Небагатьом педагогам доводиться бувати в приміщенні Адміністрації Президента й особисто зустрічатися із главою держави. Напередодні свого професійного свята — Дня працівника освіти — цими обраними стали переможці всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2016».

Усі вони — вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області Олена Бурлака, вчителька математики середньої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №4 міста Гайсин Вінницької області Ольга Костенко, вчителька англійської мови Берегівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням англійської мови Закарпатської області Віолетта Македон і викладач предмета «Захист Вітчизни» Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Юрій Попович — отримали з рук Петра Порошенка відзнаки про присвоєння їм почесного звання «Заслужений вчитель України». Глава держави відзначив важливість проведення конкурсів професійної майстерності працівників освіти. 

Нещодавно хтось із небайдужих виклав у соцмережу фото з маршрутки, що курсує з Києва до Вишгорода, у якій висіло оголошення: «У цьому автобусі учасників АТО перевозимо з повагою, без обмежень і безкоштовно». Цю інформацію підтвердила колега, яка користується цим маршрутом. З’ясовується, є совісні люди, яким не потрібен закон від влади. Вочевидь, вони керуються людяним, неписаним.

А для більшості бійців, які повертаються до мирного життя, як грім серед ясного неба, постають його виклики. На рівні чуток вони знають про право на соціальні гарантії. А на які, куди звертатися, де брати документи, як їх оформляти? Аж голова обертом іде від запитань. На більшість із них мали б відповідати чиновники на місцях. Та через некомпетентність чи небажання посадовців бійці належних консультацій не отримують. 

Це вже друга зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками регіональних ЗМІ. У Клубі Кабінету Міністрів охочих заслухати інформацію щодо нової соціальної політики уряду зібралося близько 120 осіб. Організатори цього заходу розподілили порядок денний на три блоки: «Бюджетні ініціативи уряду на 2017 рік: перший чесний бюджет незалежної України», «Нові підходи уряду до соціального захисту населення», «Тарифоутворення: відповідальність органів місцевого самоврядування».

Володимир Гройсман спершу тезово розповів місцевим служителям пера і мікрофона про фінансові параметри, закладені до проекту кошторису країни на наступний рік, а вже потім дав відповіді на запитання, які найбільше хвилюють громадськість. Як виявилося, серед таких і контроль за використанням коштів місцевих бюджетів, і «децентралізація» доріг. 

Спостерігаючи, як не один рік городяни своїм коштом зовні утеплюють в багатоповерхівках окремі квартири, мимоволі відзначав, що добрій справі, яка дотична до питання політичної та енергетичної незалежності, бракує державної підтримки, щоб не «латки» ставити, а відразу весь будинок зробити енергоощадливим. Та нині підтримка є! Держ енергоефективності інформує, що за сім місяців цього року вже понад 76 тисяч українських родин скористалися урядовою програмою з енергоефективності, одержавши безповоротну фінансову допомогу на утеплення житла. Крім того, ухвалено 184 місцеві програми, за якими відшкодовують частину відсотків чи суми «теплого» кредиту. 

Якість і вартість житлово-комунальних послуг — з цього приводу у споживачів завжди чимало питань до надавачів цих послуг. Особливо ж нині, коли змінюються тарифи і відносини у сфері управління будинками, коли наближається новий опалювальний сезон, до надавачів послуг кількість запитань, звернень по роз’яснення зростає в рази. «Гарячі» телефони стають справді гарячими, фахівці не встигають відповідати на всі запитання, що звичайно ж, не може не викликати справедливих нарікань людей, які не можуть додзвонитися чи достоятися в черзі. Отже, надавачі послуг мають шукати інші шляхи спілкування зі споживачами. Однак це роблять далеко не всі. Одні не можуть придумати нічого нового, а інші не хочуть: менше запитань і нарікань від людей — то нібито й проблем у них менше… Утім, деякі підприємства намагаються поліпшувати комунікацію споживачів і надавачів послуг, йти назустріч споживачам. Певні новації у цьому запровадив Київводоканал. 

Чи змінився цього року алгоритм оформлення житлових субсидій? Які види доходів враховують під час призначення субсидій? З яким переліком документів і куди звертатися жителеві сільської місцевості, щоб отримати фінансову підтримку від держави? На ці та інші запитання наших читачів під час «прямої телефонної лінії» відповів  директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

Нові тарифи на гаряче водопостачання та інші проблеми, пов’язані із забезпеченням гарячою водою, викликали багато запитань у наших читачів. Зокрема багато таких, що стосуються роботи Київенерго, надійшло телефоном від жителів столиці. Тож ми попросили фахівців Київенерго відповісти на ті з них, які люди ставили найчастіше. Київенерго відгукнулося на наш запит. 

Традиційно з наближенням опалювального сезону, коли збільшується кількість наданих житлово-комунальних послуг, у багатьох українців виникають запитання щодо оплати їхньої вартості. Особливо актуальні ці запитання  цьогоріч, після чергової зміни цін на електроенергію й газ для населення. Адже далеко не всі фінансово здатні покрити ці видатки. Саме тому в порядок нарахування субсидій було внесено зміни, які мають полегшити оплату комунальних послуг таким категоріям населення.

Міністерство соціальної політики опікується тими людьми, які через свої невисокі доходи не можуть сплатити вартість житлово-комунальних послуг. Для цього вже понад 20 років діє програма житлових субсидій. Проте у звичайних українців часто виникає багато запитань щодо процедури нарахування субсидій. Тож очевидно, що система потребувала доопрацювання. 

Тема енергозбереження  нині — це реальні дії уряду, оскільки ті виклики, які стоять перед державою з  огляду на закупівлю імпортного газу, обсяги його видобутку, платіжки, які ми отримуємо, — стосуються кожного з нас. Про це сказав голова Держенергоефективності Сергій Савчук під час брифінгу «Як провести енергомодернізацію бюджетних установ, не витрачаючи бюджетних коштів?», що відбувся у середу в Будинку уряду.

Сергій Савчук нагадав, що для населення в Україні діє кілька державних програм з енергоефективності, до яких долучилися й органи місцевго самоврядування. Ці програми мають велику популярність в усіх регіонах. Також підвищенню енергоефективності сприяє те, що інвестори встановлюють котельні на альтернативних видах палива. Тож загалом щодо трьох категорій споживачів — населення, бюджетної сфери, теплокомуненерго — за два попередні опалювальні сезони Україна зменшила використання газу на 7,2 мільярда кубометрів. 

Цьогорічний опалювальний сезон, як і торік, розпочнеться вчасно. Переконання в цьому висловив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Едуард Кругляк на брифінгу, який відбувся в минулу п’ятницю. «З технічної точки зору в нас задовільний стан підготовки до зими: на 2 вересня — 90%. Це стосується не тільки теплокомуненерго, а всього ЖКГ», — зауважив він.

На 2 вересня до опалювального сезону комплексно підготовлено з видачею паспортів готовності 125 000 житлових будинків. Отже, вони вже готові прийняти тепло. Крім того, готові до опалювального сезону майже 90% шкіл, дитячих садків, а також 88% лікарень. До роботи в зимовий період підготовлено 4,5 тисячі одиниць спеціалізованої техніки, а це 82,4% запланованого. Заготовлено посипкового матеріалу та реагентів майже 730 тисяч тонн, або 61% запланованих обсягів, і 72% шанцевих інструментів. Підготовлено до роботи в зимовий період 84,8% водопровідних та 82,7% каналізаційних мереж. Також готові 84% котелень.