Продовження реформи «Нова українська школа», затвердження модельних навчальних програм для базової середньої освіти, розвиток інклюзивної освіти і позашкілля, підготовка до участі України в дослідженнях PISA-2022 і TIMSS — з-поміж пріоритетів МОН і Кабінету Міністрів на нинішній рік. Про ці та інші наміри йдеться у плані пріоритетних дій уряду на 2021 рік, затвердженому 24 березня.

На пробне ЗНО на Харківщині зареєструвалася велика кількість учасників — 10 086, а разом з Полтавською та Сумською — 19 226.
Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти завершує підготовку до проведення пробного ЗНО-2021. Про те, як воно проходитиме і про досвід організації проведення минулої основної сесії наш кореспондент попросив розповісти заступника директора Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Наталію РУСАНОВУ.

Епоха лікаря з фонендоскопом і похідною аптечкою завершується. І що раніше це збагнемо, то більше в нас шансів реформуватися. Нині всякий, хто хоче здобути знання (за умови, що володіє відповідними методологічними підходами), може це зробити завдяки інтернету в обсязі значно більшому, ніж передбачено програмою. Якщо ж людина правильно розуміє предмет вивчення, то матиме переваги перед тим, хто навчається за класичними методами.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна увійшов до когорти найкращих світових закладів вищої освіти у предметному рейтингу QS World University Rankings, в якому оцінювали майже 1,5 тисячі вишів з різних країн. Каразінський університет зайняв позицію 551—600 за двома предметами: «Інформатика та інформаційні системи» і «Фізика та астрономія». Завдяки чому вдалося досягти такого успіху, наш кореспондент попросив розповісти проректора з науково-педагогічної роботи кандидата хімічних наук, доцента Антона ПАНТЕЛЕЙМОНОВА.

Виповнюється 100 років із дня відкриття першого на Черкащині закладу вищої освіти, який нині має статус національного університету і йому присвоєно ім’я Богдана Хмельницького. За цей час він із провінційного вишу виріс до авторитетного класичного університету, який разом з іншими науково-освітніми центрами України дає студентам знання, готує національно свідому еліту держави.

Якщо до Сум заїжджати з Роменської автотраси, праворуч неодмінно приверне увагу масштабне студентське містечко, що з ранньої весни до пізньої осені потопає у зелені. Саме тут розташований Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, один із підрозділів якого ось уже 40 років — Нав­чально-науковий інститут фізичної культури. Нині його справедливо називають спортивною Меккою краю.

Сумський національний аграрний університет належить до вишів, де надають особливої уваги якості підготовки спеціалістів. Це стосується всіх факультетів, зокрема будівельного. Хтось може запитати: а як саме співвідносяться ці поняття? Наскільки затребувані нині будівельники в аграрному секторі краю?

«Нікому не побажаєш бути батьками дитини, яка постраждала від війни. Це перше. Якщо говоримо про державну політику, то маємо говорити і про цінності: головне завдання школи, зокрема вищої — формування світогляду. Це друге. Такі вони, два аргументи, чому Міністерство освіти і науки, громадські організації та освітяни реалізують спеціальну програму для дітей, яким війна перекрила доступ до української освіти», — так виконавча директорка громадської організації Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова на онлайн-конференції, присвяченій організації вступної кампанії-2021 в українські виші випускників з тимчасово окупованих територій, максимально дипломатично відповіла на ось таке провокативне запитання, що з’явилося в коментарях: «А що до інститутів вступатимуть не за рівнем знань, а за належністю до категорії діти з ТОТ чи АТО?»

Трохи більш як рік тому на Сумщині розпочали роботу фахівці Державної служби якості освіти, основне завдання якої — реалізація державної політики в освітній галузі, зокрема забезпечення її якості, нагляд за відповідними закладами щодо дотримання державного законодавства в межах наданих повноважень.

Не секрет: висока оцінка і підтримка успіху стимулює його розвиток. Саме це відчувалося під час зустрічі в Київському національному університеті технологій та дизайну з т.в.о. міністра освіти і науки Сергієм Шкарлетом та президентом Національної академії педагогічних наук України Василем Кременем. І ще одне враження: це був діалог тих, хто прагне розвитку освітньої галузі й знає, як це зробити, бо вони не чекають змін, а творять їх.