Зустрічі з вищим керівництвом Японії у Президента Петра Порошенка відбулися не одразу. Мабуть, сторона, яка приймає, навмисне так організувала протокол, щоб поважний гість зміг сповна відчути місцевий колорит, пізнати традиційну східну гостинність і вже на десерт, всотавши в себе дух Країни Вранішнього Сонця, зміг з усією серйозністю підійти до розмов із тамтешніми керівниками. Одне слово, схід — річ тонка й делікатна. 

Міжнародна консультативна рада, яка складається зі знаних у світовій політиці експертів і справжніх друзів України, провела перше засідання. Поради фахівців обов’язково стануть у пригоді під час побудови нової країни, варто лише уважніше до них дослухатися.

Поштовхом до плідної роботи стане й прискіплива увага Президента Петра Порошенка, який особисто пересвідчився в актуальності цієї структури: «Упевнений, що ця рада допоможе нам пройти період драматичних подій, і Україна стане сильнішою». 

Депутати Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) ухвалили резолюцію «Введення санкцій проти парламентаріїв». Ініціатива  проаналізувати легітимність введення санкцій проти депутатів належить російській делегації, і підготовка цієї доповіді  почалася в 2014 році.

Інтерес депутатів Держдуми до такого документа цілком зрозумілий: після того, як внаслідок анексії Криму ЄС уклав візовий «чорний список» російських політиків,  27 депутатів РФ, серед яких і члени російської делегації в ПАРЄ, стали невиїзними.  

Днями Київ відвідала делегація Європарламенту, до якої увійшли представники комітетів з міжнародної торгівлі та з правових питань. Під час зустрічей з українськими високопосадовцями євродепутати хотіли зрозуміти, як просуваються системні реформи в Україні, й пересвідчитися, що Київ готовий до роботи глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, яка має почати роботу з 1 січня наступного року. Враженнями від візиту до Києва з кореспондентом «УК» поділився депутат Європарламенту, член комітету з міжнародної торгівлі Габріеліус ЛАНДСБЕРГІС. 

Завершився візит до Ізраїлю української делегації у складі народних депутатів та урядовців: міністра юстиції, заступника міністра аграрної політики та продовольства і Міністра Кабінету Міністрів, а також представників бізнесу. Її метою стало вивчення ізраїльського досвіду, який в умовах війни успішно будує та розвиває країну. І застосувати його у всіх сферах: військовій, медичній, науково-освітянській, культурній.

Першого дня роботи делегації відбулася зустріч зі спікером Кнессету  Юлієм Едельштейном. Він розповів про допомогу Ізраїлю важкопораненим в АТО  українським бійцям. Ця країна готова надавати значно більшу підтримку в лікуванні та реабілітації українців.

Євродепутати під час чергової сесії ЄП у Страсбурзі ухвалили резолюцію з питання порушень прав людини, верховенства права і демократії у Росії, зокрема у справах естонського офіцера Естона Кохвера, українського режисера Олега Сенцова та громадського активіста Олександра Кольченка.

Доля голосування Ради Безпеки ООН щодо створення міжнародного трибуналу у справі фатального рейсу МН17 мало в кого викликала ілюзії. Беручи до уваги право вето Росії в Радбезі, яким вона хвацько блокує всі рішення, котрі ініціює Україна, намагаючись змусити  Москву заплатити за анексію Криму і кровопролиття на Донбасі, а також запеклий спротив Кремля самій ідеї створення трибуналу, великих надій на ООН плекати було не варто. 

На підвіконнях квартир польських міст можна побачити незвичні для України пристрої для відлякування голубів, а на дахах — системи, що не дають узимку утворюватися небезпечним для людей бурулькам. Турбота про громадян стала можливою завдяки вдалому проведенню у країні 25 років тому реформи органів місцевого самоврядування. Третину бюджету держави призначено саме для цих органів. Локальній владі торік поляки довіряли більше, ніж уряду, парламенту та партіям (58% опитаних). Про це свідчить опитування Центру досліджень громадської думки.

Це теж своєрідний маркетинговий хід — експорт реформи місцевого самоврядування, визнаної кращою в Європі. Поляки активно його використовують, бо саме такі нестандартні ідеї й проекти мають підтримку в Євросоюзі. Отож, щоб її мати, нам теж належить пройти нелегкий, але неодмінно креативний шлях. А поки що завдяки друзям-полякам маємо змогу отримувати найцінніше — уроки реформи, яка, втім, ще не завершена: удосконалення життя не має меж. 

На початку квітня 2015 року міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко від імені Кабінету Міністрів підписав пакет документів з урядом Німеччини, за яким ця країна надає нам грант обсягом 14 мільйонів євро на розвиток українських заповідників.

Для підпорядкованих Мінприроди (є ще й інші відомства, які керують заповідниками) сорока установ природно-заповідного фонду (ПЗФ) з державного бюджету цього року передбачено 121 мільйон гривень. Майже вся сума піде на зарплати й комунальні послуги. Коштів немає навіть на бензин і форму. Тому 14 мільйонів євро (або майже 330 мільйонів гривень) від уряду Німеччини, виділених для стратегічного розвитку заповідної справи в Україні, нам дуже потрібні. Бюджет проекту розподілено на п’ять років.