Медицина

Фахівці академічної установи переймаються не лише  оперуванням складних патологій, а й усіляко намагаються пропагувати здоровий спосіб життя. От і нещодавно побачило світ видання «У ритмі серця», де автори спробували розповісти не тільки про можливості інституту, а й надати доступні корисні поради людям, вселити читачам віру і надію, що з хворобами можна і треба боротись. Сьогодні на запитання  кореспондента «УК» відповідає директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова,  академік НАН України Геннадій КНИШОВ.

— Добрими намірами вистелений шлях самі знаєте куди, — нервує вагітна жінка в групі пікетувальників. — Ми вже знаємо, до чого призводять подібні пертурбації, особливо в охороні здоров’я… Інші учасники громадської акції, які недавно протестували в Черкасах проти об’єднання двох пологових будинків, похмуро тримали плакати з відповідними написами.

За словами головного імунолога столиці Олега Назара, хвилю захворюваності лікарі прогнозують на початку січня, але поки що ситуація із захворюваністю на грип стабільна і контрольована. У столиці епідемпоріг перевищено лише на 3—5%. — Карантинних заходів найближчим часом не вживатимемо, адже необхідність у них виникає, лише коли рівень захворюваності перевищує епідемпоріг на 20%. Як тільки температура знизиться, підвищиться вологість, — буде спалах грипу, — зазначив Олег Назар. 

Більшість із нас переконані, що алергія — захворювання сезонне й з’являється зазвичай навесні, коли починається цвітіння рослин. Проте майже ніхто не пов’язує появу на тілі почервоніння, яке страшенно свербить, із холодною порою року. Тим часом, переконують фахівці, низькі температури —  теж  провокують алергію, причому з нею має справу кожен п’ятий українець. 

Кожна четверта дитина в країні, яка звертається до ендокринолога, має порушення зросту і статевого розвитку, а це може призвести до ліліпутії. З такою проблемою людина може народитися, а інколи вона дістає її у процесі життя… Яким чином у нашій державі опікуються маленькими людьми й чи існує панацея від ліліпутії, «УК» з’ясовував у доктора медичних наук Олени Большової. 

Йшла третя година перельоту, коли у пасажира рейсу трапився епілептичний припадок. Американець був величезним — понад 180 кг ваги, він ледь вміщувався у своєму кріслі. І коли лікар Леонід Пінський кинувся на допомогу — сам людина не слабка — йому ледве вистачило сил, аби зафіксувати хворого. Салон економ-класу борту київського «Аеросвіту» (а це приблизно 200 пасажирів) — завмер.

 У Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Рівненській областях зростає кількість випадків захворювання на кір. Уже зафіксовано 123 випадки. 40 хворих госпіталізовано, 4 з них — дорослі. Кір і вітрянку підхопили наприкінці листопада жителі кількох районів, що межують із Львівщиною. За даними головного управління охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації, здебільшого це діти шкільного і дошкільного віку.

Обнадійлива новина для сімей з дітьми, які потерпають від рідкісної  та небезпечної хвороби – гемофілії:  29 листопада центральне медичне відомство розпочало додаткові тендерні закупівлі ліків від цієї  недуги. Майже 7 млн грн бюджетних коштів  вдалося заощадити за рахунок наведення порядку в тендерних закупівлях. Таких препаратів  цьогоріч придбано  майже на 30 млн грн — перевага надавалася саме ефективнішим лікам, більшість з них уже надійшла в області.  

Донедавна до більшості сільських навчальних закладів Прикарпаття медичні сестри і лікарі, як правило, тільки навідувалися, та й не в усіх  школах райцентрів постійно працювала медсестра. Чи правильно це, особливо після непоодиноких смертей учнів на уроках фізкультури?. 

«Я живу, як знедолений! — писав 32-річний Людвіг ван Бетховен під тиском глухоти, яка швидко прогресувала. — О, як жорстоко я стикався з двічі трагічним досвідом мого поганого слуху, я все-таки не знаходив у собі сили сказати людям: говоріть голосніше, кричіть, адже я глухий».  

Поза сумнівом, до початку медичної реформи країна прийшла морально налаштованою — ні в пацієнтів, ні в медиків не залишилося сумнівів: без змін не обійтися, галузь треба терміново лікувати. Та надалі, як зазвичай буває за тих чи тих починань, першу скрипку перебрав на себе … страх. А раптом буде гірше, піде щось не так, не справдяться сподівання, звільнять, розформують —  список застережень можна продовжувати. У профільному міністерстві про непрості настрої в суспільстві й серед колег знають. Тому намагаються терпляче роз’яснювати свою позицію різній аудиторії, де журналісти, зрозуміло, серед найбажаніших слухачів. Черговий крок у цьому напрямку — започаткування роботи прес-клубу, в першому засіданні якого взяли участь міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко, його заступник Олександр Толстанов, начальник управління Національної академії медичних наук Василь Лазоришинець та представник ВООЗ в Україні Ігор Поканевич.  

Напевне, жодне інше питання досі не мало такого широкого обговорення в області, як перші кроки на шляху медичної реформи та її перспективи. «Круглі столи», засідання Громадської ради, котра діє при облдержадміністрації, розширені колегії управління охорони здоров’я, семінари, наради, численні інтерв’ю в пресі. Тому коли на сайті одного з місцевих Інтернет-видань з’явилося звернення головних лікарів чернігівських міських медичних закладів до  свого профільного міністра — це аж ніяк не здивувало.