Історія з розробкою нової редакції закону про вищу освіту триває вже шостий рік. Власне, дискусія навколо цієї проблеми почалася чи не з моменту прийняття в 2002 році чинної редакції закону, адже, на думку деяких експертів, уже на момент ухвалення цього документа багато його норм були застарілими. В парламенті попереднього скликання зареєстровано понад півдесятка законопроектів, жоден із яких так і не ухвалили. Можна довго перелічувати причини затяжної епопеї розробки одного з найважливіших для розвитку держави законів. Утім, головними, на нашу думку, є все-таки дві: політизованість процесу та брак єдиної концепції щодо того, як і навіщо потрібно змінювати освітнє законодавство.

Нещодавно в Сімферополі зібралися учасники спільного проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні». Вони  протягом 5 років пробивали дорогу інклюзії в нашій системі освіти. Для реалізації проекту було обрано два пілотних регіони і дві школи: сімферопольська школа-ліцей ім. Макаренка № 3 та львівська № 95. Саме тут напрацьовували програми, набували практичного досвіду прийняття рішень щодо особливих дітей, руйнували десятилітні суспільні стереотипи.
«Батьки особливих дітей, громадські організації, вчителі, державні чиновники до цього проекту існували в паралельних світах. Зараз же ми почали чути і розуміти одне одного», — констатувала Галина Клименко, координатор проекту в Кримському регіоні. Але найбільшим досягненням стало те, що поріг 55 кримських шкіл торік 1 вересня переступили 125 дітей з різними нозологіями, також свої двері для них відчинили 13 дитсадків. Ще 2011 року про таке можна було лише мріяти: до загальноосвітніх шкіл змогли «пробитися» лише 9 дітей. 

Донедавна на Волині про розвиток дошкільної освіти не йшлося. Дитсадочки закривалися і перепрофільовувалися, а професія вихователя набула статусу мало не каторжної. Ще б пак: за вельми скромну оплату вони подекуди змушені були доглядати понад тридцятеро діток! Та нині ситуація почала змінюватися на краще. Знову відкриваються нові садки, розвивається й мережа альтернативних закладів дошкільної освіти. У Луцьку нині діє кілька таких.

Учні, батьки, вчителі — кожен із них по-своєму уявляє ідеальну шкільну форму. Комусь важливо, щоб вона була гарною, іншим — зручною і виготовленою з якісних натуральних тканин. Проте знайти форму, яка б задовольняла всі вимоги, — не просто. В пошуках ідеалу «Урядовий кур’єр» вирушив на другий Всеукраїнський конкурс «Стиль сучасної школи», де в номінаціях «Шкільний стиль» та «Святковий настрій» були представлені найкращі зразки шкільного й повсякденного одягу.

Ви можете бути хорошим учителем, вправним лікарем чи кваліфікованим спеціалістом в іншій галузі, та без  знань управлінського менеджменту, навичок психології, комунікації, соціології, етики, уміння долати конфлікти і правильно формувати команду однодумців вам не стати справжнім лідером, тобто керівником, який уміє повести за собою.
Як влучно підмітив один із найвпливовіших теоретиків менеджменту минулого століття Пітер Друкер, ефективне лідерство полягає не лише в тому, щоб виголошувати промови чи подобатися комусь, — воно вимірюється результатами. 

Нещодавно директором Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук уже вп’яте обрано Івана Зязюна. Видатний учений став фундатором нового напрямку педагогічної науки й наукової школи з проблем педагогічної майстерності, яка не має аналогів у світі. От тільки світ матеріально шанує вчителя, а Україна втрачає власний освітянський хист. Так це чи ні, «УК» запитує безпосередньо в доктора філософських наук, якому завтра виповнюється 75 років. 

За підсумками останніх досліджень відомого університетського рейтингу Webometrics, цього року найкращий результат серед українських університетів отримала київська Політехніка: НТУУ «КПІ» з 957 місця, яке він посів у  лютому 2012 року, піднявся нині на 510-е в загальній таблиці університетів світу. Рейтинг складає група  вчених при найбільшому в Іспанії дослідницькому центрі Consejo Superior de Investigaciones Cientificas (Вищої ради з наукових досліджень). 

Українським студентам у березні цього року підвищать стипендії,  повідомив на прес-конференції міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник. Серед пріоритетів освітньої політики у 2013 році він назвав затвердження нових державних стандартів вищої освіти, запевнивши, що  2013 року правила вступу до вищих навчальних закладів залишаться такими ж, як і в попередньому році. 

Якщо ваша дитина щоранку вирушає пішки до школи за кілька кілометрів, безсоння і хвилювання вам гарантовані. Навіть якщо це звичні для села три кілометри, які в нашій країні вважаються пішохідною доступністю до навчального закладу. Журналісти «Урядового кур’єра» з’ясували, що певні поліпшення у підвезенні учнів до навчальних закладів відбулися, але й проблем виявили чимало. Особливо з утриманням та обслуговуванням шкільного транспорту. 

Про поліське село Степангород із телевізійних сюжетів днями дізналася вся Україна. Люди тут не пускають дітей до школи, мотивуючи тим, що вона аварійна і вчитися в ній просто-таки небезпечно. Дітям, схоже, тільки цього й треба. Натомість самі батьки прийшли до сільського храму науки на імпровізовані збори, щоб висловити своє невдоволення і навіть гнів керівникам району. Мовляв, подивіться: балка на даху справді трухлява — і ну бити по ній ногами!  Голова Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області Володимир Ткачук пообіцяв виготовлення документації на нову школу. А що ще він міг обіцяти? Зрозуміло, що бюджет дотаційного поліського району нову школу аж ніяк «не потягне» — та й чи таке вже невідкладне її будівництво?