Пенсійна реформа

Ніде правди діти, ставлення до пенсійної реформи, запровадженої в Україні з 1 жовтня 2017 року, у різних категорій українців діаметрально протилежне. Тоді як певна частина літніх людей здебільшого радіє збільшенню виплат, ті, кому до виходу на заслужений відпочинок ще слід допрацювати, м’яко кажучи, зовсім не в захваті від збільшення необхідного для цього страхового стажу 1 січня 2018 року з 15 до 25 років і далі щороку на рік до 2028-го, коли такого стажу вже буде потрібно аж 35 років. 

Відповідно до ухваленого закону, з 1 жовтня 2017 року буде перераховано та осучаснено всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами обрахунку. Про це, повідомляє Урядовий портал, розповів міністр соціальної політики Андрій Рева у четвер на селекторній нараді з керівництвом відділень Пенсійного фонду на місцях з питань запровадження пенсійної реформи під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Під час виступу міністр поінформував учасників наради про основні положення пенсійної реформи. 

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (№6614) Верховна Рада цього тижня таки спромоглася ухвалити. У сесійній залі знайшлося 288 голосів «за» після мало не чотиригодинних обговорень і дискусій. 

Щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (№ 6614) у суспільстві виникає немало дискусій. Посадовці чимало часу проводили на різних каналах телебачення, пояснюючи, які нововведення чекають на тих, хто вже на заслуженому відпочинку, й тих, у кого цей період життя ще попереду. Однак запитань про те, що дасть українцям пенсійна реформа, у людей багато. Про це свідчать і дзвінки читачів «Урядового кур’єра» до редакції. Тож пропонуємо короткий виклад основних положень законопроекту, який надало Міністерство соціальної політики.

Питання пенсійного забезпечення актуальні для українців, напевно, завжди. Звісно, нині більшість літніх людей чекають на осучаснення своїх виплат, особливо тих, які не переглядали з 2008 року і раніше. 

Одразу після ухвалення Верховною Радою пенсійної реформи люди відчують перші позитивні результати у вигляді підвищених пенсій. Так характеризує подальші зміни міністр соціальної політики Андрій Рева. 

Як відомо, 13 липня 2017 року Верховна Рада 282 голосами депутатів ухвалила у першому читанні закон про пенсійну реформу. Нині його готують до другого читання та прийняття в цілому, що орієнтовно має відбутися у вересні цього року. Якщо це станеться, понад 8 мільйонів українських пенсіонерів отримають підвищення (осучаснення) пенсій, яке буде індивідуальним для кожного і залежатиме від стажу й заробітної плати людини, що перебуває на заслуженому відпочинку. 

Проект пенсійної реформи, запропонований урядом і представлений громадськості 17 травня, — це красиве й нетривіальне рішення, прораховане і спрямоване на відновлення соціальної справедливості та збереження пенсійної системи України. Таку загальну думку висловили представники експертного середовища під час зустрічі із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Зустріч у форматі конструктивної дискусії ініціював глава уряду.  

Учора в Будинку уряду говорили виключно про пенсійну реформу. Там уже давно обіцяли розкрити деталі запланованих нововведень. Тривалі дискусії, урахування рекомендацій міжнародних партнерів і представників експертного середовища вивели урядовців на конкретний текст документа тільки зараз. 

Ніде правди діти, через складну ситуацію в економіці останніх років українцям дуже просто втратити роботу. А ось знайти нову, та ще й з гідними умовами праці й зарплатою — завдання не з легких. Особливо це стосується людей передпенсійного віку. Бо, на жаль, ще доволі поширений серед вітчизняних роботодавців стереотип: що старший працівник, то менше з нього користі за умови однакової зарплати з молодими і жвавими. При цьому на їхні фаховість і досвід чомусь зазвичай не зважають. Як і на те, що після втрати робочого місця саме в такому віці знайти нове дуже складно, а часом і зовсім неможливо. 

Замислимося на хвилинку: чому одні люди бідні, а інші багаті? Так, є певний рівень доходів, за яким можна визначити бідну людину. Але, на думку фахівців, власну злиденність здебільшого програмуємо самі, не вміючи заощаджувати. Якщо людина витрачає все, що заробляє, і раптом виникає ситуація, яка потребує більших витрат, ніж зазвичай, доводиться позичати. А віддавати з відсотками. Саме так чимало людей потрапляють у коло безвиході, яке й призводить до бідності. 

Ставлення українців, що працюють, роботодавців і політиків до підвищення мінімальної зар­­плати до 3,2 тисячі гривень на місяць з 1 січня 2017 року було різним. Градус емоцій — від «перемоги» до «зради». Та, напевно, доцільно формувати свою думку, керуючись не самими емоціями, а конкретними фактами. А вони, принаймні щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду, такі: за перші два місяці року ПФ забезпечив повну та своєчасну виплату пенсій 11,9 мільйона пенсіонерів у всіх регіонах (окрім територій, не підконтрольних українській владі). Загальна сума видатків становила 34,6 мільярда гривень, що на 5,1 мільярда більше, ніж торік. І пенсійний бюджет ці виплати подужав, адже доходи його після підвищення мінімальної зарплати відчутно збільшилися. Так, виконання планових показників із власних надходжень у регіональних управліннях ПФ було забезпечено на 124,8%.