Увагу громадськості в Інтернет-просторі днями привернула інформація про те, що український підліток узяв участь у змаганнях з розробки програмного забезпечення з відкритим кодом серед школярів з усієї планети. І серед 334 осіб від 13 до 17 років з 36 країн він став одним із найсильніших. «Свіжі уми» у цілому виконали з 26 листопада по 14 січня 1925 завдань, працюючи з провідними спеціалістами організацій Open Sourse. Як наслідок, кожна з 10 організацій-наставників обрала двох переможців. Про те, як увійшов у провідну когорту юних талантів наш юний співвітчизник, «УК» дізналася вже безпосередньо в ліцеї «Інтелект», де навчається Ілля.  

Колишня тернополянка, а нині канадка Світлана Комінко нині викладає у бізнес-школі Технологічного інституту провінції Британська Колумбія, а також координує міжнародні програми. Більше того, створила  громадську організацію Open World Learning, переклад абревіатури якої українською означає «сова». Отже, як допомагає її освітній некомерційний проект прокладати, у тому числі й нашим співвітчизникам, шлях до мудрості, знань — у розмові з пані Світланою. 

Дарницький район — найбільший і водночас наймолодший у столиці. За офіційними даними, в ньому мешкає 350 тисяч людей, проте реально налічується до півмільйона жителів. Скажімо,  якщо у школах та дитсадках центральних районів столиці навчаються 20–25 тисяч дітей, то в нас — 50 тисяч.  
Одна найбільших проблем, яка потребує нагального розв’язання, — перевантаження наших закладів освіти, адже район інтенсивно розвивається. Тому цього року ми зокрема закінчуємо роботи в гімназії «Київська Русь», яку  буде оснащено сучасним навчальним обладнанням. Крім того, здаємо в експлуатацію два дитячі садочки, створюючи  в нових мікрорайонах  так звану крокову досяжність — аби  батьки, не користуючись  транспортом,  змогли довести дитину в садочок чи школу.

Жартують, що коли школярик переходить до третього-четвертого класу, батьки, допомагаючи йому з підготовкою домашніх завдань,  вже починають почуватися… хм… не зовсім інтелектуалами. Що вдієш — така шкільна програма, котра схожа на казкового персонажа, який потрапив до печери з коштовностями і може залишити собі все, що винесе за один раз. От і старається набрати побільше. Чи варто так навантажувати школярів?
Про це розмовляємо з директором школи № 20 міста Чернігова Миколою КОНОНЧУКОМ. 

 Такий центр — перший у краї та єдиний у країні за рівнем матеріально-технічного оснащення. На його створення витрачено загалом 5,1 млн грн, зокрема з обласного бюджету — 4,4 млн і 700 тисяч — кошти Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти інноваційних технологій, на базі якого й створено підрозділ. Так Сумська область виходить на лідерські всеукраїнські позиції в системі реформування професійно-технічної освіти. На цьому зокрема наголосив і міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник. На його переконання, сумський досвід вартий поширення у країні, за такими центрами — майбутнє професійно-технічної освіти, покликаної готувати висококваліфікованих робітників різних спеціальностей.

Невдовзі після того, як майбутні абітурієнти почали відсилати документи для реєстрації на ЗНО, що стартувала 4 січня, в післясвятковій інформаційній тиші як грім серед ясного неба пролунала заява першого віце-спікера Верховної Ради Ігоря Калєтніка: мовляв, не потрібне нам це незалежне оцінювання, бо погіршило воно якість освіти, тож треба повертатися до старої системи вступних іспитів.  

Зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться лише в червні, проте зареєструватися на нього потрібно вже протягом найближчих двох місяців.   Документи до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти  слід надіслати не пізніше, ніж 5 березня. 
Як наголошується на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, підтвердженням того, що вас зареєстровано на участь у тестуванні, є сертифікат учасника ЗНО. Якщо з моменту відправлення документів минуло три тижні, проте сертифікат або повідомлення про відмову в реєстрації так і не надійшли, слід звернутися до відповідного регіонального центру. 

Одним з чинників, який стримує формування майбутньої наукової еліти в Україні, є те, що в нашій державі освіта, наука та технології існують у різних площинах. Тому, наполягають в Українському науковому клубі,   ключовим моментом реформування має стати нова концепція розвитку та новий термін — «наукова сфера», котра включає в себе ці три складові. Що передбачає, зокрема, й функціонування дослідницьких університетів. Про це, так само як і про зміст нинішніх дискусій щодо реформування української освіти й науки, ми розмовляємо з науковцем Наталією ШУЛЬГОЮ.  

Нещодавно Дніпропетровський державний аграрний університет (колишній Дніпропетровський сільськогосподарський інститут — ДСГІ) відзначив 90-річчя. Сьогодні вишу є чим пишатися. Він відомий і в Україні, і за кордоном своїми науковими школами і оригінальними дослідженнями. Серед випускників університету багато знаних науковців, громадських діячів, Героїв України, керівників потужних агропідприємств. Ректор ДДАУ Анатолій Кобець, з яким розмовляємо, теж навчався у ньому.  

У рейтингу столичної шкільної освіти Український гуманітарний ліцей Київського університету імені Тараса Шевченка посідає перші місця.
— Не люблю змагальності в освіті, — заявила його директор Галина Сазоненко. — Ми не бали набираємо, а вчимо дітей досягати мети.
Так, змагальності для звіту вона не терпить. Водночас у відповідальності й творенні справжньої справи завжди була першою. Лідерові тісно в шаблонних рамках, тому постійно генерує ідеї, які об’єднують біля неї не однодумців, наголошує, а різнодумців, що прагнуть однієї мети.