Однак досягнуте — далеко не межа. За підсумками першого півріччя 2013 року, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в регіоні становило 2588 мільйонів доларів США, а у січні—червні 2012 року — 1630 мільйонів доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту дорівнював 2 (торік — 1,5). У січні–червні цього року обсяги експорту товарів становили 5136,4 мільйона доларів США, імпорту — 2548,4 мільйона доларів. Порівняно з відповідним періодом торік експорт збільшився на 1,8%, а імпорт зменшився на 25,4%. За весь минулий рік у регіон ввезли товарів на суму 6538,3 мільйона доларів, а експортували з області — на 10 129,7. Отже, цьогорічні показники підтверджують тенденцію збільшення обсягів експорту і зменшення імпорту.   

Ще донедавна про рибну галузь в Україні якщо й згадували, то здебільшого напередодні та під час святкування Дня рибалки. Складалося враження, що вона для держави як п’яте колесо до воза. Однак із приходом до керівництва галуззю нової команди в ній відбулися  позитивні зміни. Тому нашу розмову з головою Держрибагентства України Віктором ДРОНИКОМ ми розпочали саме з оцінки  їх значущості  для відродження рибогосподарського комплексу і виведення його на європейський рівень.  

Рік тому на посаду генерального директора Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь» було призначено молодого амбітного керівника Ростислава Шурму. Разом з ним на комбінат прийшла нова команда управлінців. Підприємство на той момент  перебувало у стагнації. Перед новим менеджментом постало завдання: повернути «Запоріжсталі», що неабияк постраждала від наслідків світової економічної кризи, колишню міць. Адже від цього залежить доля 19,5 тисячі працівників підприємства та їхніх сімей, добробут цілого багатотисячного Запоріжжя. Із запитання про перші результати діяльності молодої команди управлінців ми й розпочали розмову з генеральним директором. 

Бюджетоутворююче підприємство Сум, що забезпечує роботою понад 12,5 тисячі осіб. Індустріальне серце Сумщини і країни, де щорічно виробляють продукцію на мільярди гривень. Провідний промисловий комплекс України в галузі важкого машинобудування, замовники якого входять до ТОП-100 компаній світу. Соціально відповідальний бізнес-партнер. Усе це — про ПАТ «Сумське НВО ім.  М. В. Фрунзе».
Такі характеристики стають особливо зримими напередодні професійного свята, яке машинобудівники відзначатимуть цієї неділі. Тож які саме складові сьогодення робітничого колективу? Що в основі промислової стратегії й тактики? На чому ∂рунтуються перспективи машинобудівників? 

На черговому засіданні обласної тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати обговорили ситуацію з підприємствами, що не розраховуються вчасно зі своїми працівниками. Було розглянуто чотири підприємства, що мають заборгованість із зарплати. Це акціонерне товариство відкритого типу «Фірма «Аура», КП «Врадіївський комбінат комунальних підприємств», Южноукраїнський відокремлений підрозділ колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» та КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв». 

На Миколаївщині вдало реалізуються та близькі до завершення десятки інвестиційних проектів. Обласна влада зацікавлена в поліпшенні сприятливого бізнес-клімату в регіоні, тож здійснюється регулярне наповнення веб-сайту «Інвестиційні можливості Миколаївщини», на якому для потенційних інвесторів та бізнес-партнерів розміщено інформацію щодо стану та перспектив розвитку області. З метою забезпечення сприятливих умов залучення й ефективного використання вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку економіки при облдержадміністрації  діє рада вітчизняних та іноземних інвесторів. А згідно з програмою соціального та економічного розвитку «Миколаївщина-2014» визначено 57 найвагоміших пропозицій інвестиційного розвитку.  

Луцький ремонтний завод «Мотор» — одне з тих підприємств, що за часів Союзу були абсолютно закритими. І перебування журналіста — та ще й із фотоапаратом в руках! — директорові та певним компетентним службам могло хіба що наснитися у жахливому сні.

Але наше суспільство за роки незалежності кардинально змінилося. А з ним — і ставлення до відкритості підприємств, що виконують надзвичайно важливі для держави функції — працюють на її обороноздатність та поповнення бюджету валютою. Яка, зрозуміло, як і повітря, була, є і буде потрібною завжди. 

Тому санкціонований державним концерном «Укроборонпром» візит журналіста на підприємство став своєрідним відкриттям. Бо про існування авіаремонтного підприємства на Волині завжди знав весь обласний центр, але… його нібито й не існувало (за документами). І в ЗМІ про нього ніхто ніколи не згадував. А коли свого часу одну з автобусних зупинок перевізники з благих намірів назвали «Авіазавод», то навіть виник мікро-скандал. Аякже  — страшну військову таємницю розголосили! 

Першими під прес руйнації, який запустили свого часу горе-реформатори, потрапили підприємства легкої промисловості. Зокрема, в столиці знищено взуттєві фабрики. Тисячі висококласних спеціалістів тепер або сторожують, або продають зарубіжний крам. Історію вітчизняної легкої промисловості перервано. Але ентузіасти зберегли головне для її відродження і продовження: традиції та вітчизняну школу. Важливо, що практики і вчені Київського національного університету технологій та дизайну зуміли створити базу для відродження галузі, конкурентоспроможної в сучасних умовах. Нині, коли реалізується Державна програма активізації розвитку економіки, це особливо важливо.

Про конкретні напрацювання, на прохання «Урядового кур’єра», розповідає Олександр БОРОДИНЯ. 

Лише за перше півріччя цього року єдиний в Україні розробник і виробник турбогенераторів і гідрогенераторів для електростанцій, устаткування для залізниць і міськелектротранспорту, великих електричних машин Державне підприємство завод «Електроважмаш» інвестував у нове устаткування 56 мільйонів гривень. Щороку на ці потреби, згідно з програмою модернізації виробництва, він готовий витрачати по 80 мільйонів гривень.
Розуміння того, що багато замовлень приносять не лише прибутки, а й чималі затрати, прийшло до заводчан  ще два роки тому. Саме на той час портфель Електроважмашу почав заповнюватися стрімкіше, ніж зазвичай, і  нині підприємство  забезпечило себе роботою аж до 2017-го. Обсяг його виробництва тільки цього року становить понад два мільярди гривень, збільшившись на 50 відсотків.  Із  такими темпами замовлень стало важко працювати на старому обладнанні, яке не міняли тут упродовж десятиліть. 

Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, перебуваючи 19—20 липня у Дніпропетровській області, відвідав найбільші металургійні підприємства, де взяв участь в урочистостях з нагоди професійного свята — Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Так, у Кривому Розі урядовець побував на потужностях ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Олександр Вілкул зазначив, що українські виробники металургійної продукції продовжують зберігати обсяги продажу, попри зменшення попиту на світових ринках: за 5 місяців 2013 року в Україні експорт прокату зріс на 0,7%.