12 березня цього року на розгляд Верховної Ради надійшов проект закону № 10170 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)». За умови прийняття документа аборти у нашій країні заборонять. А штучно переривати вагітність дозволятимуть лише за умови виявлення у вагітної хвороб, які можуть загрожувати її життю. Матимуть змогу позбутися небажаної вагітності й дівчата до 16 років, жінки з місць позбавлення волі, матері п’ятьох дітей, а також ті, в кого помер чоловік чи є дитина-інвалід.

Певна річ, у цьому делікатному питанні знайшлися і противники, і прибічники. Одні обурені спробами держави в такий спосіб зазіхнути на власне право вибору жінки — народжувати чи ні, а інші виступають за життя, вважаючи аборти першопричиною поганої демографічної ситуації в країні та великим гріхом. 

Для того, щоб побачити результати реформ у медицині, потрібен передусім час. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук. За його словами, нині в галузі охорони здоров’я багато проблем. Одна з них — неефективний розподіл грошей. «Не все ще в цьому напрямку зроблено, і незважаючи на те, що фінансування збільшується, гроші до хворих не доходять», — сказав глава уряду, додавши, що проведенню реформи часто заважає опір медичного персоналу.  

Василь Кравченко, головний лікар Городищенського районного територіального медичного об’єднання, не приховує тривоги: сьогодні кадрова проблема гостра, особливо на селі. Район у цьому плані не найгірший в області, однак укомплектованість медичних закладів лікарями ледве дотягує 69%. Бракує, зокрема, терапевтів, педіатрів, стоматологів. Чимало вакансій у дільничних лікарнях та амбулаторіях узагалі не заповнені — одні виїхали, інші пішли на заслужений відпочинок.  

У коментарі до матеріалу «Щоб не хапатися за серце» («УК» від 14.02.2012) головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.  М. Амосова Сергій Сіромаха, зокрема, наголошував, що дедалі більше до їхньої установи звертається молодих людей. Організація допомоги населенню — справа не лише лікарів. Ідеться про майбутнє нації, а отже й про безпеку держави.

 Система охорони здоров’я у нашій країні давно підійшла до тієї критичної межі, за якою — прірва. Тож її реформування — один з найбільш актуальних напрямків перетворень у суспільстві. Та ні нові закони, ні схеми реорганізації медичних закладів, якими б сучасними вони не були, не зможуть працювати на повну потужність, якщо не відповідатиме сучасним вимогам професійний рівень українських лікарів. «Відсутність професійних знань у медицині, — влучно зазначив з цього приводу народний депутат України, член Комітету ВР з питань охорони здоров’я Віктор Корж, — не компенсуєш нічим, тож без масштабної просвітньої акції нам не обійтися».

«Лжі бережися і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло», —  застерігав ще князь Володимир Мономах. Якщо заглибитися в історію, то Українська греко-католицька церква боролася із «зеленим змієм» вже в другій половині XVIII ст. Тоді надрукували книгу повчань та інструкцій про шкідливість спиртного. Ще живі перекази на Тернопіллі про боротьбу з пияцтвом наприкінці XIX — на початку XX ст., коли, наприклад, митрополит Йосиф Сембратович звернувся до своєї пастви із посланням «Про високу гідність людини». Почали створювати братства тверезості (або стриманості), а багато вірних складали присягу про відречення від горілки. У деяких селах і досі стоять пам’ятники тверезості, яким сто і більше літ.  

Якісні та доступні за ціною ліки — це те, від чого залежить здоров’я кожної людини. А на фармацевтичному ринку України  подекуди ціни на певні життєво необхідні препарати вкрай високі. Тож уряд і Міністерство охорони здоров’я планують увести систему регулювання цін на ліки (референтну систему), а також систему реімбурсації (часткова компенсація вартості лікарських засобів). Перший пілотний проект, який невдовзі має запрацювати, стосуватиметься цін на препарати для лікування хворих на артеріальну гіпертензію. Про це на урядовому брифінгу повідомила перший заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моїсеєнко.  

22 квітня 1992 року в Інституті серцево-судинної хірургії  АМН України столичні кардіохірурги  вперше в Україні зробили  новонародженій дитині  операцію, на  яку зважувалися лише в найкращих закордонних дитячих кардіоцентрах. І  хоч офіційно відділення кардіохірургії та реанімації новонароджених в інституті було відкрито у вересні, кардіохірург Ілля Ємець та його колеги  по праву ведуть свою хронологію від того дня, коли вдалося врятувати Мишка Кікотя. Сьогодні хлопець разом з лікарями святкує 20-річний ювілей. Про те, чого досягла вітчизняна кардіохірургія за цей термін, ми дізнавалися в заступника  директора Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії  МОЗ України, доктора медичних наук  Надії  Руденко.  

Є низка хвороб, що небезпечні не стільки самі собою, скільки тими змінами в організмі, до яких вони поступово призводять. Лікарі не втомлюються наголошувати, що лише одним із наслідків цукрового  діабету може  стати ампутація ніг. Але навіть у разі, коли медики не виключають таку перспективу, можна знайти порятунок, аби й далі  відчувати щастя ходити власними ногами, без милиць та протезів. І вихід полягає не в застосуванні захмарно-дорогих технологій чи останніх досягнень фармацевтичної галузі.

Про те, як за допомогою нескладних заходів вберегтися від ампутації тим, кому доводиться жити з хворобами, здатними призвести до цього, ми запитали в доктора медичних наук, керівника клініки патології стопи й складного протезування Інституту травматології та ортопедії АМНУ професора Андрія Лябаха. 

За статистичними даними кілька років тому в Україні тримали 40-денний Великий піст 23% усіх домогосподарств. Поза сумнівом, це ті віряни, які сповідують його мету — приготування до святкування Великодня, а не чергову можливість оздоровитися, що вже зветься дієтою. Варто також нагадати, що церква трактує це випробовування  як унікальну можливість позбутися чимало з того, що заважає православним християнам набути духовного піднесення. Тож якось не зовсім віриться, що святковий великодній стіл викличе в них нестримне бажання з’їсти все й одразу. Тим часом дієтологи не втомлюються з року в рік застерігати про небезпеку, яка існує для здоров’я під час різкої зміни харчового раціону.