У жовтні українці стали свідками значного подорожчання м’яса птиці та яєць. Експерти й населення в різних містах України називають різні цифри підвищення цін на ці тваринні продукти — удвічі за десяток яєць і від 15 до 20 гривень за кілограм тушки птиці. У Києві, приміром, деякі супермаркети продають м’ясо птиці за акційними цінами 60 гривень за кілограм. Тобто без акцій цей товар коштує ще більше.

Ці продукти — складова так званого соціального кошика, вони підлягали державному регулюванню цін. Але як  писав нещодавно «УК», з 1 жовтня інститут регулювання було скасовано як експеримент на три місяці. А потім держава зробить висновки, чи продовжувати таке регулювання. 

У майстерні Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості жінки схилилися над сучасними швейними машинами: прагнуть отримати ремесло, якого нині за плечима не носити. А загалом у центрі навчають 56 професій!

«Зовсім не шкодую, що прийшла сюди: обладнання чудове, мультимедійні технології на допомогу, — каже 35-річна рівнянка Ірина Кравчук. — Я магістр педагогіки, працювала методистом на кафедрі в приватному виші. В один момент втратила роботу. Крій та шиття викликали захоплення давно, тож вирішила вдосконалити хобі та, можливо, зробити його своїм новим фахом. А кравець — професія творча і дуже масштабна, тут нам навіть трудове право викладають, отож відкрила для себе чимало нового».

Чи залишиться Україна з українським молоком?  Питання не таке риторичне, як може здатися. Начебто молока в нас доволі, але лише на перший погляд. Експерт-аналітик аграрної галузі Василь Вінтоняк констатує: виробництво молока в Україні впродовж останніх років скорочується — лише за вісім місяців цього року знизилося на два відсотки відповідно до зменшення поголів’я корів. За підсумками року виробництво молока очікувано скоротиться на понад 10 мільйонів тонн, а наступного — негативна тенденція збережеться. Навіть якщо держава надумає посилити підтримку тваринництва, зупинити падіння виробництва одразу не вдасться.

Скорочення відбувається здебільшого за рахунок господарств населення: корів, як правило, тримають старші люди, молодь не хоче займатися невигідною, на їхній погляд, справою. На тваринницьких підприємствах молочного напряму скорочення менше, але нестачу молока від приватних господарств компенсувати воно не в змозі.

У сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» надруковано «Пам'ятку учасникам АТО».

Що ближче початок опалювального сезону, то більше на адресу редакції «УК» надходить запитань від читачів щодо призначення житлових субсидій. Роз’яснення надав директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

25 вересня Міжнародна спільнота відзначила День людей із вадами слуху. Як живеться їм в Україні? Які вони мають проблеми, чи завжди спроможні їх розв’язати, якої потребують допомоги?

Вітчизняна лор-статистика свідчить: в Україні на кожну тисячу новонароджених одне немовля має вроджені вади слуху, а ще одне набуває їх до першого року життя. Причини різні: спадковість, травма, невдале лікування та навіть наслідки вакцинації. 

Небагатьом педагогам доводиться бувати в приміщенні Адміністрації Президента й особисто зустрічатися із главою держави. Напередодні свого професійного свята — Дня працівника освіти — цими обраними стали переможці всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2016».

Усі вони — вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області Олена Бурлака, вчителька математики середньої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №4 міста Гайсин Вінницької області Ольга Костенко, вчителька англійської мови Берегівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням англійської мови Закарпатської області Віолетта Македон і викладач предмета «Захист Вітчизни» Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Юрій Попович — отримали з рук Петра Порошенка відзнаки про присвоєння їм почесного звання «Заслужений вчитель України». Глава держави відзначив важливість проведення конкурсів професійної майстерності працівників освіти. 

Нещодавно хтось із небайдужих виклав у соцмережу фото з маршрутки, що курсує з Києва до Вишгорода, у якій висіло оголошення: «У цьому автобусі учасників АТО перевозимо з повагою, без обмежень і безкоштовно». Цю інформацію підтвердила колега, яка користується цим маршрутом. З’ясовується, є совісні люди, яким не потрібен закон від влади. Вочевидь, вони керуються людяним, неписаним.

А для більшості бійців, які повертаються до мирного життя, як грім серед ясного неба, постають його виклики. На рівні чуток вони знають про право на соціальні гарантії. А на які, куди звертатися, де брати документи, як їх оформляти? Аж голова обертом іде від запитань. На більшість із них мали б відповідати чиновники на місцях. Та через некомпетентність чи небажання посадовців бійці належних консультацій не отримують. 

Це вже друга зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками регіональних ЗМІ. У Клубі Кабінету Міністрів охочих заслухати інформацію щодо нової соціальної політики уряду зібралося близько 120 осіб. Організатори цього заходу розподілили порядок денний на три блоки: «Бюджетні ініціативи уряду на 2017 рік: перший чесний бюджет незалежної України», «Нові підходи уряду до соціального захисту населення», «Тарифоутворення: відповідальність органів місцевого самоврядування».

Володимир Гройсман спершу тезово розповів місцевим служителям пера і мікрофона про фінансові параметри, закладені до проекту кошторису країни на наступний рік, а вже потім дав відповіді на запитання, які найбільше хвилюють громадськість. Як виявилося, серед таких і контроль за використанням коштів місцевих бюджетів, і «децентралізація» доріг. 

Спостерігаючи, як не один рік городяни своїм коштом зовні утеплюють в багатоповерхівках окремі квартири, мимоволі відзначав, що добрій справі, яка дотична до питання політичної та енергетичної незалежності, бракує державної підтримки, щоб не «латки» ставити, а відразу весь будинок зробити енергоощадливим. Та нині підтримка є! Держ енергоефективності інформує, що за сім місяців цього року вже понад 76 тисяч українських родин скористалися урядовою програмою з енергоефективності, одержавши безповоротну фінансову допомогу на утеплення житла. Крім того, ухвалено 184 місцеві програми, за якими відшкодовують частину відсотків чи суми «теплого» кредиту.