Щоб ще більше спростити процедуру отримання субсидій на сплату за житлово-комунальні послуги й зекономити час людям, які вже відвикли заповнювати паперові документи ручкою, а здебільшого все роблять на комп’ютері, фахівці Міністерства соціальної політики розробили й запропонували споживачам електронну форму подання заяви та декларації. У тестовому режимі вона запрацювала з кінця жовтня для 10 районів столиці та Вінницької області. Відтоді кияни вже подали 727 електронних заявок, тільки із Солом’янського району (де живе авторка матеріалу) — 64, а вінничани — 160, понад 100 з яких уже оброблено та прийнято. А з 16 листопада, добре зарекомендувавши себе серед споживачів, ця електронна система поширилася на всі міста і області України. Тож тепер нею може скористатися будь-хто, в кого є комп’ютер і бажання оформити субсидію. З усієї України нині надійшло 1459 таких заяв, з яких вже опрацьовано 980, прийнято 590, відхилено 380. 

Як відомо, 12 листопада 2015 року уряд скерував до Верховної Ради проект закону, який скасовує необхідність подальшого ведення трудових книжок. Про це тоді повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Законопроект зокрема передбачає, що з часу набрання ним чинності — 1 липня 2016 року — інформацію про місце роботи людини і роки відпрацьованого стажу більше не дублюватимуть одночасно і на папері, і в електронній формі. Її збиратимуть і зберігатимуть лише в електронній базі даних Пенсійного фонду. 

Нині один українець споживає винограду трохи більше кілограма на рік при фізіологічно обгрунтованій нормі 8—10 кілограмів. Насиченість ринку свіжим виноградом — у середньому 13,6%. Споживання виноградного вина на одну людину на рік — до 10 літрів, тоді як у виноробних країнах Європи цей показник у середньому становить до 50 літрів.

Обсяги виробництва виноробної продукції в Україні щороку різні, проте з 2010-го характеризуються загальною тенденцією до зниження. При цьому поступово зменшується виробництво вина, а шампанського і коньяку, навпаки, зростає. 

Підвищення тарифів на комуналку змушує всіх думати, що робити, аби не переплачувати. Рекомендацій щодо економії енергоресурсів у побуті не бракує. Людей закликають переходити на новітні побутові електроприлади, утеплювати житло, економно використовувати воду тощо. Таке враження, що все залежить лише від споживачів. Але якщо ті, хто надає комунальні послуги, не перейматимуться енергоощадністю, а свої витрати «впихатимуть» у тарифи, то, звісно, плата за комуналку ростиме чи не до небес, а якість цих послуг тільки гіршатиме. Особливо, коли їх надає монополіст. І вибирати, як то кажуть, не доводиться. 

Нещодавно парламент укотре намагався взятися за оновлення застарілого радянського Кодексу законів про працю. Проте наріжним каменем у голосуванні за новий кодекс стало… питання рівності за сексуальною орієнтацією. Здавалось би, в нашому Основному Законі у 24 статті записано: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

У результаті після багатьох спроб наші народні обранці все-таки ухвалили цю поправку. Проте, можливо, питання було зовсім не у сексуальних уподобаннях, а в інших не менш важливих новаціях нового проекту головного закону працюючих українців? 

В Україні триває боротьба за детінізацію зайнятості. Проте одна категорія найманих працівників фактично випала із законодавчого поля, отже опинилася за межами пенсійного забезпечення, охорони праці тощо. Це домашні працівники, тобто люди, які за наймом надають побутові послуги у сім’ях приватних роботодавців, зазвичай досить заможних громадян. За даними Держстату, таких працівників в Україні майже 162 тисячі осіб. Однак це лише приблизна цифра, адже хто порахує, скільки домашніх працівників насправді, якщо їхня зайнятість неформальна? 

Певну частину таких нововведень поки що запроваджують тільки у столиці, та, можливо, з часом вони набудуть поширення на всю Україну. А поки що начальник головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Володимир Аніканов поінформував, що в органах ПФ Києва працюють уже кілька дистанційних форм обслуговування громадян. Серед них веб-портал, про який «УК» вже розповідав у вересні. 

Нагадаємо, що 17 вересня 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», який набув чинності 20 вересня. Ним зокрема передбачено, що з 1 вересня 2015 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився з 949 до 1074 гривень. Отже, було проведено перерахунок пенсій певним категоріям пенсіонерів. Середній розмір, на який вони підвищилися на одну особу в столиці, становить 120 гривень. У першу чергу збільшилися виплати людям, пенсії яких безпосередньо залежать саме від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних і є мінімальними. Ті пенсіонери, які нині підвищення не отримали, напевне, отримають наступного року в травні та грудні. Це питання розглядає уряд. 

Як цивілізовано розв’язати суперечку між двома людьми? Найкраще, напевно, спокійно вислухати аргументи опонента і грунтовно викласти власні. Обговорити все і врешті дійти згоди. Проте, звісно, не завжди й не між усіма все відбувається насправді цивілізовано. Коли переповнюють емоції, один з опонентів, а то й обоє можуть зірватися на крик. А дехто йде ще далі, і ось уже замість аргументів у хід ідуть кулаки. Та найогидніше, якщо така суперечка точиться між чоловіком і жінкою й у запалі так званий представник сильної статі дозволяє собі підняти на неї руку. А інколи навіть на дитину.

Хоч уже ХХІ сторіччя, навряд чи можна стверджувати, що в кожній українській родині панує повне рівноправ’я між чоловіками й жінками. Так, з одного боку, на відміну від ХІХ сторіччя, коли більшість жінок залишалися вдома і займалися хатніми справами, тому що для них просто не було роботи поза хатою та господарством, нині українські жінки нарівні з чоловіками вранці прямують на роботу. А деякі в певних галузях діяльності досягають навіть більшого, ніж чоловіки.