Щоб довкола теми щеплень в українському суспільстві вибухнула дискусія, досить найменшої іскри. Антивакцинальні настрої існують у багатьох країнах, проте в нас їх градус через недовіру до влади загалом та охорони здоров’я зокрема в рази вищий. Бракує перевіреної інформації, тож люди охочіше вірять розповідям знайомих чи телешоу, ніж лікарям. Факти смерті чи інвалідизації після щеплень хоч офіційно й спростовують, але вони надалі сіють страх і відмови від вакцинації. Як-то кажуть, ложечки на місці, та осад залишається.

Одна з найбільших проблем — спілкування (хоч іноді його важко так назвати) з лікарем. «Прийшла якось із дитиною до лікаря на щеплення, спитала: «А що за вакцина, хто виробник?» У відповідь почула: «Яка вам різниця, дякуйте, що взагалі є», — розповідає Юля К., мама 4-річної Оленки. 

З початку епідемічного сезону на грип та ГРЗ в Україні перехворіло 2,2 мільйона людей. Найбільше недужих на Київщині, де заслабло 938 людей із 10 тисяч. Це майже вдвічі більше за середні показники по Україні. Багато хворіють у столиці: 850 киян на 10 тисяч жителів. Найменше недужих на Закарпатті, в Тернопільській та Харківській областях, повідомила журналістам керівник Українського центру контролю та профілактики захворювань міністерства Любов Некрасова.

Епідеміопоріг не перевищено, проте фахівці дуже стурбовані агресивністю вірусу. На сьогодні офіційно підтверджено, що від грипу померло 25 чоловік: п’ятнадцятеро — в Одеській області, семеро — на Вінниччині, одна людина на Харківщині та двоє — в Києві. «Зауважу, що це офіційні цифри. Про те, що таких випадків набагато більше, повідомляють місцеві ЗМІ чи лікарі, але я озвучую лише офіційні цифри», — зазначила посадовець. 

Цей діагноз прирікає тисячі жінок боротися зі смертю щодня, ламає їхні долі й руйнує ще вчора щасливі сім’ї. Він часто не дає жінкам спізнати радість материнства, забирає у них повноцінне життя… Це рак молочної залози, який нині не шкодує навіть двадцятирічних дівчат. 

Схопило серце — і нема людини. Цих трагічних історій, що трапилися зі знайомими, друзями, родичами, мабуть, по кілька в кожного з нас. Щороку від серцево-судинних хвороб помирає півмільйона українців. Ці недуги становлять дві третини структури смертності в Україні. Велика частка серед них — гострі інфаркти міокарда.

«Статистика щодо гострих інфарктів не змінюється в нас 60 років. Знаємо, що потрібно робити, але не робимо. Ідея проста: треба швидко відкрити артерію. Бо крім того, що люди помирають, багато стають ще й інвалідами, залишаючись на утриманні в держави. Приблизно 18% після інфаркту зазнають аневризми шлуночка. Але якщо допомогу надати в перші дві години — то лише 2%», — каже завідувач відділення інтервенційної кардіології Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска професор Юрій Соколов. 

Те, що МОЗ планував зробити цього року, вдалося реалізувати приблизно на 60%. Про це на підсумковій прес-конференції журналістам розповів міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Реально розпочати фундаментальні зміни в управлінні системою охорони здоров’я цього року не вдалося, бо парламент так і не ухвалив необхідний для цього пакет законопроектів. «Основне в реформі — фінансувати не ліжко-місце, а безпосередньо послугу. В цій системі держава покриватиме 100% вартості основного пакета послуг. Такий принцип не можна втілювати без автономізації мережі», — сказав він.

Найголовніше досягнення у галузі держзакупівель ліків — передача їх міжнародним організаціям. Передовсім це удар по корупції, а також найкраще співвідношення ціни та якості. Таким чином, до трьох міжнародних організацій передали 2 мільярди 197 мільйонів гривень. «Більшу частину грошей конвертовано у валюту. Це означає, що за будь-яких несприятливих умов в економіці ми збережемо кошти закупівель важливих лікарських засобів», — пояснив заступник міністра Ігор Перегінець. У планах на наступний рік — повністю передати цю процедуру міжнародним організаціям. Тому МОЗ більше не буде закупівельною агенцією, наголосив міністр. 

Системи охорони здоров’я у світі реформуються постійно. Це спричиняють нові виклики, що виникають повсякчас: міграція людей, старіння населення, поява нових вірусів, інфекцій тощо. Відмінність української медицини в тому, що, попри стоси всіляких «дорожніх карт» і нормативних актів, написаних за чверть століття, та мільйон разів озвучену потребу в реформуванні, інфаркти з інсультами й досі викошують десятки тисяч українців щороку (66% у структурі смертності), а тривалість нашого життя не збільшується з 1958 року. Нині Україна посідає 148-ме місце у світі за середньою тривалістю життя. За даними соціологів, 92% українців вважають, що медицину треба реформувати, 72% — незадоволені медичною допомогою й приблизно стільки само вважають її корумпованою. 

Головний перебій системи — не лише брак коштів, а й не ефективність використання навіть того обмеженого ресурсу, що надає держава. За підрахунками профільного міністерства, із 46 мільйонів, спрямованих цього року, лише 9 % витратили безпосередньо на оплату медичних послуг, тобто лікування людей.  

Щороку в Україні проводять понад 300 тисяч операцій із захворювання очей. Інвалідами внаслідок вад зору визнають близько 12 тисяч осіб. Як зберегти очі здоровими? Що спричиняє захворювання очей серед дорослих та дітей? Про це - наша розмова з головним офтальмологом МОЗ України Сергієм Риковим.

Постійні стреси, забруднення навколишнього середовища — із цими проблемами сучасна людина стикається щоденно. Вони негативно позначаються на здоров’ї кожного з нас, але особливо потерпають від них молоді мами, в яких передчасно пропадає або й зовсім нема грудного молока. Тому питання, чим замінити материнське молоко, за якими якостями підібрати штучне дитяче харчування, що не тільки не зашкодить, а й буде корисним для малюка, набуло нині особливої актуальності. Про це наша розмова з професором, доктором медичних наук завідувачем кафедри педіатрії №2 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика В’ячеславом БЕРЕЖНИМ. 

Усе їхнє життя — щоденна боротьба за нього. Юлина 10-річна донька хворіє на вроджену рідкісну недугу — муковісцидоз. «Нам не доступні майже всі потрібні ліки: вони або не зареєстровані в Україні, або дуже дорогі». Тому часто препарати везуть з-за кордону нелегально. Історії про те, як людину з ліками, без яких дитина не може прожити й дня, висаджують на кордоні через незаконне перевезення, — на кожному кроці. «Коли дитині треба зробити інгаляцію, але ти не можеш собі цього дозволити, бачиш, як у неї синіють губи від браку кисню, знаєш, що зараз вона почувається так, ніби в протигазі, живеш як у камері катувань», — розповідає Юля. Дисонанс між її рівним голосом та сповненими болю очима  — пекельний.

Нині МОЗ офіційно затвердило 171 нозологію рідкісних недуг. Скільки достеменно українців страждають від них, невідомо: реєстру орфанних хворих у нас немає. За приблизними підрахунками, їх 5 %. 75% орфанних захворювань вражають дітей. «Як виживаєте?» — питаю в Юлі. «Використовуємо прострочені ліки. В інших країнах такі препарати безплатні, тож передають їх нам як гуманітарну допомогу». До півроку після закінчення дати ліки ще можна використовувати. У такий спосіб, каже вона, рятуються майже всі хворі на муковісцидоз.

На IX з’їзд 260 інфекціоністів  із 24 областей  зібралися  в Тернополі. 

Примітно, що на адресу з’їзду надійшов лист від імені 95 інфекціоністів Криму, які засвідчили свою повагу та побажали успіхів. Президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів професор Михайло Андрейчин  у вступному слові наголосив, що національній безпеці країни передовсім  загрожують хвороби, які набули значного поширення: ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, герпетичні, кишкові та арбовірусні інфекції, а також різні паразитози.