Релігія

Скасування анафеми, накладеної 1997 року в Москві на патріархів Української православної церкви Київського патріархату й УАПЦ Філарета та Макарія, повернення їм канонічного чину завдало нищівного удару кремлівським ідеологам, які до останнього вилазили зі шкіри, прагнучи залишити Україну в зоні свого впливу

Початок місії екзархів Вселенського патріархату в Україні архієпископа Памфільського і Західної Єпархії УПЦ в США Даниїла та єпископа Едмонтона і Захiдної Єпархії УПЦ в Канаді Іларіона — надзвичайно важлива подія для всіх православних в Україні. Оскільки наближає надання томоса нашій автокефальній церкві. Їхні поважні гості — етнічні українці, тож в Україні вони спілкуються рідною мовою. Цю деталь відзначив і Президент Петро Порошенко під час зустрічі зі священнослужителями

«Лише заради того, щоб бачити це, варто жити в неспокійний час», — написав мені в приватному повідомленні мій колега тележурналіст, який уважно стежить за темою Томосу. Під «цим» він мав на увазі події, пов'язані з наданням автокефалії. Нам усім треба вмістити в свідомість, здається, значно більше, ніж ми уявляли та розраховували. Тут стрімка зміна подій, тут надзвичайне нервове напруження для вірних і посилений інтенсив із вивчення церковної історії для журналістів. Тут серія антиукраїнських кроків із боку РПЦ та церковного начальства УПЦ МП, і кроки на підтвердження українського вибору з боку Вселенського патріархату. І — війна, на жаль, церковна війна офіційної Росії та РПЦ проти отримання нами автокефалії

Уманці вже звикли до велелюддя у дні святкування юдейського нового року. Десятки тисяч прочан із багатьох країн окупували загалом тихе містечко на Черкащині, де поховано прах праведника Нахмана. Саме сюди й спрямовані маршрути, якими дістаються до України хасиди з усього світу. Ніхто вже не звертає уваги на те, що на узбіччях вулиць багато побутових відходів, а в повітрі  сморід. Так починається й головна хасидська вулиця  Умані Пушкіна. Саме нею вже пройшли тисячі прочан до могили Нахмана й зустріли  новий 5779 рік за єврейським календарем Рош-га-Шана

Це інтерв`ю могло б мати підзаголовок: «П'ять тостів під час розмови про українську автокефалію». Бо цей час – передавтокефальний та благодатний, чи точніше – заповітний, коли все хочеться запам'ятати, і бувають дні, коли все хочеться прожити та пережити знову. Він особливий ще й тому, що гуртує дуже різних людей. Я навіть не знала, що у моєму суспільстві стільки віруючих інтелектуалів, які думають про одне й те саме зі мною. Але час та очікування томоса оприявнили їх та якось пов'язали

Участь в урочистостях з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Русі-України Президент Петро Порошенко взяв саме в день Володимира, коли ми вшановуємо Рівноапостольного князя, хрестителя нашої землі. Хресна хода виявилася ще велелюднішою, ніж напередодні. Всю Софійську площу й підступи до неї заполонили прихильники української державності

Автокефальна церква — це питання української незалежності, нацбезпеки та світової геополітики. Про це заявив  Президент Петро Порошенко під час виступу на Всеукраїнській прощі, приуроченій 1030-річчю Хрещення України-Руси, яка пройшла у селі Зарваниця на Тернопільщині. На його переконання, для ідеї автокефалії української церкви настав  належний момент. «До томоса нас підводить сама логіка історичного процесу, логіка розвитку української нації й Української  держави», — наголосив Президент. 

Учора парламент ухвалив історичну постанову про звернення Президента до Вселенського патріарха Варфоломія із проханням надати томос про автокефалію православної церкви в Україні. За це рішення проголосувало 268  народних депутатів.

На храмі у Волновасі встановили освячені бані. Тут надшвидкими темпами продовжують роботи зі спорудження на донецькій землі святині Української православної церкви Київського патріархату на пошанування захисників України — і полеглих, і живих.

Минулої суботи українська письменниця Оксана Забужко і медик-волонтер Яна Зінкевич отримали нагороду священномученика Омеляна Ковча за життєвий приклад жертовності і гуманізму та задля порозуміння між народами. Церемонія відбулася в греко-католицькому соборі Святої Софії в Римі.

Водохреще завершує цикл зимових свят, які мають дуже давні дохристиянські корені. Церква багато взяла з давніх вірувань та ритуалів традиційної культури українців. Перед самим святом Водохреща — третій Святий вечір, який називали «Голодна кутя». Так само, як і на першу кутю, готують 12 пісних страв. Мотивацію звичаю давно втрачено, дослідники традиційної культури пов’язують цифру з 12 місяцями, а релігійники — з 12 апостолами. 

Розпочавши святкування недільного вечора, юдеї, які з’їхалися до Умані, продовжили їх уночі та впродовж наступного дня. Саме цього дня, за юдейськими віруваннями, Всевишній вписує ім’я та подальше майбутнє до Книги життя. Хасиди ж палко вірять: якщо зустріти Рош-га-Шана на могилі цадика (праведника) Нахмана, якого поховано в Умані, весь рік буде щасливим.