До 2017 року Кабмін планує узгодити законодавство про захист прав споживачів з нормами Євросоюзу, зокрема й боротьбу з дискримінаційною ціновою політикою, забезпечення доступу до повної інформації про товар, а також недопущення несправедливих практик бізнесу щодо споживачів. Таке положення закріплено в Плані імплементації актів законодавства Євросоюзу, опублікованому на сайті Мінекономіки. 

У редакцію «УК» надходять дзвінки від жителів різних областей України, у яких ідеться про вимушену зміну усталеного способу життя родин після того, як чоловіка чи батька мобілізували до лав Збройних сил. Наприклад, Тетяна К. із Чернівецької області схвильовано розповіла про те, що її чоловіка мобілізували. Вона зараз перебуває в декретній відпустці. З немовлям на руках дуже важко самій справлятися. Родичів поблизу немає, тож помочі немає від кого чекати. А на порі — весняні роботи в господі. «Що робити в такій ситуації? До кого можна звернутися по допомогу?» — зі слізьми завершила розмову Тетяна.

За роз’ясненням «УК» звернувся до старшого офіцера відділу військово-соціальної роботи соціально-психологічного управління Головного управління по роботі з особовим складом ЗСУ підполковника Володимира КАШЛЮКА. 

У нашій невеличкій родині хліба вживаємо небагато, тому купуємо його не щодня. Тож коли довелося піти по чергову буханку, нова ціна на  улюблений орільський стала неприємним сюрпризом. Зросла і вартість хуторського, батонів дорожнього, гірчичного та інших популярних сортів хліба. Замість у середньому 5—6 гривень за буханку на нових цінниках красувалися цифри під 7—8, а то і 9 гривень. 

З 1 травня субсидії на житлово-комунальні послуги населенню нараховуватимуть за новими правилами та документами. У попередніх номерах «Урядовий кур’єр» уже друкував частину відповідей для наших читачів з цієї тематики від фахівців Мінсоцполітики. Та до редакції надходять нові. Відповіді на них надає директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

З 1 квітня 2015 року для населення України відчутно зростуть тарифи на комунальні послуги. Тому отримання субсидії стане для багатьох родин дуже актуальним. Звісно, у людей виникає багато запитань, особливо у тих, хто раніше по цей вид державної допомоги ніколи не звертався. На найактуальніші з них відповів директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

На сполох б’ють ОСББ і ЖБК: нове законодавство може поставити хрест на справі формування ефективного власника житла. Згідно з оновленим Податковим кодексом, що набув чинності з 1 січня, оподаткуванню підлягатимуть доходи ОСББ та ЖБК. Як пояснюють фахівці, йдеться не лише про плату за оренду приміщень у підвалах та на перших поверхах, а й… про внески співвласників на капремонти. Фактично, кажуть голови ОСББ, це означає вилучення частини коштів, які співвласники добровільно акумулюють для цільового спільного використання. 

 2 березня Верховна Рада ухвалила Закон №2212 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». У читачів «УК» виникло чимало запитань щодо нюансів цього закону. «Урядовий кур’єр» виокремив вісім найактуальніших з них і попросив роз’яснення у заступника директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Тетяни МАТЮХ.

У суспільстві є дві категорії людей: одні налаштовані на конструктив, який створюють власними руками, інші — ті, хто перебуває, так би мовити, у вічному очікуванні безкоштовного дива… Останнім часом і перші, і другі стали дуже помітними в житловому секторі. 
Ці дві рівненські багатоповерхівки, що стоять упритул одна до одної буквою «Г», сприймаються як антиподи. Одна (на Дундича, 9) милує око свіжою фарбою щойно утеплених стін, друга (на Льонокомбінатівській, 19) наганяє депресію сірими первозданними панелями.

2 березня Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету на 2015 рік. Серед них — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 2212. За це рішення проголосували 238 народних депутатів. Під час розгляду законопроекту у Верховній Раді Арсеній Яценюк підкреслив, що цей законодавчий акт непростий, адже передбачає істотні зміни стосовно пенсійного забезпечення.

Останнім часом до Державного центру зайнятості (ДЦЗ) почали масово звертатися й нові категорії безробітних — вимушені переселенці із зони АТО та хлопці, які брали участь у бойових діях, були поранені й частково втратили працездатність, а отже можливість повернутися на колишнє місце роботи.
Та на переконання міністра соціальної політики Павла Розенка, колишній голова ДЦЗ із цими викликами не впорався, адже, наприклад, із майже мільйона переселенців за минулий рік працевлаштовано лише 7,4 тисячі в усій Україні.