібні. Ми побудуємо свої», — заявили керівники об’єднаних територіальних громад Буковини. Вони тепер при грошах. Через прямі міжбюджетні взаємини з Мінфіном їм впали наче з неба мільйони гривень медичної субвенції, якої вони раніше не мали і яку тепер з рук випускати не хочуть. 

  • Хірург Броніслав ПОЛІНКЕВИЧ: «Шалімов заходить до мене і каже: «Броню, в мене рак шлунка. Хочу, щоб ти мене оперував»

    Шалімовці — так називають учнів легендарного українського хірурга Олександра Шалімова, під чиїм керівництвом ставали на крило нині знані фахівці, які, як і їхній учитель, врятували сотні пацієнтів. До них належить і доктор медичних наук Броніслав Полінкевич, який уже 55 років робить найскладніші операції на шлунково-кишковому тракті. Йому незабаром 80, а він оперує в інституті Шалімова, рятує воїнів АТО в госпіталі прикордонних військ, їздить на роботу на велосипеді, а після операції розслабляється грою в шахи. 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Добровольцеві із Львівщини, який залишився без руки на Майдані, встановили найсучасніший протез

    Уперше в Україні відбулося протезування біонічним протезом верхньої кінцівки. Події, що почалися два роки тому в нашій державі, скалічили тіло, душу й долю не одній людині. Звісно, держава і лікарі, як і належить, допомагають бійцям пристосуватися до життя в іншому стані. Так, для протезування учасника бойових дій в Україні постановою Кабміну №518 передбачено кошти розміром 900 прожиткових мінімумів. Торік це було 2 мільйони 192 тисячі 400 гривень. Цього року сума має збільшитися.

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Правда і міфи вакцинації

    Щоб довкола теми щеплень в українському суспільстві вибухнула дискусія, досить найменшої іскри. Антивакцинальні настрої існують у багатьох країнах, проте в нас їх градус через недовіру до влади загалом та охорони здоров’я зокрема в рази вищий. Бракує перевіреної інформації, тож люди охочіше вірять розповідям знайомих чи телешоу, ніж лікарям. Факти смерті чи інвалідизації після щеплень хоч офіційно й спростовують, але вони надалі сіють страх і відмови від вакцинації. Як-то кажуть, ложечки на місці, та осад залишається.

    Одна з найбільших проблем — спілкування (хоч іноді його важко так назвати) з лікарем. «Прийшла якось із дитиною до лікаря на щеплення, спитала: «А що за вакцина, хто виробник?» У відповідь почула: «Яка вам різниця, дякуйте, що взагалі є», — розповідає Юля К., мама 4-річної Оленки. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Старий знайомий став агресивнішим

    З початку епідемічного сезону на грип та ГРЗ в Україні перехворіло 2,2 мільйона людей. Найбільше недужих на Київщині, де заслабло 938 людей із 10 тисяч. Це майже вдвічі більше за середні показники по Україні. Багато хворіють у столиці: 850 киян на 10 тисяч жителів. Найменше недужих на Закарпатті, в Тернопільській та Харківській областях, повідомила журналістам керівник Українського центру контролю та профілактики захворювань міністерства Любов Некрасова.

    Епідеміопоріг не перевищено, проте фахівці дуже стурбовані агресивністю вірусу. На сьогодні офіційно підтверджено, що від грипу померло 25 чоловік: п’ятнадцятеро — в Одеській області, семеро — на Вінниччині, одна людина на Харківщині та двоє — в Києві. «Зауважу, що це офіційні цифри. Про те, що таких випадків набагато більше, повідомляють місцеві ЗМІ чи лікарі, але я озвучую лише офіційні цифри», — зазначила посадовець. 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    «Донна» посилає сигнал SOS

    Цей діагноз прирікає тисячі жінок боротися зі смертю щодня, ламає їхні долі й руйнує ще вчора щасливі сім’ї. Він часто не дає жінкам спізнати радість материнства, забирає у них повноцінне життя… Це рак молочної залози, який нині не шкодує навіть двадцятирічних дівчат. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Стент врятує тисячі життів

    Схопило серце — і нема людини. Цих трагічних історій, що трапилися зі знайомими, друзями, родичами, мабуть, по кілька в кожного з нас. Щороку від серцево-судинних хвороб помирає півмільйона українців. Ці недуги становлять дві третини структури смертності в Україні. Велика частка серед них — гострі інфаркти міокарда.

    «Статистика щодо гострих інфарктів не змінюється в нас 60 років. Знаємо, що потрібно робити, але не робимо. Ідея проста: треба швидко відкрити артерію. Бо крім того, що люди помирають, багато стають ще й інвалідами, залишаючись на утриманні в держави. Приблизно 18% після інфаркту зазнають аневризми шлуночка. Але якщо допомогу надати в перші дві години — то лише 2%», — каже завідувач відділення інтервенційної кардіології Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска професор Юрій Соколов.