Пенсійні нюанси

Питання пенсійного забезпечення актуальні для українців, напевно, завжди. Звісно, нині більшість літніх людей чекають на осучаснення своїх виплат, особливо тих, які не переглядали з 2008 року і раніше.

Та зрозуміло, що у цій сфері є багато моментів і нюансів, які варто знати навіть тим людям, кому до часу виходу на заслужений відпочинок ще начебто дуже далеко. Отже, на запитання щодо пенсійного забезпечення, які турбують українців різного віку з різних куточків нашої держави, відповів заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір.

1. На жаль, за останні 5 років в Україні не проводили індексацію пенсій, хоча, ніде правди діти, інфляція останніх років надвисока. Тому й так невисокі пенсійні виплати знецінилися разів у три. Коли буде і чи буде взагалі проведено індексацію виплат літніх українців?

— Осучаснення пенсій з 1 жовтня 2017 року, яке має відбутися в межах пенсійної реформи, поглине усі індексації, які мали відбутися, але з певних причин, переважно через нестачу коштів у бюджеті Пенсійного фонду, давно не відбувалися. Це осучаснення зробить системним підвищення виплат, адже міститиме усі чинники, які раніше були причинами для індексації. Надалі ж запрацює механізм щорічної індексації виплат літнім людям, яка включатиме змішаний показник зростання зарплати та індексації, який має перекривати інфляцію на 100% і навіть більше.

2. Чимало українців нині працюють за кордоном, отримують зарплати і сплачують податки до держбюджетів інших країн. Чи зможуть вони по досягненні пенсійного віку отримувати пенсію в Україні?

— Питання пенсійного забезпечення людей, які працюють не на Батьківщині, у міждержавних відносинах регулюють зазвичай міждержавні договори між цими країнами. І якщо, наприклад, з Польщею в України такий договір (пропорційний) є, то такі питання вирішують без проблем. Адже в договорі прописано, що за час роботи у цій країні українцеві має бути призначено пенсію у Польщі. Так само полякові, який працює в Україні, має бути призначено пенсію тут. Для українця, який працював і вдома, і в Польщі, а пенсію хоче отримувати в Україні, цей стаж плюсують (український+польський).

Якщо українець працював і жив, скажімо, у Російській Федерації, а після виходу на пенсію почав і пенсію отримувати там, але згодом вирішив повернутися додому і подав документи на отримання пенсії в Україні, фахівці вітчизняного ПФ подають запит до Росії, з якою в нас також є міждержавна угода між країнами СНД, як і з іншими країнами колишнього Радянського Союзу. За цим запитом людині припиняють виплачувати пенсію в Росії, її знімають там з пенсійного обліку. Тільки після цього призначають пенсію за вітчизняним пенсійним законодавством, оформлюють пенсійне посвідчення за новим місцем проживання на території України і розпочинають виплати заробленої в Росії пенсії уже в Україні. Увесь стаж, набутий на території Росії, зараховують до стажу, з якого обчислюють такій людині пенсію в Україні. Діє ця угода і у зворотному напрямі — тобто для росіян, які працювали в Україні й вирішили повернутися в Росію.

Та поки що далеко не з усіма країнами світу в України укладено такі договори. І якщо українець працює, наприклад, в США, з якими такої угоди немає, тут для нього передбачено усі можливості для добровільної сплати внесків до вітчизняного Пенсійного фонду і таким чином набувати пенсійний стаж на Батьківщині. Чи укласти такий договір через певний час (скажімо, рік або кілька років) і сплатити внески за попередній час. Або перед виходом на пенсію в Україні одночасно сплатити внески за весь час, відпрацьований за кордоном. Як варіант — домовитися із закордонним роботодавцем, щоб він із зарплати працівника відраховував внески і до української пенсійної системи. Вибір є, всі ці варіанти передбачено у вітчизняному законодавстві. Але якщо людина не обрала жодного з них, то й, логічно, розраховувати на пенсію в Україні потім не матиме права.

3. Тривалий час розмір пенсійного забезпечення для військових не переглядали у бік збільшення. Чи зміниться це?

— Проблема з осучасненням пенсій для військових так само гостра, як і для всіх українців. Законопроект щодо пенсійної реформи цього питання не вирішує. Проте в його прикінцевих положеннях зазначено, що до 1 жовтня цього року уряд має внести на розгляд ВР проект з їх осучаснення. Прем’єр-міністр зазначив, що не пізніше ніж 1 січня 2018 року це питання має бути вирішено.

4. Де взяти 25—35 років стажу, які будуть необхідні для виходу на пенсію з 2018 року, дружинам військовослужбовців, які часто просто не мають можливості працювати, тим паче за певним фахом, адже їздять за чоловіками туди, куди їх направляють?

— Раніше в пенсійному законодавстві існувала норма про те, що якщо дружина військового проживала з ним разом у місцевості, де не мала можливості працевлаштуватися за своєю спеціальністю, їй за довідкою з військкомату ці роки зараховували до страхового стажу як необхідні для виходу на пенсію. Існує ця норма і нині, її не скасовано і не змінено. Як і певні інші норми, врегульовані законодавством до 2004 року. Як, наприклад, строкова служба в армії: для зарахування цих років до стажу слід подати до органів ПФ військовий квиток. Як і народження дитини та догляд за нею до трирічного віку: жінці достатньо подати до пенсійних органів свідоцтво про народження сина або дочки.

5. Як вплине осучаснення пенсій на кількість отримувачів субсидій?

— Основний принцип нарахування субсидії — це покриття державою видатків на сплату за житлово-комунальні послуги, що перевищують 15% доходів українця. Отже, якщо, наприклад, пенсія людини після осучаснення збільшиться умовно на 100 гривень, розмір її субсидії зменшиться, відповідно, на 15 гривень. Тож напевно є сенс відносно до таких пропорцій підняти пенсію, ніж залишити незмінним розмір виплачуваної субсидії.

6. Чи є нині обмеженим розмір зарплати, з якого відраховують внески до Пенсійного фонду?

— В Україні поки що не запрацював на повну силу накопичувальний рівень пенсійної системи. Отже, наша пенсійна система солідарна, а вона передбачає, що якщо, скажімо, брати внески до ПФ з 1 мільйона гривень зарплати, то в майбутньому і пенсію такій людині слід буде виплачувати, обчислюючи її із зарплати в той самий мільйон (рівень особистої зарплати людини — один із трьох чинників у розрахунку розміру пенсії). А сучасний стан бюджету ПФ такого просто не подужає. Отже так, нині є обмеження в розмірі зарплати, з якої сплачують внески до ПФ, — це 25 прожиткових мінімумів, чи 42 100 гривень.

7. Чи насправді з 1 жовтня 2017 року відновиться виплата у повному обсязі пенсій літнім людям, які продовжують офіційно працювати?

— З 1 квітня 2015 року запроваджено обмеження виплати пенсій для працюючих пенсіонерів, яких нині в Україні понад 2 мільйони. Так, спецпенсії тим, хто й далі працював на спецпосаді, припиняли виплачувати взагалі до моменту, коли людина врешті піде на заслужений відпочинок, а трудові пенсії виплачували на 15% менше від їх повного розміру, тобто в розмірі 85%. Крок цей був вимушеним, адже тоді об’єктивно в держави не вистачало грошей на такі виплати.

Рішення це не суперечило міжнародним юридичним нормам, адже в них зазначено, що виплату пенсії людині, яка працює, може бути обмежено або припинено взагалі. Але хоч норма така в міжнародному праві є, реально її застосовують у незначній кількості країн. І для України, де більшість пенсіонерів поки що не можуть підтримувати життєвий рівень через накопичувальну систему, а залежать від відплат лише через солідарну, застосування цієї норми боляче вдарило по них.

Саме тому нині уряд прийняв рішення, що з 1 жовтня 2017 року, після запровадження пенсійної реформи, виплати пенсіонерам, що працюють, буде відновлено у повному обсязі. Усе, що зароблено, — а це і зарплата, і пенсія, — вони обов’язково отримуватимуть повністю.

Якщо ж пенсійну реформу не буде ухвалено взагалі або буде ухвалено не в повному обсязі, норма про обмеження пенсії все одно діятиме лише до 1 січня 2018 року, адже у 2015-му встановлено саме такий термін її дії.

8. Кількість необхідного для виходу на пенсію стажу поступово збільшуватиметься, починаючи з 2018 року. Чи немає побоювання, що для чималої кількості літніх людей, які розраховували, що стажу їм вистачить, за новими нормами його буде недостатньо, і піти на заслужений відпочинок вони просто не матимуть можливості? Чи прораховували, скільки їх може бути?

— Такі люди, звісно і на жаль, будуть, але їх не так багато. Адже нинішнього і наступні кілька років виходитимуть на пенсію люди, які починали трудову діяльність ще за часів Радянського Союзу, а тому в них буде той трудовий стаж, який їм потрібен для цього. Його зараховуватимуть за записами, зробленими у ті часі в трудових книжках, навіть якщо тих установ чи підприємств нині вже не існує.

Фахівці з пенсійних питань підрахували, що середній страховий стаж усіх пенсіонерів, які нині отримують виплати в Україні, — 36,6 року. А в більшості людей, які виходили на пенсію й оформляли для цього документи протягом 2017 року, середній трудовий стаж жінок становив 30 років, чоловіків — близько 35 років, а отже проблем у них не було. Кількість тих, у кого такий стаж менш ніж 15 років, не перевищить 4%.

Наступного року пенсіонерів, у яких не буде потрібних 25 років стажу, а отже їм треба буде допрацьовувати до 63 або 65 років чи погодитися на виплату соціальної допомоги замість пенсії, має бути не більш як 15 тисяч осіб у всій Україні. 

Від редакції.   Микола Шамбір резюмував, що людині, яка в працездатному віці працювала офіційно і сумлінно, навіть з вимогою стажу 35 років має його вистачити. Але тим, хто працює нині, слід подбати про це заздалегідь, не погоджуючись на зарплату в конверті чи роботу без оформлення офіційного договору. Адже пенсія — це не те, що з настанням певного віку починає виплачувати держава, а те, що людина заробила собі сама. Тому замолоду слід подбати про те, що матимеш у поважному віці.

Матеріал підготувала Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр»