Українці, які працюють за кордоном, повинні відчувати опіку держави

Допомогти державі ефективніше  регулювати  ринок міжнародного працевлаштування та захищати інтереси громадян за кордоном готові громадські організації, які активно інформують  суспільство про негаразди в цій царині. Найближчим часом за сприяння Державної служби зайнятості в усіх регіонах України буде проведено низку заходів щодо інформування населення про ризики працевлаштування за кордон через нелегальних посередників на ринку праці. В рамках заходів населення буде поінформоване про те, як перевіряти компанії-посередники, як коректно укладати договори, поводити себе за кордоном, вміти захищати свої права та багато іншого.

Вчора  про такі спільні дії домовилися громадська організація «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» та Державна служба зайнятості України. Сторони підписали в Києві Меморандум про співробітництво для забезпечення прав і безпеки трудових мігрантів.

Поки що ситуація  така: ніхто не може сказати точно, скільки українців працюють в інших країнах, чи легально вони влаштовані, та надати інформацію про їхнє медичне страхування і соціальний захист.

Для побудови системи ефективної підтримки потрібно долучати до цієї роботи легальні компанії-посередники, що відправляють українців працювати за кордон, Державну службу зайнятості України, яка сприятиме реінтеграції українських трудових мігрантів, що повернулися в Україну, а також консульські служби МЗС, які мають змогу безпосередньо допомагати українцям, що перебувають поза межами батьківщини.

На думку президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, починати треба з того, що  розповідати ще в Україні  про майбутні умови роботи, життя, трудового договору, страхування тощо. Це вкрай важливо, бо в сучасному відкритому світі  дедалі більше українців шукають можливості поліпшити своє матеріальне становище в інших країнах, і необхідно переконати їх робити це легально. «Скажімо, кількість наших співгромадян, які платять страхові внески в Польщі, за останній рік зросла на 70% — зі 101 тисячі до 172. Ці люди надійно забезпечені медичним обслуговуванням, що дуже важливо для працюючих, особливо на виробництві. Однак, за інформацією з різних джерел, загалом у Польщі укладено трудових угод понад вісімсот тисяч, а отже, майже сім восьмих українських заробітчан, найімовірніше, скористалися послугами шахраїв і не мають переваг легальної праці», — наголосив Василь Воскобойник.

За інформацією Державної служби зайнятості, торік через посередників  виїхали на роботу за кордон 76 884 людини. З них до Польщі — 3 075. «Ми розуміємо, що ці цифри в реаліях більші в сотні разів. Фактично ми не знаємо, куди потрапляють наші громадяни після перетину кордону, а отже, навряд чи можна їм допомогти тоді,  коли виникають труднощі», — зауважив заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.

Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега, який також брав участь у прес-конференції з нагоди підписання меморандуму про спільні дії щодо захисту та інформування трудових мігрантів, нагадав, що  12 грудня в межах візиту Президента Литви до України було  підписано угоду  з литовською інспекцією з питань праці про взаємодію та обмін досвідом щодо кращих практик та способів виявлення і протидії неоформленій трудовій зайнятості. В найближчих планах — підписання такого самого документа з польською інспекцією праці.

На тому, що можливості консульського захисту українців за кордоном визначаються статусом самої людини — вона перебуває там легально чи ні, наголосив і начальник управління консульського забезпечення департаменту консульської служби МЗС Василь Кирилич.