З року в рік вартість лікарських засобів в Україні зростає, тож лікування якісними препаратами стало розкішшю не тільки для пенсіонерів, а й для українців із середніми статками. Тому на сьогодні забезпечення доступними ліками людей — одне з головних завдань уряду, а питання наведення ладу в ціноутворенні на фармацевтичному ринку є принциповим для представників влади.


 

Гіпертонія — не лише найпоширеніша, а й, мабуть, одна з найбільш підступних хвороб. Упродовж багатьох років вона здатна непомітно підточувати людське здоров’я, вражаючи серце й судини, й в одну мить проявитися серцевою чи нирковою недостатністю, інсультом чи інфарктом. Втім, якщо вчасно виявити гіпертонію та ретельно виконувати всі рекомендації лікаря, можна на тривалий час досягти стійкого зниження тиску. Про основні ознаки, фактори ризику та лікування артеріальної гіпертензії «УК» розповів головний терапевт МОЗ України Василь НЕТЯЖЕНКО.  

Проблемі підвищення доступності лікарської допомоги незаможним категоріям населення за кордоном приділяють особливу увагу, а досвід організації лікарського забезпечення постійно вдосконалюється. Попри це, майже у всіх розвинених країнах витрати на відшкодування вартості лікарських засобів постійно зростають. Основна причина — постійне підвищення цін на ліки.
Лікарське забезпечення пільговиків за кордоном здійснюється відповідно до рекомендацій ВООЗ та рішень Люблінської Хартії. 

Вітчизняні фармпрепарати для лікування артеріальної гіпертензії за ефективністю та якістю не поступаються закордонним аналогам. Вони мають усі необхідні складові для ефективного лікування високого артеріального тиску і відповідають вимогам чинного законодавства. Їхню якість контролює Державна служба лікарських засобів України.
Доступність та стала присутність на ринку є головним аргументом для держави, коли йдеться про вибір тих чи тих постачальників ліків.  

Ліки в Україні коштують рекордно дорого: й у сусідніх із нашою країнах, і в державах Західної Європи аналогічні препарати можуть бути вдвічі-втричі дешевшими. Проблему можна розв’язати, вважають як у Мінохорониздоров’я, так і в експертному середовищі. Першим кроком для налагодження цивілізованої державної політики у цій сфері стала постанова Кабінету Міністрів «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою», ухвалена у квітні цього року.  

Один із пріоритетів реформування галузі охорони здоров’я, запевняють чиновники, — формування сучасної системи екстреної медичної допомоги в Україні. Але пацієнти побоюються, що ефективним все буде тільки на папері.
Середня смертність в Україні за статистикою — 130—135 осіб на 100 тис. населення — перевищує показники країн Європи в 3—5 разів. При цьому до 24% українців помирають у лікарнях, а більшість із 76% туди просто не встигають дістатися і стають покійниками вдома, на роботі чи деінде.

Нестабільна погода цього літа дивує  нас своїми сюрпризами: бувало, що тижнями температура зашкалювала, а на зміну їй зривався дощ. І якщо в прохолодні дні зазвичай працюється комфортно, коли за вікном – до 40 градусів, украй важко. І не тільки українцям.
Нещодавно австрійські фахівці провели дослідження і з’ясували, що в такі дні продуктивність праці знижується від 30% до 70% порівняно з нормальним погодним режимом.  В Україні ситуація схожа.

Характерною ознакою років незалежності України є демографічна й етнічна криза, коли смертність, починаючи з 1991 року, невпинно зростає, а народжуваність — навпаки знижується. Найгірше, що така  сумна картина спостерігається вже навіть серед відносно здорових українських дітей. Якщо екологічна катастрофа не зупиниться,   населення України до 2050 року може значно зменшитися. 

Жителька селища Царичанка Дніпропетровської області Ірина Твердохліб у 15 років захворіла на грип. Через ускладнення хвороби дівчина почала втрачати слух, який з кожним роком слабшав. І вже у 24-річному віці отримала групу інвалідності, а в 30 наділа слуховий апарат. Попри ці негаразди, Ірина змогла закінчити Дніпропетровське училище культури за спеціальністю «режисер», вивчилася й на бухгалтера — все з червоним дипломом. Співала в районному  ансамблі, танцювала, читала вірші. А потім після медичних курсів працювала дезінфектором. Сьогодні 34-річна жінка одна виховує дворічну донечку і через майже повну втрату слуху змушена працювати прибиральницею. 

На Запоріжжі підвищення якості життя людей пов’язують, передусім, із  забезпеченням належного рівня надання медичних послуг, зокрема, сільському населенню. Про нагальні завдання  і поточні здобутки в цій галузі краю ми ведемо бесіду з начальником управління охорони здоров’я  облдержадміністрації Андрієм Запорожченком.