Ще до початку опалювального сезону експерти з питань ЖКГ прогнозували, що в осінньо-зимовий період в Україні буде сплеск неплатежів за комунальні послуги. Мовляв, доходи людей залишаються незмінними, а ціни насамперед на продукти і тарифи на житлово-комунальні послуги зростають не по-дитячому. Тож людям платити не буде з чого. І ось, здається, прогноз підтвердився. У жовтні українські комунальники недорахувалися 1,8 мільярда гривень, які люди мали сплатити за житлово-комунальні послуги. Тобто борги становлять 43,1% нарахованого. Загалом же було нараховано за комунальні послуги 6,4 мільярда гривень, сплачено 3,6 мільярда. Про це повідомила в.о. голови Державної служби статистики України Ірина Жук.

Ігри інвіктус означають незламність і нескореність. Нині триває набір до лав усіх, хто бажає продемонструвати сили в Торонто. Інвіктус-спортсменами може стати будь-хто з вояків чи ветеранів, які зазнали травми та отримали інвалідність під час виконання військового обов’язку. Головне, — встигнути подати заявку на сайті: http://invictusgames.in.ua/become-a-sportsman. 

Енерговитрати в Україні перевищують сучасні нормативи Євросоюзу мало не втричі. Причина в технічному стані будівель. Найефективніший вихід із ситуації — термомодернізувати будівлі на основі сучасних інженерних досягнень. Це поліпшить їхню якість, зміцнить експлуатаційну надійність, довговічність і покращить архітектурну виразність міських кварталів. 

За часів проведення АТО та економічної кризи в країні, ніде правди діти, нелегко усім. Та є категорія людей, яким важче за інших. Адже до всіх згаданих негараздів вони ще й не бачать або не чують, не можуть самостійно пересуватися чи мають інші вади здоров’я. 3 грудня щороку світова спільнота відзначає Міжнародний день інвалідів. Та, звісно, їм би дуже хотілося, щоб згадували й допомагали не лише раз на рік, до відповідної дати. Щоб гідно були захищені їхні права і свободи, не допускалася дискримінація і підвищувався рівень соціального захисту. 

Міграційні процеси — один із найбільших світових викликів сьогодення — актуальні й для  нашої держави. Словосполучення «трудова міграція» ми найчастіше пов’язуємо з державами-сусідами.  Не секрет, що умови працевлаштування, з якими доводиться  зіштовхуватися українцям  на чужих теренах, різні. Та навіть ті, хто прямує до благополучної Польщі, ризикують бути ошуканими. Водночас і в сусідній  країні є розуміння необхідності легалізації трудових мігрантів з України та захисту їхніх прав. Про це йшлося на круглому столі «Міграційні процеси: Україна — Польща», організованому Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування, який відбувся нещодавно в Укрінформі. 

Темою місяця в листопаді можна назвати тему платіжок, які люди отримали за використане у жовтні тепло. Не лише споживачі дивувалися і обурювалися. Побачивши чотиризначні цифри, нараховані у столиці, на це звернули увагу в уряді й доручили розібратися із ситуацією. А як оплату за опалення нарахували в регіонах України? Про це дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

У селі Мила, що під Києвом, нині споруджують експериментальні екобудинки, у яких житимуть переселенці зі сходу України. Власне, ці будинки й зводять самі ВПО. Майбутні новосели для цього об’єдналися в кооператив «Мальовничий».  

Ще із середини минулого літа місцева влада області рапортувала про активну підготовку до опалювального сезону. Міський голова Дніпра Борис Філатов запевняв, що до 1 вересня місто до зими буде готове. Та коли настали холоди, і навіть коли опалювальний сезон стартував офіційно, тепло з’явилося не скрізь. Городяни закидали заступника міського голови Дніпра з ЖКГ Михайла Лисенка на його сторінці у Фейсбуці запитаннями про холодні батареї. «Усі котельні працюють, це система не налагоджена», «обов’язково розберемося», «у вас там пориви, до ранку ліквідуємо» — приблизно такими були відповіді. Але від того тепліше не ставало. 

Кияни, які вже отримують жовтневі платіжки з нарахуваннями за тепло, були здивовані та обурені тим, як разюче (інколи в десятки разів) різняться в них суми. Навіть якщо люди мешкають в однакових за плануванням будинках і квартирах, ідентичних за метражем. Своє роздратування жителі столиці висловили у гнівних постах у соцмережах та через особисті або телефонні звернення до фахівців компаній, які надають послуги з опалення. У зв’язку з цим 15 листопада на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розслідування діяльності постачальників тепла. Він попередив надавачів послуг, що уряд жорстко каратиме за необ∂рунтоване завищення цін у платіжках громадян. І доручив віце-прем’єр-міністрові Володимиру Кістіону розібратися із ситуацією. А віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зауважив на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сподіваюся, що в Київенерго з платіжками за опалення за жовтень, скажімо так, помилилися, що це не умисна дія, яка була спрямована на те, щоб збурити ситуацію в Києві. Не може бути платіжка вище за 2-2,5 тисячі гривень». 

Чимало українців уже зрозуміли, як можна боротися з високими сумами за тепло у платіжках, і навчилися зменшувати їх самостійно. Приміром, у Львові, де у жовтні вартість одного квадратного метра опалення коштувала 22 гривні 50 копійок, є будинки, мешканці яких заплатили всього по 8 гривень. Це результат того, що люди скористалися «теплими» кредитами і термомодернізували житло. Тож кількість охочих скористатися державними програми з енергоефективності збільшується.

Але чи всім пощастить, якщо в держбюджеті на наступний рік на «теплі» кредити закладено всього 400 мільйонів гривень, тоді як фахівці підрахували, що реальна потреба — 1,9 мільярда. Натомість на субсидії заклали в рази більше.