З 1 квітня 2015 року для населення України відчутно зростуть тарифи на комунальні послуги. Тому отримання субсидії стане для багатьох родин дуже актуальним. Звісно, у людей виникає багато запитань, особливо у тих, хто раніше по цей вид державної допомоги ніколи не звертався. На найактуальніші з них відповів директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

На сполох б’ють ОСББ і ЖБК: нове законодавство може поставити хрест на справі формування ефективного власника житла. Згідно з оновленим Податковим кодексом, що набув чинності з 1 січня, оподаткуванню підлягатимуть доходи ОСББ та ЖБК. Як пояснюють фахівці, йдеться не лише про плату за оренду приміщень у підвалах та на перших поверхах, а й… про внески співвласників на капремонти. Фактично, кажуть голови ОСББ, це означає вилучення частини коштів, які співвласники добровільно акумулюють для цільового спільного використання. 

 2 березня Верховна Рада ухвалила Закон №2212 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». У читачів «УК» виникло чимало запитань щодо нюансів цього закону. «Урядовий кур’єр» виокремив вісім найактуальніших з них і попросив роз’яснення у заступника директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Тетяни МАТЮХ.

У суспільстві є дві категорії людей: одні налаштовані на конструктив, який створюють власними руками, інші — ті, хто перебуває, так би мовити, у вічному очікуванні безкоштовного дива… Останнім часом і перші, і другі стали дуже помітними в житловому секторі. 
Ці дві рівненські багатоповерхівки, що стоять упритул одна до одної буквою «Г», сприймаються як антиподи. Одна (на Дундича, 9) милує око свіжою фарбою щойно утеплених стін, друга (на Льонокомбінатівській, 19) наганяє депресію сірими первозданними панелями.

2 березня Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету на 2015 рік. Серед них — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 2212. За це рішення проголосували 238 народних депутатів. Під час розгляду законопроекту у Верховній Раді Арсеній Яценюк підкреслив, що цей законодавчий акт непростий, адже передбачає істотні зміни стосовно пенсійного забезпечення.

Останнім часом до Державного центру зайнятості (ДЦЗ) почали масово звертатися й нові категорії безробітних — вимушені переселенці із зони АТО та хлопці, які брали участь у бойових діях, були поранені й частково втратили працездатність, а отже можливість повернутися на колишнє місце роботи.
Та на переконання міністра соціальної політики Павла Розенка, колишній голова ДЦЗ із цими викликами не впорався, адже, наприклад, із майже мільйона переселенців за минулий рік працевлаштовано лише 7,4 тисячі в усій Україні.

Які документи має зібрати військовослужбовець, котрому під час бойових дій заподіяно непоправної шкоди здоров’ю; як одержати посвідчення «Інвалід війни» та одноразову грошову допомогу, передбачену в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності — про це в інфографіці, яку за даними Генштабу ЗСУ підготував «Урядовий кур’єр», і в коментарях фахівців. 

Серед питань, над якими працює Міністерство соціальної політики, озвучених заступником міністра Віталієм Мущиніним під час брифінгу в Будинку уряду, виокремлено соціальну підтримку постраждалих на Майдані та членів сімей Небесної Сотні.

Народне прислів’я стверджує: від в’язниці й торби не зарікайся. Так само в будь-який час із різних причин людина може втратити й домівку. Але так званий портрет безхатченка нині відчутно різниться від того, що був, скажімо, за часів СРСР. Звісно, є серед них люди, які самі обирають таке життя — поза соціумом, із прогресуючими поганими звичками. Але більшість втратила домівку зазвичай через злочинні дії шахраїв, байдужість близьких або руйнування житла з різних причин. А останнім часом до них додаються й вимушені переселенці, які на новому місці не можуть знайти собі притулку. 

На кращу медсестру Сєвєродонецької міської організації Товариства Червоного Хреста Інну Риндіну чекають у десятках квартир міста хіміків. 1991 року в студентки Лисичанського медучилища здійснилася мрія, відтоді радість улюбленої роботи освітлює її долю.