Підвищення тарифів на комуналку змушує всіх думати, що робити, аби не переплачувати. Рекомендацій щодо економії енергоресурсів у побуті не бракує. Людей закликають переходити на новітні побутові електроприлади, утеплювати житло, економно використовувати воду тощо. Таке враження, що все залежить лише від споживачів. Але якщо ті, хто надає комунальні послуги, не перейматимуться енергоощадністю, а свої витрати «впихатимуть» у тарифи, то, звісно, плата за комуналку ростиме чи не до небес, а якість цих послуг тільки гіршатиме. Особливо, коли їх надає монополіст. І вибирати, як то кажуть, не доводиться.

Тож як безпосередньо монополісти дбають про те, щоб їхні послуги не дорожчали непомірними темпами? «Урядовий кур’єр» звернувся до одного з таких монополістів у столиці — Київводоканалу. Адже в структурі тарифу на його послуги складова електроенергії сягає понад 30%.

— Саме тому тарифи на воду напряму залежать від тарифів на електроенергію, — розповів нам голова правління, генеральний директор ПАТ «АК «Київводоканал» Андрій Білик. — Причому вони зростають кілька разів на рік, тож, наприклад, нині вартість електроенергії вже на 8,3% вища, ніж була закладена півроку тому. Відтак для підприємства питання енергозбереження — одне з пріоритетних.

Масштабний проект модернізації Бортницької станції аерації дасть змогу зменшити споживання електроенергії на 30%. Фото з сайту vodokanal.kiev.ua

Щоправда, власні енергоощадні програми Київводоканал активно впроваджує недавно — з 2014 року.

— Умовно наші програми можна розділити на три напрями: технічне оновлення засобів виробництва, оптимізація режимів роботи і адміністративні заходи, — каже Андрій Білик. — Один із них — довгострокові проекти реконструкції для модернізації застарілого і енергоємного обладнання на Бортницькій станції аерації (БСА), водопровідних і каналізаційних насосних станціях тощо. Цей напрям потребує найбільших капіталовкладень, тому шукаємо різні джерела фінансування. Скажімо, реконструкцію насосних станцій «Русанівка» і «Комсомольська» включено в інвестпрограму на 2015 рік. Після модернізації можемо зекономити 40—70% електроенергії. Загалом завдяки реконструкції та іншим адмінзаходам за 9 місяців цього року Київводоканал зменшив споживання електроенергії на 19,6 мільйона кВт/год порівняно з таким самим періодом 2014-го.

Для комплексної реконструкції масштабніших об’єктів Київводоканал спільно з КМДА залучає дешеві й довгі кредити міжнародних фінансових інститутів — Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), Світового банку. Масштабний проект реконструкції БСА за підтримки цих проектів дасть змогу заощадити до 30% електроенергії та до 90% природного газу. Також, за словами Андрія Білика, Київ бере участь у проекті «Розвиток міської інфраструктури-2» Світового банку. З його допомогою планується замінити морально й фізично застаріле обладнання насосних станцій Києва, оптимізувати гідравлічні режими, встановити насоси з частотним регулюванням тощо. Нині проект на етапі проведення міжнародних конкурсних торгів, аби визначити компанії, які безпосередньо модернізуватимуть насосні станції у 2016—2017 роках. Результатом роботи стане зменшення споживання електроенергії щонайменше на 20—30%.

Також Київводоканал працює над оптимізацією режимів роботи об’єктів водопостачання та водовідведення і працює в напрямі звичайної адміністративної економії. Андрій Білик зауважує: йдеться про зміну технологічних режимів водопровідних насосних станцій, впровадження перетворювачів частоти для стабілізації тиску у водопровідній мережі, заміну ламп зовнішнього освітлення на енергоефективні, заміну насосного обладнання. Торік здебільшого за рахунок зміни режимів споживання електроенергії на підприємстві вдалося зменшити на 32 млн кВт/год. На підприємстві щоденно контролюють стан енергоспоживання.

КОМПЕТЕНТНО

Наталія КРАВЧЕНКО,
заступник директора департаменту
економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону:

— Беззбиткове функціонування підприємств водопровідно-каналізаційного господарства — одне з основних завдань реформи житлово-комунального господарства. Для покращення фінансово-економічного стану підприємств галузі, у тому числі і підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, на 2015 рік збільшено видатки субвенції на відшкодування різниці в тарифах на 2,7 мільярда гривень. Відповідні зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» були внесені 17 вересня». У цьому році передбачено всього 5,6 мільярда гривень субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.