Освіта

Україна отримала змогу якісніше формувати політику розвитку мережі закладів профосвіти. Волинський ресурсний центр на замовлення Міністерства освіти і науки та програми Євросоюзу EU4Skills провів аудит мережі. Тепер у масштабах України відомо все про такі заклади. 

Є дати, які відзначають в окремому колективі, але за ними робота, що впливає на економіку та імідж держави у світі й стосується кожного з нас. Саме так можна охарактеризувати 90-річчя Київського національного університету технологій та дизайну, що виповнюється цими днями. Спонукало мене говорити про це почуття вдячності до університету, який закінчив пів століття тому і з яким не пориваю зв’язків досі.

Молодь з окупованих територій Донбасу, дитинство і юність якої випали на минулі неймовірно важкі шість років у нашій сучасній історії, зрозуміти складно, але можна і потрібно. Спробуйте тільки уявити себе на місці когось із них. Адже якщо тобі всього 10 років, ти дуже вразливий до всюдисущої липкої пропаганди, що, немов пробка, застрягла у вухах.

Як розповіли в управлінні освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, так звана оптимізація, а за суттю ліквідація шкільної мережі в області триває. Зміни відбуваються вже не один рік. Торік реорганізували у навчально-виховні комплекси, філії та шляхом пониження ступеня 31 заклад загальної середньої освіти, ліквідували вісім, було призупинено діяльність чотирьох.

Переміни в українській школі під час освітянської реформи уже дають про себе знати. Черкащина в цьому плані не виняток. На місцях чимало педагогів шукають і знаходять шляхи вдосконалення навчального процесу. Приміром, енергійна вчителька історії та правознавства із села Шендерівка Корсунь-Шевченківського району на Черкащині Валентина Кодола залучає учнів до цікавих проєктів.

Міністерство освіти і науки підготувало новий проєкт положення про дистанційне навчання. Про це повідомив тимчасово виконуючий обов’язки міністра освіти і науки Сергій Шкарлет на брифінгу щодо початку нового 2020/2021 навчального року і попередніх результатів вступної кампанії до закладів вищої освіти.

Чи буде ефективним новий навчальний рік у здобутті учнями знань і водночас безпечним для їхнього здоров’я? Запитання, яке турбує нині не лише педагогів, батьків, а й владу, зрештою, все українське суспільство. У школах Тернопільщини з нетерпінням чекають на зустріч з учнями й вірять, що навчатимуть їх за звичною очною формою, хоч готуються й до певних корекцій, пов’язаних із поширенням коронавірусної інфекції.

Ошатні, причепурені, хоч уже й поважного віку школи Циркунівської ОТГ чекають на юних господарів. На території об’єднаної громади їх дві: Русько-Тишківський ліцей та комунальний заклад «Циркунівський ліцей» Циркунівської сільської ради.

Уже зовсім небагато часу залишилося до 1 вересня, коли школярі країни мають сісти за парти і розпочати черговий рік навчання. Проте цього року карантинні обмеження готують багато сюрпризів і для системи освіти, і для батьків, і для дітей. «Урядовий кур’єр» аналізує, як триває підготовка до початку шкільних уроків.

На календарі серпень, але батьки потроху вже починають складати списки всього необхідного для підготовки дітей до нового навчального року, сподіваючись, що 1 вересня школи таки відкриють двері. Бо вважають це кращою альтернативою дистанційному навчанню, яке вимушено практикували в минулому навчальному році. А ось школи влітку й не переставали готуватися до прийому учнів: у них роблять ремонти, облаштовують класи та інші приміщення. Та в керівництва шкіл з’явився новий головний біль: організувати освітній процес в умовах адаптивного карантину. «УК» намагався з’ясувати, чи зможуть школи виконати всі рекомендації МОЗ та МОН щодо початку 2020/2021 навчального року.

Останнім часом неоднозначні дискусії в суспільстві спричинило обговорення та ухвалення 3 липня законопроєкту №3734 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей», який ініціював Президент України й одностайно підтримав Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. 

Важко не погодитися, що математика — одна з базових компетентностей для звичайного життя. З наступного року ЗНО з цього предмета стане обов’язковим. І хоч спонукали до такого рішення підсумки торішнього дослідження, які виявили проблеми зі знаннями учнів, цього року побоювання, що після дистанційного навчання та карантинного стресу можуть гірше написати навіть ті, хто в нормальних умовах добився б вищих результатів, не справдилися. Пишаймося: здобувачів освіти, які показали досконалі знання, більшає.