Наука

  • "Математики називали Келдиша працюючим дворянином"

    1961 року Юрію Гагаріну відкрився міжзоряний простір, а вченим - зоряний час: АН СРСР очолив "космічний" Мстислав Келдиш.

    Спогади президента Національної академії наук України Бориса Патона про знаменитого колегу, академіка Мстислава Келдиша наштовхнули на ще один "титул" визначного російського вченого: він же був віртуозним закрійником часу... Адже не раз викроював його зі своєї доби, перевантаженої справами державної значущості. Зокрема у відрядженнях.
     

  • Наталя БOРOДЮК

    "Участь України в програмах ЄС не відповідає її науковому потенціалу"

    Концепцію європейського дослідницького простору створено на початку нинішнього тисячоліття як відповідь країн ЄС на економічні виклики сучасності. Її головними інструментами стали Рамкові програми, через які здійснюється фінансування наукових розробок практично в усіх сферах науки і технологій. Про участь України в таких роботах ми розмовляємо з керівником групи експертів проекту ЄС "Офіс спільної підтримки для сприяння інтеграції України до європейського дослідницького простору" Александером БАКОВСКІ.

     

  • Космічний рік - 2011 на планеті

    "Україна має підвищити свою незалежність в реалізації космічних проектів"

    Космічний рік - 2011 на планеті відкрила українська ракета, спроектована і виготовлена дніпропетровськими спеціалістами ДП "КБ "Південне" ім. М. Янгеля" та ДП ВО "Південмаш". 20 січня о 14 годині 29 хвилин і 1 секунду за київським часом з космодрому Байконур стартував ракетоносій (РН) "Зеніт-3 SLБФ", який успішно вивів на розрахункову геостаціонарну орбіту російський космічний апарат "Електро-Л".

  • Антарктида - не екзотика

    "П'ятнадцять років тому український прапор вперше був піднятий в Антарктиді. Відтоді Україна входить до кола тридцяти антарктичних держав. Це дуже важливо для нас не тільки в плані іміджу, а й у стратегічній перспективі. Антарктида - не просто екзотика - це органічна складова нашої науково-технічної діяльності", - відзначив голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації Володимир Семиноженко. 

  • Олена ОСОБОВА

    Акулячий зуб намалює мапу

    З одного боку, акулячий зуб настільки гострий, що ним можна різати папір. З другого, колекція акулячих зубів, зібрана доцентом Луганського національного університету Миколою Удовиченком, має практичне значення для геології і картографії.

    "За допомогою акул визначається вік порід, коли вони сформувалися. Це допомагає геологам у практичній роботі, в тому числі при складанні мап", - підкреслює Микола Іванович.

  • Олег ЧЕБАН

    Алмази від... космічного прибульця

    Скільки разів людство лякали апокаліпсисом, який, зокрема, може настати через зіткнення Землі з космічними прибульцями? А все через те, що в космосі тісно! На Юпітері від зіткнення з астероїдом утворилася вирва розміром як наша планета. На самій матінці-Землі космічні прибульці теж залишили немало шрамів. І схоже, такого торпедування й надалі не уникнути.

  • Космічна гонка - питання престижу, а не могутності

    На початку жовтня Китай зробив перший крок на шляху до висадки на Місяць - запустив до нього свій перший дослідницький апарат. У той час, як багато країн захоплюються успіхами Китаю в освоєнні космосу, деякі аналітики продовжують ставити непросте запитання: навіщо нині китайському урядові космічна програма?

  • "Єдине вікно" відкриють в Інтернеті

    Державний комітет з питань науки, інновацій та інформатизації завершує підготовку всіх необхідних документів для впровадження електронного урядування в Україні. Як повідомив на брифінгу голова Держкомінформнауки Володимир Семиноженко, новий проект може запрацювати вже у грудні цього року.

  • Олег ЧЕБАН

    А в дарунок - "Зоряний дощ"

    Зоряне небо - це надзвичайно чудове видовище, яке може спостерігати людське око. З цих слів у Вінницькому планетарії почалася подорож Сонячною системою для учнів молодших класів з села Привітне Мурованокуриловецького району.

  • Олег ЧЕБАН

    "Мої випускники не поневіряються"

    Ми розмовляємо у кабінеті фізики та інформатики. Комп'ютери, що є на кожному столі, тихо дрімають, а ось їхнього "дідуся" довелося потривожити, знявши з шафи. Його Юрій Пасіхов разом зі своїми гуртківцями змайстрував ще 1987 р. За цю роботу він отримав Державну премію СРСР ім. Н. Крупської в галузі освіти, винахід відзначили золотими медалями на ВДНГ СРСР та України. Тепер це - "кам'яний" вік, адже системний блок працював як комп'ютер лише з телевізором і магнітофоном. Та саме завдяки цій розробці учитель перейнявся ідеєю транспортувати знання на відстані.