У країні триває війна, ворог завдає ракетно-бомбових ударів по нашій інфраструктурі, цивільних спорудах, житловому сектору. Усе це доведеться відбудовувати після нашої перемоги. Звичайно, всім нам хочеться, щоб нові об’єкти були сучасними й надійними, давали моральне й естетичне задоволення. Виконати таке завдання будуть спроможні тільки кваліфіковані будівельники, інженери, яких ще треба підготувати.

У підвалі одного з освітніх закладів Звенигородського району молодий працівник ДСНС разом з досвідченим педагогом та директором закладу проходить уздовж викладеної гранітними блоками стіни до просторої кімнати. Світло з єдиної лампи під стелею малює поки що не райдужну картину майбутнього укриття для школярів. Сірі, трохи вогкі стіни й стеля, на дерев’яному помості вже розставлено кілька пофарбованих синім лав, обабіч — пожежний реманент. Є й система водопостачання. 

Світ стрімко змінюється, щодня з’являються нові виклики в житті, економіці, бізнесі. Чи готові до цих викликів українські студенти? Як навчити їх бути конкурентними у світі, в якому відбуваються глобальні зміни? Як не розгубитися у світі, де мільйони людей залишають домівки і намагаються вижити в інших країнах?

Про це ми запитуємо ректора Міжнародного університету фінансів Любов СМОЛЯР.

 Під час війни на палітрі життя нації домінують темні кольори. Та це й не дивно, адже тяжко бачити, як твоїх співгромадян убиває ворог. Але ж і надії втрачати ніяк не можна. Вносити в цю палітру яскраві барви можна і треба. Одним з таких яскравих мазків і стало для столичного Голосієва святкування 124-річччя Національного університету біо­ресурсів і природокористування України, яке його колектив присвятив підтримці Збройних сил України.

Освітній хаб нового типу, організований для дітей-переселенців, уже два місяці працює в Ужгороді. Його назва Inspiration cafe у перекладі українською означає «кафе натхнення». Як тут навчають, розвивають творчі здібності дітей 6—17 років із числа переселенців, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».

Альбертові Ейнштейну приписують вислів: «Нові проблеми не можна розв’язати на тому самому рівні мислення, який був до моменту їхньої появи». Нові часи потребують принципово інших підходів та рішень у контексті світових трендів. Про науковий потенціал Рівненщини говоримо з директором департаменту освіти і науки ОДА Петром КОРЖЕВСЬКИМ.

За останні роки інформаційно-комунікаційні технології стали невід’ємною складовою сучасного світу, завдяки чому навчальне середовище докорінно змінилося. Використання комп’ютерних програм, електронних засобів підвищує якість навчання, створює сприятливі умови для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб.
Перехід на дистанційне навчання через коронавірус став неочікуваним та доволі серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу — вчителів, учнів та їхніх батьків.

Сусідка-бабуся, що водить онуку до однієї із сумських шкіл, розповідає, як останнім часом змінилося харчування учнів. Вона називає страви, про які раніше навіть чути не доводилося. Але головне — всі вони мають здорову і корисну основу, формують іншу культуру їжі серед учнів, прищеплюють здорові харчові звички. Реформою шкільного харчування опікується перша леді Олена Зеленська, бо вважає за потрібне відвернути школярів від швидких наїдків і напоїв, які не просто не корисні, а завдають шкоди дитячому організму.

Під лежачий камінь вода не тече. Хто працює, той і має. Ці вислови зрозумілі всім зі школи. І багато хто пов’язує їх переважно з дорослим життям, коли треба забезпечувати власну родину. Але більшає тих, хто вже у шкільному чи студентському віці замислюється, що і як зробити, аби на краще змінити і своє життя, і життя навколишніх.
Це про тих, кого називають суспільно активними. Тих, хто шукає можливості втілювати свої ідеї.

Протягом життя людина постійно робить вибір. І кожен такий вибір задає темп і визначає наш подальший розвиток. Серед найважливіших, звісно, вибір професії. Адже насправді щасливий не той, хто має куди докласти працю рук чи голови, і навіть не той, хто отримує за це добру платню. Про задоволення від роботи мріє, напевно, кожен. Та не кожному, на жаль, це вдається.
Одна із причин у тому, що замислюватися, до чого є хист і бажання, більшість молоді починає перед самісіньким закінченням школи.