Уряд надав можливість українським сім’ям, які не матимуть житлової субсидії, сплачувати рахунки за теплопостачання рівними частинами протягом року. Тобто у споживачів буде можливість в опалювальний період сплачувати лише 50% вартості спожитих послуг, решту 50% рахунку доплатити у літній період, повідомили у департаменті інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабміну. Рішення про це було прийнято 19 жовтня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України та закріплено постановою «Про зменшення фінансового навантаження на споживачів в оплаті за послуги централізованого опалення шляхом створення умов для отримання розстрочки на оплату за послугу з централізованого опалення».

Для цього родині потрібно звернутися з письмовою  заявою (див. зразок заяви) до виконавця послуги з централізованого опалення про надання розстрочки в оплаті житлово-комунальної послуги з теплопостачання. Щомісяця від дати подання заяви теплопостачальне підприємство протягом опалювального періоду буде виставляти рахунок, що становитиме 50% нарахованої оплати за спожиту послугу. 

Від громадських організацій, які об’єднують демобілізованих військових, меморандум підписали «Київська міська спілка ветеранів АТО» та кілька об’єднань учасників бойових дій майже з усіх районів столиці. Представники громадських організацій учасників АТО наголосили на тому, що в них є чимало проблем. І житлове забезпечення — одна з найболючіших. На жаль, за два останні роки на державному рівні їх так і не вдалося кардинально розв’язати.

Серед головних перепон — нестача коштів і невідповідність пропонованого житла потребам демобілізованих і їхніх родин. Адже, з одного боку, зрозуміло, що придбати квадратні метри у сільській місцевості значно дешевше, ніж у місті.  

Понад рік тому у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Черкасах та інших містах України з’явилися оголошення, віддруковані яскравим глянцем на дорогому папері. Людей запрошують на роботу кур’єром або експедитором вахтовим методом за шалені як для таких простих обов’язків гроші. Насправді ж довірливих громадян вивозять до Росії та примушують доставляти наркотики. Такі оголошення й досі можна бачити на білбордах чи в громадському транспорті, і достеменно невідомо, скільки українців вже потрапили в цю пастку. 

Кілька законів, спрямованих на реформування житлово-комунального господарства, мала розглянути і проголосувати у вівторок Верховна Рада. Це, зокрема, «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про житлово-комунальні послуги». Також було передбачено внесення змін до окремих законів, що стосуються житлово-комунального господарства. Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Альона Бабак перед початком розгляду законопроектів зауважила, що ці законопроекти викликають серйозні дискусії серед парламентаріїв. «Думаю, що сьогодні їх не приймуть.  

У жовтні українці стали свідками значного подорожчання м’яса птиці та яєць. Експерти й населення в різних містах України називають різні цифри підвищення цін на ці тваринні продукти — удвічі за десяток яєць і від 15 до 20 гривень за кілограм тушки птиці. У Києві, приміром, деякі супермаркети продають м’ясо птиці за акційними цінами 60 гривень за кілограм. Тобто без акцій цей товар коштує ще більше.

Ці продукти — складова так званого соціального кошика, вони підлягали державному регулюванню цін. Але як  писав нещодавно «УК», з 1 жовтня інститут регулювання було скасовано як експеримент на три місяці. А потім держава зробить висновки, чи продовжувати таке регулювання. 

У майстерні Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості жінки схилилися над сучасними швейними машинами: прагнуть отримати ремесло, якого нині за плечима не носити. А загалом у центрі навчають 56 професій!

«Зовсім не шкодую, що прийшла сюди: обладнання чудове, мультимедійні технології на допомогу, — каже 35-річна рівнянка Ірина Кравчук. — Я магістр педагогіки, працювала методистом на кафедрі в приватному виші. В один момент втратила роботу. Крій та шиття викликали захоплення давно, тож вирішила вдосконалити хобі та, можливо, зробити його своїм новим фахом. А кравець — професія творча і дуже масштабна, тут нам навіть трудове право викладають, отож відкрила для себе чимало нового».

Чи залишиться Україна з українським молоком?  Питання не таке риторичне, як може здатися. Начебто молока в нас доволі, але лише на перший погляд. Експерт-аналітик аграрної галузі Василь Вінтоняк констатує: виробництво молока в Україні впродовж останніх років скорочується — лише за вісім місяців цього року знизилося на два відсотки відповідно до зменшення поголів’я корів. За підсумками року виробництво молока очікувано скоротиться на понад 10 мільйонів тонн, а наступного — негативна тенденція збережеться. Навіть якщо держава надумає посилити підтримку тваринництва, зупинити падіння виробництва одразу не вдасться.

Скорочення відбувається здебільшого за рахунок господарств населення: корів, як правило, тримають старші люди, молодь не хоче займатися невигідною, на їхній погляд, справою. На тваринницьких підприємствах молочного напряму скорочення менше, але нестачу молока від приватних господарств компенсувати воно не в змозі.

У сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» надруковано «Пам'ятку учасникам АТО».

Що ближче початок опалювального сезону, то більше на адресу редакції «УК» надходить запитань від читачів щодо призначення житлових субсидій. Роз’яснення надав директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

25 вересня Міжнародна спільнота відзначила День людей із вадами слуху. Як живеться їм в Україні? Які вони мають проблеми, чи завжди спроможні їх розв’язати, якої потребують допомоги?

Вітчизняна лор-статистика свідчить: в Україні на кожну тисячу новонароджених одне немовля має вроджені вади слуху, а ще одне набуває їх до першого року життя. Причини різні: спадковість, травма, невдале лікування та навіть наслідки вакцинації.