Соцполітика

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Пільги геть?

    На пенсійному обрії знову жевріє надія на запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи. У законопроекті №4608 (зареєстрований у парламенті 6 травня цього року), ініціатором якого є Кабінет Міністрів, запропоновано її введення з 1 липня 2017 року. Раніше це планували зробити 1 січня 2017-го, що було анонсовано законопроектом № 2767, відкликаним у зв’язку з відставкою попереднього уряду.

    Хоча вважається, що у нас діє трирівнева система пенсійного забезпечення, насправді фактично в країні існують тільки два рівні: перший солідарний і третій добровільний накопичувальний (недержавні пенсійні фонди, де українці можуть накопичувати «додаткову» пенсію, працюють із 2004 року). Запровадження другого обов’язкового накопичувального рівня гальмується з різних причин з 2007 року. Одна з них — вимога бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України для його запровадження, що, на думку експертів, — популістський лозунг. Попередні уряди часто ставили собі стратегічне завдання ввести накопичувальну пенсійну систему, але, на жаль, переймалися тактичним латанням бюджетних дір. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Пенсії оформлятимуть за новими технологіями

    Пенсійний фонд України працює над запровадженням нової системи обслуговування громадян і оброблення документації на базі централізованих інформаційних технологій. За словами начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Володимира Аніканова, якщо буде належне фінансування й необхідне для цього обладнання поставлять у заплановані терміни, робота розпочнеться вже в червні цього року. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Пенсії з травня

    Як відомо, відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», з 1 травня 2016-го прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився з 1074 до 1130 гривень, тобто на 56 гривень, або в середньому на 6%. І це підвищення спричинило зміну в бік збільшення пенсійних виплат для людей, розмір пенсії яких залежить саме від прожиткового мінімуму.

    Протягом квітня 2016 року органи Пенсійного фонду плідно попрацювали, перерахунок зробили вчасно, отже вже у травні всі літні люди, розмір пенсії яких пов’язаний із прожитковим мінімумом, отримають пенсії у нових розмірах. У столиці пенсії перерахували понад 650 тисячам осіб, або 84% пенсіонерів. Середній рівень збільшення становить 55,10 гривні. Про це повідомила під час прес-конференції заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Світлана Глущенко. 

  • Рішення генеруються на місцевому рівні

    Оформлення субсидій для населення, зокрема в контексті підвищення тарифів на газ та житлово-комунальні послуги, підготовка до закінчення навчального року, стан будівництва й ремонту доріг протягом 2016-го, а також актуальні проблеми регіонів були в центрі уваги селекторної наради, яку провів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман із головами обласних, Київської міської держадміністрацій, голів обласних рад та міських голів обласних центрів.

    Нарада відбулася гарячими слідами по завершенні чергового урядового засідання. Тож Прем’єр поінформував учасників зібрання про деякі свіжі рішення. Зокрема про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на поточний рік обсягом 1,1 мільярда гривень. Водночас залишаються нерозподіленими 1,9 із трьох мільярдів гривень, передбачених у Державному фонді регіонального розвитку на реалізацію інвестиційних проектів і програм регіонального розвитку. Тому Володимир Гройсман закликав представників областей до кінця травня підготувати пропозиції з фінансування необхідних проектів. 

  • Микола ШОТ

    Контроль води — за стандартами ЄС

    Тернопільводоканал розпочав перший етап великого проекту з модернізації та реконструкції своїх об’єктів. І все завдяки кредитові Світового банку. Комунальне підприємство здобуло право на отримання майже 37 мільйонів доларів США. Це найбільша інвестиція за кількадесят років у водогінно-каналізаційне господарство обласного центру. 

  • Володимир ГАЛАУР

    Дитяча обитель у бюджетних лещатах

    Цей комунальний заклад у Вільхуватці Великобурлуцького району через суперечності щодо джерел фінансування потрапив у такі самі бюджетні лещата, як і професійно-технічні училища, й опинився на межі ліквідації.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Право на щастя

    Коли щасливі молодята стають на весільний рушник, то зазвичай обіцяють одне одному бути разом у горі й радості, розуміти, допомагати, оберігати та любити. І, звісно, не хочуть замислюватися над тим, що з часом, можливо, доведеться розлучатися — із гіркими взаємними образами, важким поділом майна та права опіки над дитиною. А замислитися слід, і ось чому. 

  • Олег ГРОМОВ

    Документ, який майже нічого не змінює?

    Нещодавно керівництво Національного банку України закликало народних обранців підтримати проект закону №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» та проект закону №2455 «Про споживче кредитування». Нагадаємо, що ці документи ухвалено у першому читанні — тепер їх готують до другого. 

    На перший погляд ці законопроекти (а №2456-д — консолідований і по суті головний) — доволі революційні. За словами директора юридичного департаменту Нацбанку Олега Заморського, ці документи покликані захистити права та законні інтереси і споживачів, і їхніх кредитодавців. То невже клієнти банків та інших небанківських установ отримали те, чого так довго прагнули, — повноцінний захист від свавілля ? 

  • Олена ОСОБОВА

    Хто заплатить за воду з-під «градів»?

    Після прямого попадання снаряду в покрівлі Попаснянської насосної станції «Занівська» утворилася дірка розміром півтора на півтора метра. Це було взимку. Станція призупинила роботу. Майже п’ять тисяч користувачів залишилися без води. А оскільки на дворі був лютий, виникла ще й загроза перемерзання обладнання... 

  • Соціальні інвестиції — філософія нової державної політики

    У сучасному суспільстві саме людський капітал становить основу багатства. Саме він визначає конкурентоспроможність економічних систем, стає ключовим ресурсом їхнього розвитку. Здатність економіки створювати і ефективно використовувати людські ресурси дедалі більше визначає економічну силу нації, її добробут.